Глава 3.4. Організація розгляду питань

Стаття 3.4.1.

1. Обговорення питання на засіданні Верховної Ради включає:

1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2) співдоповіді (в разі необхідності), запитання

співдоповідачам і відповіді на них;

3) виступи депутатів з оголошенням та обгрунтуванням окремої

думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з

приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що

окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком

відповідної комісії (ч.3 ст.6.3.7);

4) виступ ініціатора внесення пропозиції;

5) внесення, обговорення і прийняття рішення щодо

преюдиціальних і відкладальних питань та питань про

неприйнятність, якщо такі є;

6) виступи по одному представнику від постійних або

тимчасових спеціальних комісій, якщо висновки цих комісій щодо

обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед

депутатів згідно з поданням комісії (ч.3 ст.6.3.7);

7) виступи представників від кожної зареєстрованої

депутатської групи і фракції (ч.3 ст.4.2.3);

8) виступи депутатів;

9) оголошення головуючим на засіданні про припинення

обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на

виступ;

10) внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в

ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально

встановленому порядку);

11) заключне слово співдоповідачів і доповідача;

12) уточнення і оголошення головуючим на засіданні

пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть

ставитися на голосування;

13) виступ з мотивів голосування депутата - ініціатора

внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав

права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або

депутата від депутатської групи (фракції) - ініціатора внесення

обговорюваного питання (ч.4 ст.4.2.3);

14) виступи з мотивів голосування по одному представнику від

кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції);

15) виступи з мотивів голосування по одному депутату від

кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони

мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні

Верховної Ради думки депутатської групи (фракції);

16) виступи депутатів з мотивів голосування.

2. Згідно з зазначеним в ч.1 цієї статті переліком головуючий

на засіданні відповідно до ст. 3.3.7 надає слово за заявами про

надання слова. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо

ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення

визначеного для обговорення часу згідно з ст.3.3.2, 3.3.3 чи

прийняття рішення про скорочення обговорення згідно з ст.3.4.9

головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення. Після

припинення обговорення слово для виступів надається за усними або

письмовими зверненнями депутатів.

3. Рішення, прийняте без відкриття обговорення питання або з

порушенням зазначеної процедури його обговорення шляхом

позбавлення будь-кого права на виступ, є недійсним, за винятками,

передбаченими ч.2 ст.3.2.1, ч.1 ст.3.3.2, ч.1, 2 ст.3.3.3, ч.2

ст.3.3.7 та ст.3.4.9, 3.8.1, 3.8.4.

Стаття 3.4.2.

1. Рішення щодо поправок (крім тих, що стосуються

Конституції ( 888-09 ), з процедурних питань та інших, прямо

зазначених в Регламенті питань, приймаються Верховною Радою після

скороченого обговорення, яке включає:

1) виступи ініціаторів з внесенням та обгрунтуванням

пропозицій;

2) виступ голови або представника від головної комісії, якщо

приймається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;

3) виступи представників двох депутатських фракцій (груп) на

підтримку кожної пропозиції і представників двох депутатських

фракцій (груп) не на її підтримку; ( Підпункт 3 частини першої

статті 3.4.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР

N 1426-III ( 1426-14 ) від 08.02.2000 )

4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні

пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;

5) виступи з мотивів голосування по одному представнику від

кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).

2. За згаданим в ч.1 цієї статті переліком головуючий на

засіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.

Стаття 3.4.3.

1. Після обговорення, проведеного відповідно до підпунктів

1-6 ч.1 ст.3.4.1, або виступів осіб, зазначених у підпунктах 1,

2 ч.1 ст.3.4.2, чи в ході подальшого обговорення головуючий на

засіданні може внести пропозицію про прийняття рішення без

подальшого обговорення з додержанням правил, встановлених ч.2

ст.3.2.1. Після оголошення такої пропозиції головуючий на

засіданні запитує, чи є заперечення. Про свою незгоду депутати

повідомляють головуючого на засіданні підняттям руки. Якщо

заперечень немає, головуючий на засіданні оголошує про перехід до

голосування. Якщо є заперечення, головуючий на засіданні на свій

розсуд продовжує обговорення або за взаємною згодою з тими, що

бажають виступити, надає слово для трихвилинного виступу одному

чи кільком промовцям і переходить до голосування. Застосування

положень ст.3.4.4, 3.4.10 не виключається.

