Методика 4

Мета: з'ясувати, які типи речень переважають у мовленні дітей різного дошкільного віку, їх склад.

Матеріал: сюжетні картинки.

Хід експерименту: Для проведення дослідної роботи відібрати по 5 дітей з кожної вікової групи. Індивідуально кожній дитині запропонувати сюжетні картинки різної склад­ності для створення розповіді.

Наступного разу провести бесіду «Твій вихідний день у сім'ї» або «Твій День народження».

Через день запропонувати дитині розповісти (або переказа­ти) знайому казку. Відповіді дітей записати, результати аналі­зу занести до таблиць.

Таблиця

Ім'я та прізвище дитини, вік	Зміст мовлення	Кількість речень	Прості непоширені	Прості поширені	3 прямою мовою	3 однорідними членами
Переказ
Розповідь за картинками
Розповідь з власного досвіду

Таблиця

Ім'я та прізвище дитини, вік	Непоширене речення	Кількість речень (однослівних, двослівних, трислівних)	Підмет	Присудок	Підмет і присудок	Інші члени речення
Переказ
Розповідь за картинками
Розповідь з власного досвіду

Практичні завдання для самостійного опрацювання лекційного матеріалу

1. Дайте відповідь на запитання: Методика розвитку мов­лення дітей дошкільного віку - це частина дошкільної педагогіки чи самостійна наука? Що таке «лінгводидактика»? Чи вхо­дить методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку до лінгводидактики? Чи можна її назвати «дошкільною лінгводидактикою»?

2. Укладіть схему (сонечко) «Зв'язок дошкільної лінгводидактики з іншими науками».

3. Поміркуйте, чи справедливе, на ваш погляд, тверджен­ня К.І. Чуковського, який назвав дошкільнят лінгвістичними геніями.

4. На основі аналізу науково-методичних джерел, матері­алів лекцій, довідкової літератури знайдіть найбільш повне, на нашу думку, визначення ключових понять курсу і випишіть їх у зошит.

5. Прочитайте, порівняйте та проаналізуйте визначення пред­мета методики навчання рідної мови у навчальній літературі:

Предметом її [методики навчання рідної мови] є розробка закономірностей, змісту, методів і форм роботи з розвитку мов­лення дітей дошкільного віку в дошкільних закладах і сім'ї (Лещенко О.М. Методика навчання рідної мови і грамоти. - К.: Вища шк., 1972. - С. 3).

Предметом вивчення методики є процес оволодіння рідною мовою як засобом спілкування в умовах виховання та навчання (Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / A.M. Богуш, Н.П. Орланова, Н.І. Зе­ленко та ін. — С. 5).

Яке з цих визначень найповніше характеризує предмет методики? Як би ви визначили предмет та об'єкт вивчення ме­тодики розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім світом у дошкільному закладі?

3. Методологічними засадами методики розвитку рідної мови є взаємозв'язок мови та поняття, мови та історії. Наведіть конкретні приклади того, як реалізується положення філософії про взаємозв'язок мови і поняття у безпосередній мовленнєвій діяльності дітей. Як має діяти вихователь відповідно до цього положення, збагачуючи словниковий запас дитини? Як реалі­зується положення про взаємозв'язок мови та історії у сучасній педагогічній практиці дошкільних закладів України та варіа­тивних програмах навчання і виховання дітей? Наведіть конк­ретні приклади.

4. Природничими засадами дошкільної лінгводидактики є вчення О.Г. Іванова-Смоленського про три основні форми тим­часових мовленнєвих зв'язків, які утворюються в корі головно­го мозку: словесний подразник - безпосередня дія дитини (С - Б); безпосередня дія - словесна відповідь дитини (Б - С); сло­весний подразник - словесна відповідь дитини (С - С). Визнач­те, впродовж якого вікового періоду діє кожний з цих видів тим­часових нервових зв'язків. Наведіть конкретні приклади.

5. Методика навчання рідної мови послуговується психологіч­ними поняттями: «егоцентричне мовлення», «соціологізоване мовлення», «внутрішнє мовлення». З'ясуйте, хто з психологів об'­єднав ці поняття? Як вони їх тлумачать? Як співвідносяться, на ваш погляд, ці поняття? Поясніть сутність кожного з них. Чи вжи­вається у цьому співвідношенні поняття «зовнішнє мовлення»?

6. Прочитайте наведені визначення поняття «мова».

Мова - це: 1) універсальний засіб навчання і виховання лю­дини; 2) енциклопедія людського досвіду; 3) першооснова на­громадження культурних цінностей, засіб вираження змісту культури, спосіб введення окремої людини в процес суспільно­го культурного розвитку; 4) один із компонентів духовної куль­тури суспільства; 5) засіб координації усіх виробничих процесів; 6) функціональна система, нерозривно пов'язана з усіма галу­зями суспільного життя (Бабич Н. Д. Основи культури мовлен­ня. - Л: Світ, 1990. - С. 12).

Які з наведених визначень найповніше відображають сутність поняття «мова»? Поясніть, які сторони соціального життя відображено в кожному із наведених визначень? Як співвідносяться між собою висловлювання у визначеннях Мацько Л, Сидоренко О. «мова - це засіб вираження думок» та По­тебні О. «мова є засобом не вираження готової думки»?

7. Прочитайте наведені визначення мовлення:

Мовлення - це: 1) спосіб існування і вияву мови, «мова в дії», мовний процес у багатьох його видах і формах (говоріння, писання, слухання, читання), мовчазна розмова із самим собою, обдумування свого чи сприйнятого від інших майбутнього по­відомлення; 2) вияв процесу формування (а не втілення); 3) вияв одиниць мови усіх рівнів і правил їх поєднання; 4) засіб конк­ретизації спілкування (мовного спілкування) (Бабич НД. Ос­іниш культури мовлення. - С. 11-12).

Визначте, яка з наведених дефініцій найповніше відобра­жає. поняття «мовлення»? Поясніть, як ви розумієте значення кожного з наведених визначень? У яких випадках у роботі з дітьми дошкільного віку потрібно вживати термін «мова», а в яких «мовлення?» Проілюструйте свої міркування конкретни­ми прикладами.

8. Як співвідноситься закономірність «засвоєння виразності мови залежить від розвитку у дитини сприйнятливості до за­собів інтонації, тобто вміння відчувати виразність чужої мови, її внутрішній світ» із принципом оцінки виразності мови? На­ведіть конкретні приклади реалізації цього принципу в прак­тичній навчально-мовленнєвій діяльності з дітьми.

9. Складіть картотеку наукових та методичних видань за останні 2-3 роки відповідно до методів педагогічного дослідження.