1. Різновиди стандартів

Завдання: на основі матеріалу складіть таблицю.

Результатом діяльності системи стандартизації має стати оптимальний по структурі й складу фонд нормативно-технічної документації та ефективне використання цього фонду для сприяння управлінню народним господарством. Цей фонд повинен постійно удосконалюватися і поповнюватися.

Документи мають бути раціональними як за формою, так і за змістом, відповідати сучасному рівню досягнень науки і техніки.

Нормативні документи із стандартизації розподіляють за такими категоріями:

- міжнародні стандарти;

- державні стандарти України (ДСТУ);

‑ галузеві стандарти України (ГСТУ);

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ);

- технічні умови України (ТУУ);

- стандарти підприємств (СТП).

До міжнародних стандартів, які з кожним роком знаходять все більше поширення в Україні, можна віднести стандарти ISO серії 9000,10000,14000,19000 та SA 8000.

Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТК 176 у результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функці­онування систем якості. Вони не стосуються конкретного сектора промисловості або економіки і представляють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забез­печення якості виробів і побудови елементів якості.

Стандарти ISO серії 10000 та 19000 містять правила проведення процедури сертифікації, а також вимоги до експертів, які здійснюють перевірку системи якості міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000 (див. табл. 1.2).

Стандарти ISO серії 14000 є базовими, тобто вони можуть застосовуватись як в процесі виробництва, так і організаціями, що надають послуги в масовому і одиничному виробництві. Перевага стандартів ISO серії 14000 полягає втому, що вони створені для всіх сфер діяльності шляхом подання міжнародної системи або методів визначення захищеності навколишнього середовища, контролю інформації щодо страхування, коректного, зрозумілого для спо­живача і для повторного використання продуктів, а також інформації для запобігання торговим бар'єрам.

Розглянемо докладніше особливості застосування міжнародних стандартів ISO серії 9000. Міжнародні стандарти серії ISO-9000 містять опис того, які елементи має включати система якості. Створена на основі ISO-9000 система якості являє собою організаційну структуру, процедури, процеси і ресурси, необхідні для здійснення керування якістю ISO (International Organization for Standartization) – Міжнародна організація із стандартизації.

З моменту утворення в 1947 році ISO вдалося уніфікувати для людства стандарти в таких сферах, як банківські і телефонні пластикові карти, вантажні контейнери, розміри паперу (ISO-216, заснований на стандарті DIN 1922 року), позначення органів керування автомобіля, міжнародні коди країн, валют, мов і багато чого іншого.

ISO-9000 – особлива група стандартів, що впроваджується з 1987 року. Специфіка ISO-9000 – 9004 у тому, що вони регламентують систему керування й організації виробництва, що забезпечує високу і стабільну якість продукції.

Стандарти ISO серії 9000 містять такі стандарти:

ISO 9000 «Загальне керування якістю і стандарти із забезпечення якості. Провідні вказівки з вибору і застосування».

ISO 9001 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні та/чи розробці, монтажі й обслуговуванні».

ISO 9002 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі».

ISO 9003 «Система якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й випробуваннях».

ISO 9004 «Загальне керування якістю та елементи системи якості. Провідні вказівки».

Власне ISO-9000 визначає вибір і застосування стандартів, ISO-9001 – 9003 утворює ієрархію, у якій найбільш суворим, вищим є стандарт ISO-9001. ISO-9004 носить рекомендаційний характер. До групи ISO-9000 примикають стандарти ISO-8402 (термінологія у сфері якості) і серія ISO-14000 (своєчасні екологічні вимоги до виробництва).

Стандарти ISO-9001/2 містять 20 основних елементів системи керування якістю загального виду (відповідальність керівництва, контрольно-вимірювальне устаткування, статус перевірки та випробувань, аналіз контракту тощо).

Цілком зрозуміло, що стандарти серії ISO-9000 визначають не параметри конкретних виробів, а умови їхнього створення, інакше кажучи, культуру виробництва. Сертифікат відповідності ISO-9001 – 9003 видається в результаті багатоетапної процедури, що включає переговори з керівництвом підприємства, аналіз прийнятої на підприємстві внутрішньої системи забезпечення якостей і системи роботи з персоналом, включаючи його навчання, і, нарешті, інспектування всіх етапів виробництва продукції та усунення недоліків.

