Плани практичних занять

з практикуму з української мови

для студентів І курсу спеціальності

”Філологія (російська, українська мова та література)”

2012 – 2013 н.р., модуль № 1

Форма контролю – залік

Основна література:

1. Зубков М. Українська мова: універсальний довідник / М.Зубков. – Х. : ВД «Школа», 2007. – 496 с.

2. Козачук Г.О. Практичний курс української мови / Г.О. Козачук, Н.Г.Шкуратяна. – К. : Вища шк.,1994. – 367 с.

3. Мацько Л.І. Українська мова : навч. посіб / Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. – Донецьк,2006.

4. Омельчук С.А. Практикум з правопису української мови: система дослідницьких вправ : навч. посіб. / С.А.Омельчук. – К. : Грамота, 2009. – 224 с.

5. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / М.І. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2009. – 240 с.

6. Пентилюк М.І. Українська мова : підручник-комплект / М.І.Пентилюк, О.В. Іващенко. – К. : Ленвіт,2012.

7. Український правопис /НАН України, Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні; Ін-т української мови. – К. : Наук.думка, 1996. – 240 с.

8. Шевелєва Л.А. Український правопис. Практикум : навч.посіб. [за ред. проф.А.О.Свашенко] / Л.А.Шевелєва, О.О. Дудка. – Х. : Парус, 2004. – 464 с.

9. Шевчук С.В. Практикум з української мови. Модульний курс : навч. посіб. / С.В.Шевчук, Т.М. Лобода. – К. : Вища школа, 2006. – 326 с.

10. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови / І.П.Ющук. – К. : Освіта, 2000. – 254 с.

Словники:

1. Орфоепічний словник / уклад. М.Погрібний. – К. : Радянська школа, 1984.

2. Український орфографічний словник / уклад. М.Пещак та ін. – К. : Довіра,2002.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. В.Бусел. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002.

4. Етимологічний словник української мови: У 7 т. – К. : Наукова думка, 1989.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія,2000.

6. Словник іншомовних слів / уклад. Л.Пустовіт та ін. – К. : Довіра, 2000.

7. Фразеологічний словник української мови. У 2 т. / уклад. В.Білоноженко та ін. – К. : Наукова думка,1993.

8. Новітній російсько-український / українсько-російський словник та граматичний коментар / уклад. М.Зубков. – Х. : Торсінг, 2004.

9. Новий російсько-український словник-довідник / уклад.: С.Єрмоленко та ін. – К. : Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 1999.

10. Українсько-російський словник / уклад. Г.Їжакевич та ін. – К. : Наукова думка, 1999.

11. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів / М.П.Кочерган. – К. : ВЦ «Академія», 1997.

12. Російсько-український словник сталих виразів / уклад. І Варган, М.Пилинська. – Х. : «Прапор», 2000.

13. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник / уклад. І.Олійник, М.Сидоренко. – Х. : «Прапор», 1997.

14. Словник труднощів української мови [за ред. С.Єрмоленко]. – К. : Радянська школа, 1989.

15. Власні імена людей. Словник-довідник / уклад. Л.Скрипник, Н.Дзятківська. – К. : Наукова думка, 1996.

Посібники й словники з електронних ресурсів:

Велика чи мала літера: словник-довідник	http://ros-ukr-idioms.wikidot.com/p
Дзвона чи дзвону? або А(-Я) чи У(-Ю)в родовому відмінку
Короткий словник жаргонної лексики української мови
Культура мови на щодень
Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради.
Найповніша редакція чинного правопису
Правильно – неправильно
Чак Є. Чи правильно ми говоримо?
Словник термінів міжкультурної комунікації
Антонечко-Давидович Б. Як ми говоримо

Практикуму з української мови І курс, модуль № 1

Тема: Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія

Практичне заняття № 1

Тема: Вступ. Українська мова – національна мова українського народу

План:

1. Мета і завдання курсу “Практикум з української мови”.

2. Сучасна українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови.

3. Державність української мови.

4. Мовна норма.

5. Вхідний контроль (диктант).

Практичне заняття № 2-3

Тема: Орфоепічні норми української мови

План:

1. Характерні риси усного мовлення. (Пентилюк М.І. Культура …)

2. Орфоепія як розділ мовознавчої науки. Орфоепічні норми (Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г.…С.18-27 ..)

3. Вимова голосних звуків.

4. Вимова приголосних звуків і деяких звукосполучень приголосних.

5. Акцентуаційні норми української літературної мови.

Завдання: 1) Виконати вправи №№ 14, 16 (Козачук Г., Шкуратяна Н.).

2) Проаналізувати виділені слова з погляду дотримання орфоепічних норм, скориставшись орфоепічним словником. Записати їх фонетичною транскрипцією як приклади в опорний конспект «Орфоепічні норми сучасної української літературної мови» відповідно до правил вимови звуків.

Евфонія (від грецького euphonia), або милозвучність – розділ фоностилістики, що вивчає здатність фонетичної організації мови до мелодійного звучання, створення звукозображання у висловлюванні відповідно до його змісту і художнього призначення.

Для української мови, як і російської та білоруської, характерне уникання важкого для вимови нагромадження звуків. Евфонічність української мови – характерна ознака всіх її стилів. Щоб дотримуватись милозвучності мовлення, свідомо уникати незграбності у вживанні звуків, треба знати евфонічні засоби й уміло ними користуватися. Милозвучність досягається природним чергуванням окремих голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, використанням паралельних форм слів, деякі звукові зміни, що спостерігаються при збігові кількох приголосних. Таке звукове оформлення мови служить засобом естетичності, краси.

За евфонічністю (милозвучністю) вчені ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, у 1934 році на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найбільш красивих і багатих мов фахівці назвали французьку, перську та українську. В українській мові зовсім небагато слів, у яких через важковимовне поєднання звуків порушується фонетична рівновага. Як підкреслюють дослідники, особлива краса і музикальність української мови є одним з найбільш яскравих проявів панестетизму, що пронизує духовне й матеріальне буття українців (З навчального посібника).