Основні клінічні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні.

Послідовність

Зміст

Хід виконання

1.Обов'язковою умовою для запобігання гіпотермії у новонароджених з малою масою тіла є постійний контроль за температурою в приміщенні.

2.У 1-шу добу життя нормальною температурою тіла дитини є 36,5- 37,5 °С. У наступні дні оптимальною є температура тіла в межах 36,8- 37,2 °С. Слід уникати розвитку у дитини як гіпотермії, так і гіпертермії.

3.Новонароджений з малою масою тіла при народженні потребує додаткового тепла і більш ретельного контролю температури тіла.

4.Заходи збереження тепла включають використання теплих кімнат, ламп-обігрівачів, ліжок-грілок і матраців-грілок. Доцільно застосовувати догляд за методом "мати-кенгуру".

5.Інкубатори слід використовувати тільки для хворих новонароджених або для новонароджених з дуже низькою масою тіла.

6.Треба пам'ятати, що під час використання обігрівальних апаратів (інкубатори, столи з підігрівом, ліжечка з підігрівом та лампи променевого тепла) новонароджені повинні бути одягнені в сорочечку, шапочку, шкарпетки і повзуни і мати стабільний клінічний стан.

7.Під час виходжування новонароджених в інкубаторах необхідно контролювати температуру тіла дитини щонайменше кожні 4—6 годин і регулювати температуру всередині апаратів у межах 30-37 °С.

8.Контроль температури тіла дитини рутинно проводиться щонайменше 4рази на добу, у разі нестабільної температури тіла частіше.

9.У новонароджених із масою тіла 1000г і меншою слід контролювати температуру тіла кожні 3 години

Заповнення документації

Результати термометрії записують до "Карти розвитку новонародженої дитини"

Послідовність

Зміст

Мета

Забезпечити формування тісного психоемоційного зв'язку між матір'ю та дитиною. Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування. Знизити ризик нозокоміальних інфекцій. Сприяти участі родини у виходжуванні дітей з малою масою тіла. Забезпечити альтернативний підхід до збереження та підтримки температури тіла дитини

Переваги

Покращення поведінки дитини: довші періоди спокою та глибокого сну, менше плачу. Зменшення частоти і тяжкості епізодів апное. Скорочення терміну перебування дітей у лікарні. Матері відчувають більшу компетентність і відповідальність у разі кенгуру-догляду за дитиною

Показання

Гестаційний вік дитини понад 32тиж.; маса тіла дитини понад 1000г; відносна соматична стабільність; наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі; здатність реагувати на зовнішні подразники та стимуляцію; бажана відсутністю постійного внутрішньовенного введення рідини

Підготовка дитини

Одягни на дитину шапочку, шкарпетки і підгузник; додатково одягни на дитину сорочку, але не застібай її, тому що повинен відбуватися контакт "шкіра до шкіри"

Техніка виконання

Кенгуру-позиція

Розташуй дитину у вертикальній позиції між грудьми матері:

1) голівка, шия, тулуб дитини повинні бути випрямлені;

2. руки дитини повинні знаходитися на грудях у матері;

3. напівзігнуті ніжки дитини розташовуються під грудьми матері: така позиція схожа на позицію "жабенятко";

4) голівка дитини повинна знаходитись під підборіддям матері;

5. зафіксуй дитину до тулуба матері тканиною або "сумкою", тканина повинна прикривати не всю голову дитини, а тільки її частину до вуха;

6. накрий дитину одягом матері;

7. необхідно підтримувати дитину під час проведення методу.

Контакт "шкіра-до-шкіри" бажано підтримувати протягом 24 годин на добу з перервами ( якщо матері треба прийняти душ, тоді батько чи інший член родити може взяти дитину в контакт "шкіра-до-шкіри")