2. Міжнародні та національні органи стандартизації та сертифікації

Завдання: складіть тези до навчального матеріалу.

Структура органів і служб стандартизації повинна брати активну участь в роботах по стандартизації всіх гілок господарської діяльності, у тому числі замовників, громадських організацій споживачів, інженерно-технічних суспільств, і координувати свою діяльність з роботою іноземних, міжнародних і міждержавних органів і організацій по стандартизації.

Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації відповідно до законодавства України і міжнародних договорів, ратифікованих Україною, представляє інтереси України в міжнародних і регіональних організаціях по стандартизації, а також в стосунках з відповідними органами інших країн у сфері стандартизації і сертифікації, приймає рішення про приєднання до міжнародних і регіональних систем сертифікації, а також укладає договори про взаємне визнання результатів сертифікації. Якщо міжнародними договорами України встановлені інші правила, чим встановлені в Декреті Кабінету МіністровУкраїни, то застосовуються правила міжнародних договорів.

У кожній країні з розвиненою промисловістю і економікою є своя організація по стандартизації і сертифікації. Головною метою національних органів по стандартизації і сертифікації є співпраця з міжнародними організаціями в плані сумісності стандартів і визнання національних сертифікатів. Така організація є і в Україні.

Українська Асоціація якості (УАЯ) заснована в 1989 році як Всеукраїнська громадська (неурядова) професійна організація з питань якості і зареєстрована Міністерством юстиції України.

Головна мета – формування громадської думки і політики в області розвитку і використання методів і засобів забезпечення і поліпшення якості продукції та послуг, як чинника поліпшення життя громадян України. Своєю діяльністю УАЯ сприяє підвищенню рівня і ефективності робіт по забезпеченню якості на підприємствах України, виходу української продукції на світовий ринок, підвищенню міжнародного авторитету України і її інтеграції в світову економіку, підвищенню престижу і соціальної захищеності фахівців за якістю.

Для виконання статутних завдань УАЯ формує регіональні відділення у всіх обласних центрах, міжгалузеві проблемні науково-технічні комісії, галузеві та міжгалузеві комітети, союзи і клуби.

УАЯ співпрацює з державними, суспільними, науковими і комерційними організаціями, підприємствами, а також з фахівцями з питань якості України, країн СНД і далекого зарубіжжя. В Україні – це Національна Академія наук, Союз промисловців і підприємців, Державний комітет із захисту прав споживачів, Держстандарт і ін.

Україна тісно співпрацює в області якості з Європейською організацією з питань якості (ЄОЯ). ЄОЯ – це неурядове об'єднання національних організацій з питань якості європейських країн. Воно засноване в 1956 році. Зараз в його склад входять організації з 31 країни, включаючи Україну. Повним членом ЄОЯ від України є УАЯ. Як асоційовані члени в ЄОЯ входять організації і професіонали зі всього світу.

Найвищим керівним органом ЄОЯ є Генеральна Асамблея ЄОЯ.

Засідання Генеральної Асамблеї проводяться 2 рази на рік. Окрім вирішення офіційних питань, участь в Генеральних Асамблеях ЄОЯ дозволяє встановити ділові контакти з іншими організаціями – членами ЄОЯ, скоординувати з ними свою діяльність.

Основне завдання діяльності ЄОЯ – сприяння обміну інформацією і досвідом в теорії і практиці якості з метою зростання конкурентоспроможності європейської економічної системи. Особлива увага при цьому приділяється потребам малих і середніх підприємств. Також важливою метою є забезпечення зростання якості в освіті і суспільних послугах.

У своїй діяльності ЄОЯ співпрацює з багатьма національними і міжнародними організаціями з питань якості. Серед них – міжнародна організація по стандартизації (ISO), Американське товариство з управління якістю (ASQC), Європейський фонд управління якістю (EFQM), Європейська організація з випробувань і сертифікації (ЄOВC). Серед цього ряду особливо виділяється EFQM - об'єднання провідних європейських фірм, створене в цілях вивчення питань управління якістю. Також ЄОЯ тісно співробітничає з Міжнародною Асоціацією якості (МАЯ «СовАсК»).

МАЯ «СовАсК» створена в 1991 році як організація науково-технічної громадськості, що зацікавлена і бере участь у вирішенні проблем якості продукції і послуг. Одним із засновників і колективним членом МАЯ «СовАсК» є Українська Асоціація якості.

Головна мета МАЯ «СовАсК» – формування громадської думки і сприяння розвитку й використанню методів і засобів в області забезпечення якості та сприяння їх гармонізації з міжнародно-визнаними нормами і правилами.