Стандарт ISO 9001 є найбільш повним із трьох стандартів, що регламентують базові моделі Систем Якості, і охоплює всю діяльність компанії, розглядаючи процеси забезпечення якості продукції від її розробки до експлуатації. Важливо зазначити, що в стандарті немає спеціальних згадувань про діяльність компаній щодо ідентифікації продукції, визначення продукту, задоволеності споживача, загалом всього того, що є діяльністю з маркетингу.

Стандарт ISO 9001 являє базову модель Системи для забезпечення якості при проектуванні (чи поліпшенні) продукції при виробництві, її установці (монтажі), а також сервісному обслуговуванні при її експлуатації у споживача. Тому цей стандарт застосовують при перевірках і сертифікації, що має як виробничі підрозділи, так і підрозділи, що займаються розробками.

Стандарт ISO 9002 враховує лише процеси виробництва і випробування продукції та представляє Систему Якості як модель для забезпечення якості при виробництві продукції і наступної її установки у споживача.

Стандарт ISO 9003 розглядає тільки випробування готової продукції і представляє Систему Якості як модель для забезпечення якості остаточного контролю і випробувань готової продукції.

Таким чином, стандарт ISO 9001, як найбільш всеохоплюючий, містить у собі стандарт ISO 9002, який, у свою чергу, включає стандарт ISO 9003.

У той же час стандарт ISO 9004 є для організацій своєрідним методичним посібником з розробки і застосування Систем Якості. Цей стандарт застосовується, насамперед, при вирішенні задач у сфері внутрішнього забезпечення якості і має використовуватися в контрактних ситуаціях, а також для цілей сертифікації.

Основними цілями випуску стандартів ISO серії 9000 були:

- зміцнення взаєморозуміння і довіри між постачальниками і споживачами продукції з різних країн світу при укладанні контрактів;

- досягнення взаємного визнання сертифікатів на системи якості, що видаються акредитованими органами із сертифікації з різних країн світу, на основі використання ними єдиних підходів і єдиних стандартів при проведенні сертифікаційних перевірок (аудитів);

- надання сприяння і методичної допомоги організаціям різних масштабів з різних сфер діяльності у створенні Систем Якості, які б ефективно функціонували.

На сьогодні сертифікація згідно ISO-9000 є могутнім важелем у просуванні продукції на світових ринках і проводиться з ініціативи фірм, за їхній рахунок.

Наведемо кілька прикладів.

Приклад перший.

В даний час в Естонії реалізується державна програма за назвою «Молоко». В результаті реалізації цієї програми естонські молочні продукти стануть конкурентноздатними на ринках європейських країн. Одним із заходів щодо реалізації цієї дуже амбіційної програми була сертифікація виробництва найбільшого в Естонії підприємства з переробки молока – АТ «Пылва Пийм». Дійсно, це підприємство було сертифіковано відповідно до вимог стандартів ISO 9002 і 9004.

Ця подія мала для економіки Естонії таке велике значення, що про неї було повідомлено на офіційному веб-сайті естонського уряду. Там було підкреслено, що з моменту сертифікації підприємства його продукція отримала допуск на ринки європейських країн.

Приклад другий.

На веб-сайті російської фірми, що займається підтримкою підприємств при їхній сертифікації згідно з уже згаданими стандартами серії ISO 9000, вказувалося таке. Сертифіковані російські підприємства досить легко і просто знаходили собі інвесторів (як вітчизняних, так і закордонних).

Приклад третій.

Нині стандарти ISO-9000 використовують близько 80 країн світу. Над сертифікацією працюють близько 400 професійних організацій. На початок 2000 року в усьому світі сертифіковано близько 350 тисяч підприємств. При цьому у Великобританії сертифіковано ледве менше п'ятдесяти тисяч. Для порівняння - у Російській Федерації таких підприємств близько сотні, в Україні трохи менше трьох десятків.

