4. Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура, показники

Ефективність використання трудових ресурсів значною мірою залежить від складу трудових ресурсів за статтю, віком, освітою, професіоналізмом, станом здоров’я тощо. Трудові ресурси, які розглядаються з урахуванням таких параме­трів, являють собою трудовий потенціал. Отже, трудовий потенціал – це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин.

Природною основою цих характеристик тру­дового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демо­графічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров’я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. Трудовий потенціал може скорочуватися або зростати під впливом демогра­фічних процесів. Окрім того, у процесі життєвого циклу людини кількісні і якісні елементи трудового потенціалу мають різне зна­чення.

У загальному вигляді трудовий потенціал характеризує певні можливості, які можуть бути використані для досягнення конкре­тної цілі.

У ринкових умовах трудовий потенціал як економічна форма втілення людського фактора виробництва, реалізується в різних формах власності. Якщо поєднання робочої сили із засо­бами виробництва здійснюється на державних підприємствах, то трудовий потенціал є власністю держави. Якщо це поєднання здійснюється на приватному підприємстві – реалізується прива­тна форма власності. У тих випадках, коли особи ведуть індивідуальну трудову діяльність, вони є одночасно власниками речо­вих і особистих факторів виробництва.

У процесі формування ринку праці та існування безробіття зростає величина нереалізованого трудового потенціалу суспіль­ства. У зв’язку з цим суспільство несе непродуктивні витрати щодо забезпечення життєдіяльності працюючих, необхідності оплачувати набуття ними нових трудових навичок відповідно до потреб ринку.

Трудовий потенціал працівника – це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці. У процесі практичної діяльності потенційні можливості не завжди викорис­товуються повною мірою. На окремому підприємстві трудовий потенціал являє собою сукупну трудову дієздатність його колек­тиву, ресурсні можливості у сфері праці всіх працівників підпри­ємства, виходячи з їхнього віку, фізичних можливостей, знань і професійно-кваліфікаційних навичок. Таким чином, трудовий потенціал виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підпри­ємства в суспільно корисній діяльності як специфічного виробничого ресурсу, з іншого – характеристику якостей працівників, що відображають рівень розвитку їхніх здібностей, придатності і підготовленості до виконання робіт певного виду і якості, став­лення до праці, можливостей і готовності працювати з повною віддачею сил і здібностей.

Інтегральну оцінку людських ресурсів, економічно активного населення дає трудовий потенціал.

На рівні суспільства трудовий потенціал можна оцінити, використовуючи наступні узагальнюючі показники:

1. Здоров’я населення – характеризується тривалістю життя, частиною інвалідів, смертністю за віковими групами за різними причинами, розміром та часткою витрат на охорону здоров’я.

2. Моральність суспільства – визначається його релігійністю, ставленням до інвалідів, дітей, пристарілих, показниками соціальної напруги, злочинності.

3. Творчий потенціал та активність – характеризується темпами науково-технічного процесу, доходами від авторських прав, кількістю патентів та міжнародних премій.

4. Організованість – якість та стабільність законодавства, стабільність політичної ситуації, якість доріг та громадського транспорту.

5. Рівень освіти – середня кількість років навчання в розрахунку на одну людину, частка витрат на освіту в державному бюджеті, доступність освіти.

6. Ресурси робочого часу – кількість працездатного населення, кількість та частка зайнятих, рівень безробіття, кількість відпрацьованих людино-днів за рік.

Можна виділити параметри трудового потенціалу колективу підприємства:

1. параметри виробничих складових трудового потенціалу:

• чисельність персоналу;

• кількість робочого часу, який можливо відпрацювати за но­рмального рівня інтенсивності праці;

• професійно-кваліфікаційна структура;

• підвищення та оновлення професійного рівня;

• творча активність тощо;

2. параметри, що характеризують соціально-демографічні скла­дові трудового потенціалу:

   • статево-вікова структура;

   • рівень освіти;

   • сімейна структура;

   • стан здоров’я тощо.

Якісна характеристика трудового потенціалу підприємства передбачає оцінювання:

• фізичного і психологічного потенціалу працівників (здат­ність і схильність працівника до праці, стан здоров’я, фізичного розвитку тощо);

• обсягу загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (освіт­ній, кваліфікаційний рівні тощо);

• якість членів колективу як суб’єктів господарської діяльно­сті (відповідальність, співпричетність до економічної діяльності підприємства тощо)

Оцінити деякі якісні характеристики трудового потенціалу підприємства можна з використанням кіль­кісних показників.

Наприклад:

• для оцінювання стану здоров’я застосовують показники частоти і важкості захворювань на 100 працівників;

• для оцінювання рівня кваліфікації – показник середнього розря­ду робітників;

• для оцінювання рівня професійної підготовки – показник частки осіб, які закінчили ПТУ, кількість місяців професійної підготовки тощо.

Трудовий потенціал підприємства – величина непостійна. Його кількісні і якісні характеристики змінюються під впливом як об’єктивних факторів (змін у речовому компоненті виробництва, трудових відносинах), так і управлінських рішень.

На підприємствах найчастіше для характеристики трудового по­тенціалу використовують спрощену систему показників характеристики трудового потенціалу підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

	Усього		У тому числі за категоріями
			Робіт- ники		Керів- ники		Професі-онали		Технічні службовці
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Персонал підприємства, усього у тому числі: середня облікова чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП); непромисловий персонал
Структура ПВП за статтю чоловіки жінки
Віковий склад ПВП до 18 років 18–25 років 26–36 років 37–50 років старші 50 років
Розподіл ПВП за стажем роботи До 1 року 1–2 роки 2–5 років 5 і більше років
Освітній рівень ПВП: неповна середня (освіта) загальна середня середня спеціальна незакінчена вища вища
Кваліфікаційний склад працівників (розряд за Єдиною тарифною сіткою) 1. 2. 3. і т. д.
Рівень професійної підготовки робітники: до 2 місяців 2–6 місяців 6 місяців–1 рік 1–2 роки більше 2 років
8. Керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці: з вищою освітою, у т. ч.: за спеціальністю; із середньою спеціальною освітою, у т. ч.: за спеціальністю: практики.

10