2. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Вони визначені ст.213 КУПАП:
адміністративні комісії при виконкомах районних, міських, районних у містах рад. Адміністративні комісії селищ, міст скасовані;
виконкоми селищних та сільських рад;
комісії по боротьбі з пияцтвом при виконкомах районних, міських рад;
одноособово судді районних (міських) судів;
органи внутрішніх справ, державних інспекцій та інші уповноважені органи по своїй компетенції, яка передбачена законодавством України.
Підставою для розгляду є протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі повинні бути вказані: дата, місце його складання, хто склав, дані про особу порушника, місце, час скоєння, суть правопорушення, НПА, який передбачає відповідальність за це правопорушення, інші необхідні матеріали. Протокол підписують: особа, яка склала, порушник, якщо є – свідки, потерпілий. Перелік осіб, які мають складати протокол про правопорушення містить ст. 255 КУпАП.
Протокол направляється органу (посадовій особі), який уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 2-х місяців із дня правопорушення, а при тривалому правопорушенні – 2-х місяців із дня його виявлення і 1 місяця з дня відмови у ВУД або зупиненні кримінальної справи.
Справа розглядається у присутності правопорушника. Коли є данні про своєчасне оповіщення про місце і час розгляду справи і немає клопотання про відкладання справи, то можна розглядати і без особи.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається переважно за місцем його скоєння. Термін вирішення справи встановлюється законодавством. Справа розглядається в присутності особи, притягуваної до адміністративної відповідальності. За її відсутності справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне оповіщення правопорушника про місце й час розгляду справи та якщо від нього не було клопотання про відкладення розгляду справи. Законодавство передбачає випадки, коли присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, обов’язкова.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито. На цій стадії провадження орган (посадова особа) повинен з’ясувати: чи було скоєне адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його скоєнні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують чи збільшують провину; чи мав місце матеріальний збиток; чи підстави для передачі справи на розгляд громадських організацій, трудового колективу; інші обставини, які мали б значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) видає постанову у справі.
Постанова к справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована особою, стосовно до якої ї було винесено, а також потерпілим. Постанова адміністративної комісії може бути оскаржена до районного (міського) суду, рішення якого є остаточним. Постанови інших органів (посадових осіб) про стягнення адміністративного штрафу оскаржуються вищестоящим органам (вищестоящим посадовим особам) чи районним (міським) судам, рішення яких є остаточним.
Скарга подається впродовж десяти днів від дня винесення постанови у справі. Вчасне подання скарги зупиняє виконання постанови до її розгляду, за винятком постанови про застосування попередження та адміністративного арешту, а також у разі стягнення штрафу, що береться на місці споєння правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення і рішення за скаргою можуть бути оскаржені прокурором.
За розгляду скарги чи протесту відповідний органи (посадова особа) перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та виносить одне з таких рішень: залишити постанову без змін, а скаргу і протест – без задоволення; скасувати постанову і надіслати справ на новий розгляд; скасувати постанову і закрити справу; змінити міру стягнення, але не в бік збільшення.
Установлено таки й порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення: штраф повинен бути сплачений порушником протягом 15 днів від дня вручення постанови про його призначення.
Постанови про відшкодувальне вилучення предмета, про конфіскацію, про позбавлення спеціальних прав, про виправні роботи виконуються уповноваженими на це органами в порядку, встановленому законодавством. Постанова про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ.
Існують строки розгляду справ, визначені ЗУ. У розгляді справи можуть брати участь (крім порушника) свідки, потерпілі, експерт, перекладач та адвокат. Після розгляду виноситься постанова, виконкоми виносять – рішення, які оголошуються негайно, а копія протягом 3-х днів надсилається чи вручається особі, щодо якої вона винесена, та потерпілому.
Протягом 10 днів постанову можна оскаржити до органу вищого рівня або до суду, рішення якого є остаточним. Виконуються постанови протягом 3-х місяців з дня винесення.