Цілі та завдання розділу:

• розкрити поняття сертифікації;

• ознайомитися з роботою державної системи сертифікації та її нормативно-правовою базою;

• з’ясувати необхідність підтвердження відповідності послуг та продукції стандартам.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.

При вивченні розділу 2.1. необхідно засвоїти основні поняття системи сертифікації.

Вивчаючи пункт 1, розгляньте докладніше основні принципи побудови системи сертифікації.

Вивчаючи пункт 2, зупинитеся на вивченні повноважень Держспоживстандарту України – національного органу України із сертифікації.

Вивчаючи пункт 3, важливо усвідомити деякі особливості, що відрізняють обов’язкову сертифікацію від добровільної.

Завдання до навчальних матеріалів розділу 2.1.

1. Прочитати матеріали щодо розділу.

2. Скласти питальний план до розділу.

3. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.

1. Поняття сертифікації

Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді опорної схеми.

Сертифікація послуг в будь-якій країні світу, здійснюється в цілях попередження реалізації послуг, небезпечних для життя, здоров’я і майна людини і довкілля. Вона є загальноприйнятим механізмом регулювання стосунків в області забезпечення якісного обслуговування населення.

Сертифікація – сукупність дій і процедур, проведених з метою підтвердження відповідності продукту або послуги певним стандартам чи технічним умовам.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління навколишнім середовищем, систем управління охороною праці, персоналу встановленим законодавством вимогам, що діють в Україні.

Метою державної системи сертифікації продукції та послуг є введення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів для забезпечення гарантій, пов'язаних з придбанням і використанням споживачем продукції для власних потреб.

Основними принципами побудови системи сертифікації мають бути:

- створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил сертифікації;

- використання державних стандартів, що діють в Україні, та іншої нормативно-технічної документації, прийнятої в системах сертифікації конкретних видів продукції;

- проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (робіт, послуг) та систем якості третьою стороною, яка не входить в організаційну структуру виробника і споживача;

- встановлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва й постачання, вимог міжнародних систем і угод по сертифікації;

- впровадження систем сертифікації, встановлених Міжнародною організацією із стандартизації (ISO);

- прозорість та відкритість державної системи сертифікації продукції для систем сертифікації інших держав та міжнародних систем сертифікації продукції.

Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на це органами сертифікації – підприємствами, установами і організаціями з метою:

- запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян, а також для природного довкілля;

- допомоги споживачеві в компетентному виборі продукції;

- створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Державна система сертифікації включає декілька різновидів сертифікатів:

- сертифікат аудитора в галузі сертифікації;

- сертифікат на систему якості;

- сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів;

- сертифікат якості продукції;

- сертифікат про походження товару.

Оцінка кваліфікації аудиторів з органів сертифікації ведеться виходячи з вимог системи сертифікації УкрСЕРПО. В результаті перевірки встановлюється відповідність аудитора вимогам і видається сертифікат аудитора в галузі сертифікації, який атестує на право займатися аудиторською діяльністю.

Сертифікат на систему якості видається Держстандартом України і підтверджує відповідність системи якості виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства, установи, організації вимогам державних стандартів України. Контроль відповідності системи якості вимогам стандарту здійснюється шляхом технічного нагляду, періодичність і процедури якого регламентуються програмою.

Сертифікат відповідності продукції вимогам різних нормативних документів свідчить, що ідентифікована належним чином продукція випробувана і відповідає всім вимогам, встановленим в нормативних актах. Сертифікат поширюється на завод, партію продукції або період випуску продукції на певному устаткуванні. Контроль відповідності продукції вимогам нормативних документів під час введення у виробництво здійснюється шляхом проб продукції, технічного догляду за виробництвом сертифікованої продукції атестованим устаткуванням або системою якості.

Сертифікат якості продукції включає точне найменування продукції, стандарт або технічні умови, відповідно до яких вона виробляється, і, для наочності, якісні показники і характеристики. Всю відповідальність по сертифікації якості продукції на підприємстві несуть органи сертифікації на підприємстві.

Сертифікат про походження товару призначений визначити країну походження товару і завод-виготівник. Уповноважений орган з цього виду сертифікації – торговельно-промислова палата України та всі її філії.

Підприємство-виготівник надає пакет документів, що свідчить про права на вироблену продукцію. Необхідність здобуття сертифікату про походження товару для підприємств СНД полягає в тому, що при експорті продукції в країни СНД покупець звільняється від сплати податку на додану вартість (ПДВ). У деяких країнах Європи діє аналогічна система пільгового оподаткування.