Засвоєння дошкільниками службових частин мови (за м. Феофановим)

Вік	Службові частини мови
3—4 роки 4—6 років	Прийменники по, до, замість, після. Сполучники що, куди, скільки, стільки. Прийменники вживаються в різних значеннях інколи виникають труднощі у побудові підрядних речень зі сполучним словом який

Таблиця 16.

Кількісна характеристика вживання дітьми прийменників

Віковий період	Прийменники
	на	в	у	за	із	по	від	до
Від 3 до 4 років	4	3	2	2	2	3	1	1
Від 4 до 5 років	5	4	4	3	3	4	4	3
Від 5 до 7 років	4	4	5	4	3	5	4	4

Таблиця 17.

Динаміка збагачення мовлення дитини прийменниками у процесі засвоєння непрямих відмінків

Вік	Відмінок
	знахідний	родовий	орудний	місцевий
років 7-8років	в, на, через в, на, за, через	у (в), із, для, без, з, до у (в), із, для, без, до, для, біля, коло	з, під з, за, під, над	на, в (у) на, в(у)

Дані досліджень показують, що діти дошкільного віку зас­воюють й активно вживають майже всі прийменники.

Кількісну характеристику вживання прийменників, спо­лучників і часток наводять й інші вчені. Так, за даними С. Русової, у мовленні дітей дошкільного віку налічується 20 прий­менників і 4 сполучники. Ю. Аркін зазначає, що в мовленні дитини чотирирічного віку наявні 12% сполучників, 0,8% прийменників, 0,9% часток. В. Ядешко досліджувала особли­вості формування речень у дітей четвертого та п'ятого років життя. Автор відзначає, що на четвертому році життя найпо­ширенішою формою висловлювання є просте поширене печен­ня. Типовим для дітей цього віку є вживання сполучників а, і та вказівної частки ось на початку речення. Серед поширених ре­чень значне місце посідають речення з однорідними членами (31% усіх простих поширених речень, що використовує дити­на). Складні речення, за даними В. Ядешко, становлять лише 8% усіх проаналізованих речень. Структура складносурядних речень дуже проста: кілька простих непоширених або пошире­них речень з невеликою кількістю членів. Формування склад­носурядних речень відбувається за рахунок сполучникового зв'язку, діти часто об'єднують два речення, що за змістом не пов'язані між собою «У мене вдома є м'ячик, а за стіною живе Сашко». Найчастіше в цьому віці у складносурядних реченнях трапляється сполучник а, значно рідше - і, зовсім рідко - але.

Складнопідрядні речення, що використовують діти на чет­вертому році життя, також мають свої особливості. Спочатку в них відсутні сполучники - діти виділяють речення інтонацій­но. Питальні слова, запропоновані вихователем, спонукають дітей вставляти сполучні слова в речення, але не в тій послідов­ності, в якій потрібно; часто речення починаються із запитання (Коли ти поїдеш?.. Коли я поїду, буде вже літо ). Найпоширені­шими підрядними реченнями є підрядні часу, які поєднують­ся сполучником коли.

Як зауважує В. Ядешко, діти п'ятого року життя у мовленні використовують як прості, так і складні речення. Прості речен­ня більшість дітей починає словами потім, там, ось ще, як це тощо. Однак порівняно з попереднім віком діти рідше вжива­ють прості непоширені речення й частіше - прості поширені, особливо з однорідними членами речення. На п'ятому році життя кількість складних речень збільшується до 11%. У цьому віці діти вільно користуються складносурядними реченнями, в їх складі вперше з'являються вставні слова.

Значно ускладнюється структура складнопідрядних ре­чень. В. Ядешко наголошує, що в мовленні дітей п'ятого року життя в складнопідрядному реченні можна нарахувати до 15 слів.

Проте складнопідрядні речення, що використовують діти п'ятого року життя, мають свої специфічні особливості: у них буває пропущена частина головного речення або підрядного; трапляються труднощі в утворенні простих речень, що входять до складного; замість складнопідрядного речення використо­вують кілька таких самих за формою, але простіших за змістом речень , тощо.

У цьому віці діти використовують більше складнопідряд­них речень зі сполучниками, хоч нерідко трапляються і помил­ки в їх вживанні. Наприкінці п'ятого року життя в мовленні дітей з'являються складні речення ускладненого типу, з двох, трьох і більшої кількості простих речень.

Отже, наприкінці дошкільного віку дитина вже добре во­лодіє рідною мовою. Проте В. Ядешко застерігає, що не слід перебільшувати успіхи дітей. Вихователь має систематично проводити з ними роботу щодо формування граматичної пра­вильності мовлення дітей цього віку.

Особливості засвоєння дошкільниками службових частин мови (прийменників, сполучників, часток) досліджувала К. Крутій. Автор визначала групи прийменників і часток, які найчастіше вживаються в активному мовленні у дітей старшого дошкільно­го віку та наявні в їхньому пасивному словнику, а також ро­зумінні дітьми відношень, що передаються службовими части­нами мови. К. Крутій з'ясувала частоту вживання дітьми служ­бових частин мови (табл. 18).

Із даних табл. 18 видно, що діти здебільшого вживають ті самі службові частини мови, що й дорослі (вихователі та бать­ки). Це ще раз засвідчує важливість правильного мовлення ви­хователя.

К. Крутій на основі досліджень доводить, що майже всі діти вживають у мовленні такі службові частини мови, як: приймен­ник на; сполучники і(й),а; частки так, ні. Близько 50% дітей використовують прийменники над, під, за; сполучник та.

Водночас спостерігається обмежене вживання приймен­ників перед, коло, через, повз, скрізь; сполучників оскільки, ледве, хоч; часток отож, нехай, лише. Майже зовсім відсутні в мовленні дітей старшого дошкільного віку прийменники про­тягом, упродовж; сполучники незважаючи на, як тільки, аж поки, дарма що; частки авжеж, егеж, саме, нехай.

Для збагачення й активізації словника дітей службовими частинами мови К. Крутій були розроблені мовленнєві казкові тексти і ситуації, які допоможуть дітям зрозуміти вживання службових частин мови.

Заняття: «Знайомство дітей з країною чеберяйчиків».

Мета: познайомити дітей з казковою країною чеберяй­чиків. Створити емоційне тло і викликати в дітей бажання бути персонажами казкового дійства; допомогти дитині виявити свої почуття, думки, переживання і зрозуміти зміст мовлення, звер­нутого до неї.

Таблиця 18.