9. Довжини хвиль деяких спектральних ліній ртуті

Ртуть
Колір	Довжина хвилі λ, нм
Дві близькі жовті	579,1 579,0
Світло-зелена, перша після жовтої	546,1
Світло-голуба Синя яскрава	491,6 435,8
Фіолетова, перша з двох разом розташованих	404,6

10. Ширина забороненої зони δе (енергія активації) деяких власних напівпровідників

Елемент	Si	Gе	Sе
Ширина забороненої зони ΔЕ, еВ	1,12	0,67	1,8

11. Ширина забороненої зони δе (енергія активації) деяких домішкових напівпровідників

Домішка Елемент	Ширина забороненої зони ΔЕ, еВ
	В	Іn	Р	А1	As
Si	0,046	0,16	0,044	0,057	0,049
Gе	0,0104	0,0112	0,0120	0,0102	0,0127

1 2. Градуювальний графік

13. Методика розрахунків похибок прямих вимірювань фізичних величин

При безпосередньому вимірюванні будь-якої фізичної величини неможливо одержати її справжнє, абсолютно точне значення через недосконалість вимірювальних приладів і методів вимірювань, впливи умов вимірювань, індивідуальних властивостей дослідника і ряду випадкових причин. Як результат, значення фізичної величини відрізняється від справжнього, тобто виникають похибки вимірювання. Повторюючи вимірювання декілька разів, застосовуючи більш досконалі прилади і інструменти, можна так чи інакше наблизити результат вимірювань до істинного значення. Але багаторазові вимірювання однієї і тієї ж величини дають різні числові значення, виникають відхилення від істинного значення в обидва боки, тобто завжди існують випадкові похибки вимірювань і виключити їх неможливо. Тому, при визначенні фізичної величини треба знайти не тільки її найбільш імовірне значення, але й інтервал, у якому це значення знаходиться. Чим вужчий цей інтервал, тим точніше визначено фізичну величину.

Розрахунки похибок вимірювань виконують за такою методикою:

1. Нехай в результаті прямих вимірювань одержано n значень фізичної величини: .

2. Обчислюємо середнє арифметичне значення результатів вимірювань, як найбільш імовірне, близьке до справжнього:

,

де – результат і - го вимірювання, n – кількість вимірювань.

3. Обчислюємо абсолютні похибки окремих результатів вимірювань:

;

;

………………

.

4. Обчислюємо середню квадратичну похибку серії вимірювань:

.

5. Знаходимо довірчий інтервал вимірювань:

,

де – коефіцієнт Стьюдента для заданої довірчої ймовірності α і кількості вимірювань n.

Значення коефіцієнтів Стьюдента, обчислені методами математичної статистики, наведені у таблиці (див. нижче).

6. Остаточний результат записуємо у вигляді:

(од. вимір.)

7. Обчислюємо відносну похибку результатів вимірювань:

.

Примітка: Якщо шукана фізична величина вимірюється не безпосередньо, а обчислюється за результатами вимірювань інших величин, питання про оцінку похибки значно ускладнюється. У цьому випадку треба враховувати не тільки похибки вимірювань усіх величин, але і їхній вплив на результат; точність співвідношень, що зв’язують ці величини; відповідність табличних даних до конкретних умов досліду та ін.