7 Організація системи планування на підприємстві

Планування являє собою управлінський процес визначення цілей підприємства і засобів їх досягнення, забезпечення і підтримки відповідності між ними. Система планування на підприємстві складається з розробки (й застосування як перспективних, так і оперативних (поточних) планів.

У господарській практиці вітчизняних підприємств загальновизнано виділяються дві основні системи або види ринкового планування: техніко-економічні та оперативно-виробничі.

Техніко-економічне планування передбачає розробку цілісної системи показників розвитку техніки і економіки підприємства в їх єдності і взаємозалежності як за місцем, так і за часом дії. У ході даного етапу планування обґрунтовуються оптимальні обсяги виробництва на основі врахування взаємодії попиту і пропозиції на продукцію та послуги, вибираються необхідні виробничі ресурси і встановлюються раціональні норми їх використання, визначаються кінцеві фінансово-економічні показники і т.п.

Оперативно-виробниче планування є наслідком техніко-економічного і являє собою його подальші розвиток і завершення. На даному етапі встановлюються поточні виробничі завдання окремим цехом, ділянкою і робочим місцем, здійснюється різноманітний організаційно-управлінський вплив з метою коригування процесу виробництва.

Система планів на підприємстві може бути систематизована за такими основними класифікаційними ознаками як:

1 ) за змістом слід виділити: техніко-економічні, оперативно-виробничі, організаційно-технічні, соціально-трудові, постачальницько-збутові, фінансові, бізнес-планування, стратегічне, програмне та інші;

2) за рівнем управління в залежності від числа лінійних ланок на підприємстві розрізняють такі види, як корпоративне і заводське - на найвищому рівні управління. На середньому рівні застосовується цехова система планування, на нижньому - виробнича, яка охоплює ділянки, бригади і робоче місце;

3) за методами обґрунтування знаходять застосування системи ринкового, індикативного та адміністративного або централізованого планування;

4) за часом охоплення планування буває короткочасним або поточним (один рік, квартал, декада чи тиждень), середньостроковим в межах (1-3 років) і довгостроковим чи перспективним (від 3 до 10 років);

5) за сферою застосування планування підрозділяється на міжцехових, внутрішньоцехових, бригадне й індивідуальне;

6) за стадіями розробок планування буває попередніми, на етапі якого розробляються проекти планів, і остаточною;

7) за ступенем точності планування буває уточненими і укрупненими. Точність планів в основному залежить від застосовуваних методів, нормативних матеріалів, термінів планування і від рівня кваліфікації розробників планів;

8) за типами цілей планування може бути оперативним, тактичним, стратегічним і нормативним.

Тактичне планування полягає в обґрунтуванні завдань і засобів, необхідних для досягнення заздалегідь встановлених або традиційних цілей (наприклад, завоювати лідерство на ринку збуту продукції).

Прикладом тактичного (поточного) планування на ДП «РТКЕ» може бути складений План робіт ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» на 2011 рік.

№п\п	Найменування заходів	Сума, тис.грн.
1	Розробити проекти по заміні котлів на котельнях райлікарня і по вул..Шевченка на альтернативне паливо
2	Розробити кошториси по заміні тепломереж попередньо-ізольованими трубами
3	З метою економії зменшення витрат енергоресурсів і покращення умов праці операторів автоматизувати системи живлення котелень холодною водою	17,8
4	З метою зменшення витрат в системі змінити схему підживлення на котельні райлікарня	2,3
5	Ввести в дію дистанційну систему температурного контролю палат райлікарні	8,0
6	Виконати заходи по підготовці до зими
7	Обладнати кімнату гігієни в адмінприміщенні	3,6

Стратегічне планування включає вибір і обґрунтування засобів, завдань і цілей для досягнення заданих або поточних для підприємства результатів.

Нормативне планування вимагає відкритого і обґрунтованого вибору засобів, завдань, цілей та ідеалів. Воно не має встановлених меж або фіксованого горизонту. У такому плануванні вирішальну роль грає правильний вибір ідеалу або місії підприємства.

Процес планування як доцільна діяльність людей має свою технологію, яка є послідовністю робіт, що виконуються при складанні планів.

Процес планування складається із наступних етапів:

Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.

Побудова системи планування повинна відповідати цілій низці принципів, основними з яких є: цілеспрямованість, єдність і повнота, інтегрованість за змістом у часі, гнучкість, точність. Р. Акофф пізніше обґрунтував ще один принцип планування - принцип участі.

До основних проблем побудови ефективної системи планування на підприємстві належать:

• орієнтація на короткострокові результати діяльності, нерозвиненість стратегічного управління, відсутність систематичного контролю за відповідністю результатів поточної діяльності підприємства його стратегічним цілям;

• фрагментарність та відсутність комплексності поточних планів, зниження рівня координації у системі;

• практично повна відсутність роботи на ринку, нерозробленість методично-аналітичної бази для аналізу ринку;

• нерозвиненість корпоративного управління, розбіжності інтересів власників, управлінського персоналу та колективу.

Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його задача - забезпечити нововведення і зміну в організації в достатній мірі. Точніше кажучи, процес стратегічного планування є тією парасолькою, під якою ховаються всі управлінські функції.

Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Стратегічне планування – це цілеспрямована діяльність та прийняття важливих рішень, які використовує та застосовує вище керівництво для розроблення специфічних планів та стратегій, призначених для досягнення місії, в основі якої стоїть політика у сфері якості, та цілей підприємства.

Плани і стратегії на підприємстві розробляються і узгоджуються з головним інженером і генеральним директором . Реалізація планів і стратегій передбачає участь всіх рівнів управління.