Стаття 3.4.4.

1. Слово для виступу з мотивів голосування (підпункти 14, 15

ч.1 ст.3.4.1 і підпункт 5 ч.1 ст.3.4.2) надається за усним

зверненням депутата і після голосування пропозиції, якщо зазначене

право на виступ не було використано до голосування і депутат має

намір висловити незгоду з прийнятим рішенням.

Стаття 3.4.5.

1. Депутат або група депутатів (фракція) можуть письмово (за

своїми підписами) подати до Секретаріату Верховної Ради на ім'я

головуючого на засіданні свою окрему думку щодо прийнятого на

поточному пленарному засіданні рішення. Окрема думка, подана до

Секретаріату Верховної Ради в день прийняття рішення, включається

як додаток до стенографічного бюлетеня засідання.

Стаття 3.4.6.

1. Обговорення питання, яке попередньо розглядалося в

комісіях Верховної Ради, починається з доповіді визначеного

головною комісією доповідача, якщо інший порядок не встановлено

цим Регламентом. В ході обговорення доповідач і співдоповідачі

можуть давати довідки щодо своїх виступів; для цього їм

позачергово надається слово.

2. Окрема думка депутата - члена комісії, яка є письмовим

додатком до висновку чи пропозицій комісії, обговорюється на

засіданні Верховної Ради одночасно з основною доповіддю комісії.

Стаття 3.4.7.

1. У ході обговорення питання на засіданні Верховної Ради

можуть вноситися:

1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації

розгляду питання;

2) питання про неприйнятність (ст.3.5.1), преюдиціальні та

відкладальні питання (ст.3.5.2);

3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком

розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та

поправки до них (наприклад, згідно з ч.1 ст.6.5.4, ч.1 ст.6.5.7 та

іншими аналогічними);

4) пропозиції, поправки головної комісії;

5) пропозиції, поправки щодо нових текстів, запропонованих на

засіданні чи змінених у ході засідання текстів;

6) пропозиції, поправки, якщо розгляд питання розпочався

раніше термінів, зазначених у ст.6.2.13, 6.2.14, 6.2.15, 6.2.16,

6.4.5;

7) пропозиції, поправки, внесені за рішенням Погоджувальної

ради депутатських груп (фракцій);

8) пропозиції, поправки, внесення яких підтримане на

засіданні за взаємною згодою депутатів у порядку, зазначеному в

ч.2 ст.3.2.1, ст.3.4.3;

9) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення

яких на засіданні Верховної Ради встановлена Регламентом

(наприклад, ч.1 ст.3.6.7).

2. В окремих випадках (зокрема за обставин, аналогічних до

зазначених в ч.1 ст.6.6.7) головуючий на засіданні може дозволити

внесення пропозицій і поправок на пленарному засіданні.

3. Під час розгляду зазначених у цій статті питань можуть

бути застосовані положення, встановлені ст.6.6.6.

Стаття 3.4.8.

1. Усі пропозиції щодо обговорюваного питання та процедури

його розгляду, можливість внесення яких передбачається

Регламентом у ході засідання, можуть подаватися в письмовій формі

до Секретаріату Верховної Ради на ім'я головуючого на засіданні.

Пропозиції подаються в сформульованому вигляді відповідно до

вимог ст.6.2.3-6.2.6 і можуть супроводжуватися стислим

обгрунтуванням; такі пропозиції повинні мати однозначну вказівку,

з посиланням на статтю Регламенту, в який момент розгляду питання

вони повинні бути виголошені.