2.Правила харчування матері і профілактика гіпогалактії.

Догляд за новонародженою дитиною приносить дуже багато приємних і в

той же час важких обов’язків, тому в сім’ї повинні бути створені умови для виконання режиму дня матері-годувальниці. Це допоможе їй правильно розподілити свої сили і час. Частину домашньої роботи повинен взяти на себе батько дитини. Необхідно матері створити спокійну домашню обстановку, так як любі стресові ситуації неблагоприємно відображаються перш за все на дитині, порушується сон і апетит, а у матері може зменшитись (гіпогалактія ) або зникнути молоко(агалактія ). Головна роль у профілактиці гіпогалактії покладається на ритмічне і повне спорожнення молочних залоз. Важливу роль грає зціджування молока до повного спорожнення молочних залоз після кожного годування в неонатальному періоді життя дитини, коли вона висмоктує невелику кількість молока. Вже стало ясним, що незвільнені ацинуси гальмують секрецію молока, а інтенсивне зціджування і подразнення соска є сильними стимуляторами лактації.

В період годування дитини грудним молоком матері необхідно правильно харчуватися. Категорично забороняється палити, вживати алкогольні напої, пахучі і пряні продукти, цибулю, часник тощо.

Добовий раціон жінки, що годує грудьми слід збільшити на 1000ккал. У ньому повинно бути 130г білків, 130г жирів, 500г вуглеводів. Обов’язковими в харчовому раціоні матері повинні бути молоко, сир та інші молочні продукти, м'ясо нежирних сортів, риба, рослинні олії, крупи, макаронні вироби, овочі, фрукти, соки. За добу жінка повинна випивати до 2л рідини, включаючи рідину, що надходить із їжею.

3.Правила вигодовування дитини.

Краща їжа для дитини – молоко матері. За рекомендаціями ВООЗ та ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН ) широко пропагується вільне вигодовування – за вимогою дитини. Ритм вигодовування, відповідний потребам і віку дитини, сприяє формуванню позитивних умовних рефлексів, при цьому підвищується і триваліше зберігається секреція молочних залоз – до1-2 років. Більш детально правила та режим вигодовування новонароджених вивчаються на окремому практичному занятті.

4.Стан пупкової ранки.

Оскільки пупкова ранка є вхідними воротами для інфекції, вона потребує щоденного спостереження та догляду, щоб не допустити її запалення та потрапляння інфекції через неї до дитячого організму. При проведенні першого патронажу медична сестра повинна ретельно оглянути пупкову ранку, в нормі вона повинна бути чиста та суха. Якщо дитина знаходилась в ранньому контакті з матір’ю «шкіра до шкіри», і стан пупкової ранки задовільний, то обробляти пупкову ранку дезінфектантами не потрібно. В такому випадку рекомендується підтримувати її сухою і чистою, не накривати пов’язками або підгузником, при забрудненні сечею, випорожненнями необхідно відразу промити теплою перевареною водою з милом та ретельно просушити її чистою пелюшкою або серветкою. За умови відсутності раннього контакту «шкіра до шкіри» для профілактики колонізації патогенною флорою пупкову ранку доцільно обробляти із застосуванням 3% розчину перекису водню, 1% розчину брильянтового зеленого або 96º спирту (див. алгоритм виконання практичної навички).

Батьків потрібно попередити, що ознаками неблагополуччя в стані пупкової ранки є почервоніння шкіри навколо пупкової ранки, мокнуття, кровотеча, гнійні виділення – в такому випадку тільки лікар може прийняти адекватне рішення. У багатьох дітей першого року життя зустрічається пупкова грижа (випинання в області пупка, що появляється , частіше всього, при крикові дитини). В більшості випадків вона не потребує ніякого лікування і проходить самостійно по мірі росту дитини і зміцнення м’язів передньої брюшної стінки.