Таблиця 1.2

Перелік міжнародних стандартів ISO серії 9000 і 10000

Назва стандарту	Зміст стандарту
1	2
Чинні стандарти
ISO 9000:2000	Системи менеджменту якості – Основоположні принципи і словник
ISO 9001:2000	Системи менеджменту якості – Вимоги
ISO 9004:2000	Системи менеджменту якості – Настанови щодо поліпшення показників
ISO 190011	Вказівки щодо аудиту систем менеджменту якості та екологічного менеджменту
ISO 10005:1995	Управління якістю. Настанови щодо програм якості
ISO 10006:1997	Управління якістю. Настанови щодо якості при керуванні процесом
ISO 10007:1995	Управління якістю. Настанови щодо управління конфігурацією
ISO 10011:1:1991	Настанови щодо аудиту систем якості. Частина 1. Перевірка
ISO 10011:2:1991	Настанови щодо аудиту систем якості. Частина 2. Критерії кваліфікації для аудиторів систем якості
ISO 10011:3:1991	Настанови щодо аудиту систем якості. Частина 3. Керування програмами перевірки
ISO 10012-1:1992	Вимоги до забезпечення якості і вимірювального обладнання. Частина 1. Система метрологічного підтвердження вимірювального обладнання
ISO 10012-1:1997	Забезпечення якості засобів вимірювань
ISO 10013:1995	Вказівки щодо розроблення настанов з якості
ISO /ТR10014:1998	Настанови щодо економічного менеджменту якості
ISO 10015	Менеджмент якості. Настанови щодо підготовки персоналу
ISO 10017	Настанови щодо статистичних методів для ISO 9001:2000

Державні стандарти затверджує Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), а стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – Мінбудархітектури України. До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Як державні стандарти України використовуються також державні стандарти колишнього Союзу (міждержавні стандарти) або ГОСТи, передбачені угодою про проведення країнами СНД погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендаційні вимоги. До обов'язкових відносяться:

- вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону довкілля, а також вимоги до методів випробувань цих показників;

- вимоги техніки безпеки і гігієни праці із посиланнями на відповідні санітарні норми і правила;

- метрологічні норми, правила, вимоги і положення, які забезпечують достовірність і точність вимірів;

- положення, які забезпечують технічну сумісність під час розробки, виготовлення, експлуатації продукції.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, організаціями і громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності на всій території України, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги ДСТУ підлягають безумовному додержанню, якщо:

- це передбачено чинним законодавством;

- вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- виробником (постачальником) продукції докумен­тально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.

Слід забезпечити поступову заміну категорій нормативних до­кументів, що прирівнюються до стандартів, на технічні регламенти, якщо в них містяться обов'язкові вимоги, і перехід до добровільних стандартів. Вимоги стандарту стають обов'язковими за умови посилання на нього в законодавчих актах та регламентах.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності вста­новлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, їх об'єднаннями і організаціями, які входять в сферу управління органу, який їх затвердив.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фунда­ментальних та прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної домовленості.

Технічні умови (ТУ) – розробляють для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальником {розробником, виробником) продукції і споживачем (замовником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів.

Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги), які виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві.

Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для різних категорій нормативних документів із стандартизації розробляють стандарти: осно­воположні, на продукцію, послуги, на процеси, методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-мето­дичні та загальнотехнічні положення для певної галузі стан­дартизації, а також терміни і визначення, загальнотехнічні вимоги і правила, норми, що забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'язок та взаємоузгодженість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.

На продукцію і послуги розробляються:

• стандарти загальних технічних умов, які повинні мати загальні вимоги до груп однорідної продукції, послуг;

• стандарти технічних вимог, які мають містити вимоги до конкретної продукції, послуги (групи конкретної продукції, послуг).

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режимів, норм) виконання різного роду робіт у технологічних процесах розроблення, виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації, ремонту і утилізації продукції (послуг), що забезпечують їх технічну єдність і оптимальність.

Стандарти на методи контролю (випробовувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, операцій, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.