
- •1. Повна система рівнянь руху літального апарату. Спрощуючи припущення
- •2. Визначення відносного запасу палива за відсутності аеродинамічних та гравітаційних сил
- •3. Визначення відносного запасу палива для крилатих ракет великої дальності
- •4. Визначення відносного запасу палива при прямолінійному похилому русі з постійною тягою двигуна
- •5. Фізичне значення величин , , ,
- •6. Визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
- •7. Приблизне визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
- •7.1. Вибір форми траєкторії
- •7.2. Вибір профілю швидкостей
- •7.3. Узгодження профілю швидкостей і форми траєкторії
- •7.4. Визначення відносного запасу палива
- •8. Визначення відносного запасу палива для двоступінчастого ла і ла з дворежимним двигуном
- •9. Приблизне визначення балістичних характеристик ла при наявності пасивної ділянки траєкторії
- •9.1. Визначення часу активного польоту
- •9.2. Визначення параметрів пасивної ділянки траєкторії
- •9.3. Визначення оптимального часу активного польоту
- •10. Визначення програми роботи двигуна
- •11. Приблизне визначення програми роботи двигуна при довільній траєкторії
- •12. Рішення задачі балістичного проектування з використанням повної системи рівнянь руху літального апарату
- •Бібліографічний список
- •1. Повна система рівнянь руху літального апарату.
7. Приблизне визначення відносного запасу палива при довільній траєкторії
У першому наближенні профіль швидкостей і форму траєкторії задають гладкими функціями, а кут нахилу траєкторії (в силу його слабкого впливу на результат) приймають постійним.
7.1. Вибір форми траєкторії
Для приблизного визначення запасу палива траєкторію можна задати у вигляді поліному (7.1), ступінь якого характеризується кількістю відомих умов
…
,
(7.1)
де
- початкова висота польоту ЛА;
-
невідомі коефіцієнти.
Завжди відомі кут пуску та координата кінцевої точки польоту, тому завжди траєкторію можна описати поліномом другого ступеня
.
(7.2)
Невідомі коефіцієнти поліному визначають з наступної системи рівнянь:
;
(7.3)
,
де
,
- координати кінцевої точки польоту ЛА;
- кут пуску ЛА.
З системи рівнянь (7.3) одержимо
;
.
У цьому випадку можна підрахувати довжину траєкторії :
;
,
де
;
;
.
Після інтегрування одержимо
;
,
(7.4)
де
;
.
Шлях, який пролітає ЛА, зв'язаний із середньою швидкістю та часом польоту наступної залежністю:
.
(7.5)
З (7.5) можна знайти або , або , в залежності від того, що задано в технічному завданні.
У
випадку, коли кут пуску ЛА
,
траєкторію можна описати наступним
рівнянням:
,
(7.6)
де >1.
Передбачається,
що при
кут
.
Тоді невідомі коефіцієнти функції (7.6)
визначають
з наступної системи рівнянь:
при
;
(7.7)
.
Рішенням системи (7.7) є:
;
.
(7.8)
Значення
визначається дальністю
розгінної ділянки. Ніж довша вертикальна
ділянка, тим більше значення
повинне бути. В першому наближенні
.
7.2. Вибір профілю швидкостей
Профіль швидкостей можна задати у вигляді поліному , ступінь якого характеризується кількістю відомих умов.
Якщо функціональні залежності швидкості від часу забезпечують незмінними початкову, середню та кінцеву швидкості, то вигляд цих залежностей практично не впливає на запас палива [1].
Коли
,
де
,
,
і
- середня, початкова та кінцева швидкості,
то раціональним може виявитися наявність
пасивної ділянки польоту.
У випадку комбінації активного та пасивного ділянок польоту профіль швидкостей краще описувати поліномом другого ступеню
,
(7.9)
де
коефіцієнти
визначаються з двох умов
,
(7.10)
.
Вирішивши (7.10), одержимо
,
(7.11)
.
При повністю активному польоті профіль швидкостей можна описати поліномом третього ступеню (7.12), а невідомі коефіцієнти визначити з умов (7.13).
,
(7.12)
,
, (7.13)
.
З системи (7.13) одержимо:
,
,
(7.14)
.