В діяльності МАЯ «СовАсК» приймають участь індивідуальні та колективні члени. Вищими, керівними та виконавчими органами Асоціації є Загальні збори членів Асоціації, Правління, Бюро і Генеральна дирекція.

Вища посадова особа – президент Асоціації, що обирається строком на 4 роки. Генеральну дирекцію очолює Генеральний директор.

Українська Асоціація якості представлена в МАЯ «СовАсК» віце-президентом (президентом УАЯ) і двома членами правління МАЯ «СовАсК».

У складі МАЯ «СовАсК» створені і працюють галузеві (міжгалузеві) комітети, Союз з якості оборонної продукції, створений ряд регіональних, галузевих і міжнародних сертифікаційних центрів, а також власні підприємства, що спеціалізуються на вирішенні проблем якості. Сформовані проблемні комісії з різних аспектів якості і сертифікації.

Міжнародна організація по стандартизації (ISO) створена в 1946 р. на засіданні Комітету ООН. У Статуті ISO зазначено, що «Метою організації є сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співпраці в області інтелектуальної, технічної і економічної діяльності».

ISO складається з керівних і робочих технічних органів. Основними керівними органами є Генеральна асамблея і Рада. Рада включає ряд технічних органів, у тому числі 6 Комітетів: Комітет з оцінки відповідності (CASCO), Комітет із захисту інтересів споживачів (COPOLCO), Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються (DEVCO), Комітет з науково-технічної інформації (INFCO), Комітет із стандартних зразків (REMCO), Комітет з вивчення нових принципів стандартизації (СТЛКО).

Основний вид діяльності ISO – розробка міжнародних стандартів. Цим займається близько 200 технічних комітетів (ТК).

Міжнародні стандарти ISO не є обов'язковими до застосування – проте в умовах гострої конкуренції на світовому ринку виготівники продукції, прагнучі забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції, вимушені застосовувати стандарти ISO та інших міжнародних організацій.

Серед технічних комітетів останніми роками особливе місце займає ТК 176 «Загальне керівництво якістю і забезпечення якості», до завдань якого входить стандартизація і гармонізація засадничих принципів систем якості. Цим комітетом виконуються роботи із створення, розвитку і вдосконалення сімейства міжнародних стандартів ISO 9000.

Всі національні та міжнародні інститути якості тісно співпрацюють між собою для плідного розвитку і удосконалення систем контролю та вживання якості.

Кожна організація-виробник продукції або послуг повинна прагнути до максимального дотримання всіх вимог, передбачених в тих нормативних документах, які вона використовує. Інакше, в умовах нещадної боротьби за виживання на ринку не минути банкротства. Найважливіший чинник досягнення успіху і стабільного зростання прибутку і престижу організації в ринковій економіці можна умістити в одному слові: «якість».

Іноземні компанії, що досить добре утримують свою позицію в ринковому секторі, виділяють великі грошові кошти на контроль якості власної продукції, успішно використовують унікальні методи незалежної споживчої оцінки шляхом новітніх методів телекомунікацій, за допомогою глобальної мережі Інтернет.

Трохи інакше склалася ситуація в Україні. Ринкова економіка України знаходиться в стані розвитку і тому досить часто можна зустріти неякісну продукцію. Аналізуючи останнє десятиліття минулого тисячоліття, можна з упевненістю сказати про те, що жодна організація, що ставить свої інтереси вище за потреби споживача, не вижила. Доля таких організацій ще довго служитиме сумним прикладом підприємствам, що створюються.

3. Інформаційне забезпечення у сфері стандартизації

Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді опорного конспекту.

Основою системи інформаційного забезпечення у сфері стандартизації є Національний автоматизований інформаційний фонд стандартів (далі - Наці­ональний фонд стандартів), створений згідно з постановою КМУ від 01.02.95 р. № 84.

Ефективне функціонування Національного фонду стандартів повинне забезпечувати:

- доступність інформації для зацікавлених користувачів за ознаками її повноти та достовірності (актуальності), а також своєчасності (оперативності) та вартості її надання;

- недискримінаційний характер надання інформації всім категоріям вітчизняних користувачів незалежно від відомчої належності, юридичного статусу та форм власності, а також закордонним користувачам згідно з обов'язковими умовами приєднання до СОТ та інших міжнародних угод.

