Видова класифікація карт

№	Ознака класифікації	Вид	Характеристика
1.	За масштабом	Плани
		великомасштабні	1: 5 000 і більше;
		середньомас-	1:10 000 -1; 200 000;
		штабні	1:200 000-1:1000 000;
		дрібномасштабні	дрібніше 1:1 000 000
2.	За	Сонячної системи;	Класифікація карт за
	просторовим	Землі; півкуль;	просторовим охопленням
	охопленням	материків і	частіше використовується
	(по території)	океанів;	в картосховищах і
		країн, регіонів	бібліотеках
		тощо
3.	За змістом	Загально-	Карти, які відображають
		географічні	сукупність елементів місцевості, мають універсальне багато­цільове застосування: для вивчення території, орієнтування на місцевості, вирішення науково-практичних задач тощо
		Тематичні	Найбільш широка й
			різноманітна категорія
			карт природних і
			суспільних (соціальних і
			економічних) явищ, їх
			комплексів. Зміст карт
			визначає ту чи іншу
			конкретну тему
		Спеціальні	Призначені для
			вирішення специфічних
		■	завдань чи розраховані на певних користувачів: карти навчальні,
			агітаційно-просвітницькі, екскурсійні, спортивні тощо

Атлас — це цілісний кодексовий картографіч­ний документ, який міс­тить зображення різних об'єктів, що пропонують­ся для навчання та прак­тичного використання. Подібно до карт, атласи класифікують:

• за просторовим охопленням (атласи планет, конти­нентів, великих географічних регіонів, держав, республік, адміністративних районів, міст);

• за змістом (геологічні, кліматичні тощо);

— за призначенням (довідкові, комплексні нуково- довідкові, популярні, навчальні, туристичні, дорожні тощо);

— за форматом (великі, середні та малі або кишень­ кові).

)

Глобус (від лат. «%ІоЬт — шар») — об'ємний картографічний документ у вигляді кулі — моделі Землі з карто­графічним зображенням її поверхні. У глобусах, так само як і в картах, використовують картографічні знаки і генералізацію. Земна поверхня відображається в її ортогональній проекції на шар.

Класифікація глобусів також подібна до класифікації карт. їх поділяють на загальногео-графічні та тематичні. Масштаб глобусів досить дрібний:

1 : 3000000 — 1 : 30000000, але можливі екземпляри з розмірами до 1 : 100000000 та більше.

■

396

397

ЗМ 24. Музичні документи

Коло питань: Основні визначення та класифікація музич­них документів. Історія розвитку нотних друкованих документів. Реквізити сучасного музичного видання.

Основні визначення та класифікація музичних документів

Музика (гр. мшіке — «мистецтво муз») — вид мистецтва, що відображує дійсність у звукових художніх образах [25]. Під звуковими художніми образами мається на увазі ство­рені людиною в певній формі звуки, тобто музика.

Інформація у формі музичних образних смислів, що ре­алізується засобами співвідношень музичних звуків у часі та просторі в процесі виконання й має різні форми існу­вання називається музичною.

Музична інформація перетворюється в музичний доку­мент як основний вид ідеографічного документа за умови фіксування її на матеріальному носії. Основні види ма­теріальних носіїв музичної інформації пояснено на схемі 6.4.

людський голос

(відтворення музичного

твору голосом)

шснн не здтікться

Саме кінцевий матеріальний носій є визначальним для виник­нення музичного документа, за­вдяки якому інформація про зву­ки зберігається й передається. Звідси, музичний документ — це музична інформація, певним чином зафіксована на матеріальномі носієві у вигляді звуків або графічних знаків системи нотації для процесів її збереження та передавання в часі та просторі.