Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
130.05 Кб
Скачать

Тема 3. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Зміст учбового матеріалу:

  1. Населення як суб’єкт соціально-економічних відносин.

  2. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.

  3. Відтворення трудових ресурсів та їх оцінка.

  4. Трудовий потенціал суспільства: поняття, структура, показники.

1. Населення як суб’єкт соціально-економічних відносин.

Людські ресурси – специфічний і найважливі­ший з усіх видів економічних ресурсів. Під людськими ресурсами розуміють працівників, що мають певні професійні навички та знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

Специфіка людських ресурсів полягає у такому:

  • люди не лише створюють, а і споживають матеріальні та духовні цінності;

  • людське життя не вичерпується лише трудовою діяльністю (ефективне використання людської праці потребує врахування потреб людини як особистості);

  • науково-технічний прогрес і гуманізація суспільного життя збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників, які формуються роками і поколіннями, а розкриваються людиною лише за сприятливих умов.

Населення – це сукупність людей, яка склалася історично та проживає на певній території.

В залежності від його ролі у формуванні розвитку та реалізації виробничих відносин, можна поділити на три функціональні групи:

  • перша група населення пов’язане з виконанням господарських функцій (промислові, сільськогосподарські, транспортні тощо). їх реальним вираженням є територіальний поділ праці;

  • друга група – це населення зайняте у сфері обслуговування, воно становить порівняно стійку частку населення;

  • третя група – це населення, яке не бере участі у суспільному виробництві, частка його залежить, в першу чергу, від вікового складу населення.

Міжнародною організацією праці рекомендована класифікація населення, відповідно до якої воно поділяється на економічно активне і економічно неактивне.

Економічно активне населення – це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Економічно активне населення складається з кількості зайнятих та кількості безробітних.

До зайнятих економічною діяльністю належать особи у віці 15–70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюючі індивідуально, працюючі в особистому підсобному господарстві (зайняті – особи, які працюють протягом 1 тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві – не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна чи тимчасова робота).

Безробітні за методикою МОП – це особи у віці 15–70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані у державній службі зайнятості), які не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

Економічно неактивне населення за методикою МОП – це особи 15–70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До них належать:

  • учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

  • особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;

  • особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

  • особи, які зневірились знайти роботу і припинили її пошук.

Отже, населення, як один з проявів фактору виробництва, впливає на економіку через зміну статево-вікової структури населення, його освітнього рівня, професійно-кваліфікаційної структури, розміщення населення по території країни та ефективне його використання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]