Організаційно-технічна політика створення та функціонування Національного фонду стандартів базується на використанні сучасних програмно-технічних засобів збирання, обробки, передавання інформації з резервування можливостей:

- застосування в подальшому більш досконалих програмно-технічних засобів;

- доступу до інформації та отримання її користувачами, які не володіють в повній мірі необхідними апаратними засобами та навичками роботи з ними.

За умови збереження принципу розподілу інформаційних ресурсів Національного фонду стандартів слід у перспективі забезпечити одноадресність запиту (звернення) користувача для отримання інформації, яка зберігається в різних ланках єдиної організаційної структури Національного фонду стандартів, що є однією з вимог Угоди ТБТ.

Національний інформаційний центр Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ) Держспоживстандарту України створено на виконання міжнародних зобов'язань України, які відображені в офіційних документах, надісланих до Секретаріату СОТ (Ме­морандум про зовнішньоторговельний режим України та Заява про запровадження і керування Угодою ГАТТ).

Створення Центру спрямоване на підвищення ефективності діяльності інформашйних служб щодо забезпечення користувачів необхідною інформацією та нормативними документами для ви­рішення питань виробництва продукції належної якості, яка відповідала б міжнародним вимогам безпеки, охорони здоров'я людей, навколишнього середовища; для забезпечення сумісності і взаємозамінності. Крім того, такі системи будуть сприяти виконанню міждержавних та міжнародних угод.

Центр забезпечує оперативний обмін інформацією з питань стандартизації між національними та зарубіжними користувачами міжнародної інформаційної мережі ISONET.

До завдань центру належать:

• доведення до Секретаріату ГАТТ та через нього до країн – Договірних сторін ГАТТ/СОТ повідомлень (нотифікацій), що містять інформацію про стандарти та інші нормативні до­кументи, які плануються до введення в Україні, із зазначенням мети їх розроблення;

• забезпечення країн – Договірних сторін ГАТТ/СОТ без будь-яких дискримінацій докладними описами або копіями норма­тивних документів та їх проектів з позначенням тих частин у цих документах, які суттєво відрізняються від відповідних міжнародних стандартів;

• надання країнам – Договірним сторонам ГАТТ/СОТ ко­ментарів на проекти нормативних документів, що розробля­ються, та на чинні нормативні документи, які, на думку української сторони, можуть створити технічні бар'єри у торговельних відносинах;

• доведення до зацікавлених сторін в Україні повідомлень Секретаріату ГАТТ та коментарів від іноземних учасників ГАТТ/СОТ.

Держспоживстандартом України організовано публікацію офі­ційних та інформаційних періодичних видань Держспоживстандарту України, зокрема:

• «Каталог нормативних документів» (періодичність випуску – 1 раз на рік);

• інформаційний покажчик «Стандарти» (щомісячно);

• «Бюлетень інформаційних матеріалів із стандартизації, метрології та сертифікації» (щоквартально);

• «Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації» (щоквартально);

• «Український метрологічний журнал» (щоквартально);

• довідник «Продукція, що виробляється за технічними умовами України» (щоквартально);

• щорічник «Засоби вимірювальної техніки, занесені до Держав­ного реєстру України».

У Головному інформаційному фонді стандартів Держспожив­стандарту станом на 01.01.2001р. зберігається понад 100 тисяч нормативних документів, а саме: державні стандарти України, міжнародні, європейські, міждержавні стандарти, національні стандарти розвинутих країн світу та країн – головних торгових партнерів України. Здійснюється інформаційне обслуговування абонентів (державних, урядових органів, ТК, підприємств, орга­нізацій і установ незалежно від форм власності та виду діяль­ності, а також громадян та громадських об'єднань). Фонд постійно поповнюється нормативними документами, які отримуються в рамках міжнародних угод, укладених Держ­стандартом України. Впроваджено такі сучасні автоматизовані бази даних:

- бібліографічна база даних PERINORM на компакт-дисках з інформацією про нормативні документи міжнародних організацій із стандартизації (ІSО, ІЕС) та національні стандарти 16 зарубіжних країн (більш ніж 410000 бібліо­графічних описів);

- повнотекстова база даних на компакт-дисках EUROFILE (Єврофайл) містить стандарти Європейського комітету із стандартизації (СЕN), Європейського комітету із стан­дартизації в електротехніці (CENELEC), законодавчі до­кументи ЄС, Директиви ЄС (актуалізується кожні 60 днів);

- створено банк національних термінологічних стандартів та стандартизованих термінів «TERMINUS», на якому ви­конуються функції пошуку стандартизованої української науково-технічної термінології та проводиться логіко-лінгвістична експертиза українських стандартів на терміни та визначення.