3.2.3 Зберігання й транспортування рідкого і газоподібного палива

Нафта й нафтопродукти зберігаються в різних резервуарах (табл. 3.15) (горизонтальних, вертикальних, підземних, наземних, напівпідземних, циліндричних, сферичних і ін.) окремо від інших матеріалів.

Таблиця 3.15

Класифікація резервуарів для зберігання нафти й нафтопродуктів

Нафта й нафтопродукти	Тип резервуарів
	основні	неосновні
Нафта малосерниста, сірчиста	Залізобетонні	Металеві вертикальні із внутрішнім захисним антикорозійним покриттям
Темні нафтопродукти: мазут, моторне паливо й ін.	Залізобетонні, земляні (тимчасові для важких нафтопродуктів)	Металеві (як виключення)
Світлі нафтопродукти: бензин, лігроїн, гас, дизельне паливо	Залізобетонні із внутрішнім металевим облицюванням. Металеві вертикальні, горизонтальні й спеціальної конструкції, з підвищеним тиском і плаваючими, «дихаючими» і піднімальними кришками	Залізобетонні з бензостійких бетонів або із внутрішньої бензонепроникною оболонкою

У невеликих кількостях нафтопродукти зберігають у двохсоткілограмових металевих бочках, пластмасових контейнерах і більше дрібній тарі (бідонах, банках, скляних суліях і пляшках, каністрах і ін.)

Нафта й нафтопродукти транспортують трубопровідним транспортом, у наливні (танкерах) і сухогрузних судах, залізничних і автоцистернах із вказівкою назви продукту написом на цистерні («Бензин», «Нафта», «Мазут»).

Цистерни й інші транспортні засоби, а також ємності для зберігання повинні бути в справному стані, сухими й чистими при повторному використанні, герметично закриватися.

При відвантаженні постачальник пломбує ємність, наносить трафарет, штамп або прикріплює ярлик і виписує супровідні документи.

Газоподібне паливо в невеликих кількостях транспортують і зберігають у спеціальних балонах червоного кольору з написом назви продукту (дод.35). У більших кількостях газ транспортують по трубопроводах і зберігають у спеціальних підземних сховищах.

При зберіганні й транспортуванні горючих речовин слід строго дотримуватися протипожежних правил і техніку безпеки.

3.3 Мастильні матеріали

12.3. Мастильні матеріали

Друга за обсягом і значенням група нафтопродуктів - це мас­ла нафтові, головним чином мастила: електроізоляційні і техно­логічні. Одержують масла в основному вакуумною перегонкою мазуту і деасфальтизацією масляних гудронів. Найважливішими показниками експлуатаційних властивостей масел є в'язкість, індекс в'язкості, стабільність проти окислювання, мастильна зда­тність, температура спалаху і застигання.

Мастила поділяють на групи: індустріальні (солярове, ве­ретенне, машинне, швейне тощо) і автотракторні (автол, ніг­рол тощо).

Консистентні мастила - це мазеподібні пластичні масти­льні матеріали: вазелін, солідол тощо.

Мастильні матеріали – це речовини, що вводяться у вузли тертя двигунів, машин і механізмів для охолодження й зниження їхнього зношування, зменшення сили тертя й видалення продуктів зношування. Крім того, мастильні матеріали захищають метал від корозії, виконують функцію робочої рідини, використовуються в якості ізолюючого, тепловідвідного і ущільнювального середовища в різних системах і апаратах.

Раціональне застосування мастильних матеріалів значно підвищує ефективність роботи машин і механізмів.

Під раціональним застосуванням мається на увазі наступне:

• Правильно підібрані асортименти мастильних матеріалів, що відповідають умовам роботи вузла тертя;

• Технічно обґрунтована витрата мастильних матеріалів;

• Правильно встановлений режим змазування.

Мастилами називаються мастильні матеріали, що перебувають при звичайній температурі (+ 20°С) у рідкому стані.

Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил до них додають присадки.

Мастильні матеріали підрозділяються так (рис.3.8 і 3.9.)

• По призначенню – на моторні, трансмісійні, індустріальні, турбінні, компресорні, для парових машин і спеціальні;

• По агрегатному стані – на рідкі (масла), консистентного й тверді (змащення);

• По походженню – неорганічні (природні й синтетичні), органічні (рослинні, тваринні, нафтові й синтетичні) і елементоорганічні;

• По способі одержання - полімеризаційні, дистилятні, залишкові й змішані.

М астила Змащення

Консистентні

Жидкі

Тверді

По агрегатному стану

Мастильні материали

Рослинні

По походженню

Животні

Нефтяні

Органічні

Елементоорганічні

Неорганичні

Синтетичні

Рис. 3.8.Класифікація мастильних матеріалів

П

По способу получення

Мастильні масла

олімеризаційні Трансмісійні

Регенерируємі Моторні

Індустріальні

По призначенню

Дистилятні Залишкові Турбінні, Різного

Компресорні, призначення

Циліндрові (спеціальні)

Комплексні

Рис.3.9.Класифікація мастил

Якщо мастильні матеріали при звичайній температурі перебувають у мазеподібному або твердому стані, а при нагріванні переходять у рідкий стан, їх називають консистентними змащеннями(рис.3.10.).

Водостійкі, морозостійкі, кислотостійкі активіровані, захисні (від корозії), неразчинячі гуми

Низькоплавкі Средньоплавкі Тугоплавкі

Универсальні

Клас 1

Консистентні мастила

Спеціальні

Клас 2

А втотранспортні Індустріальні Залізничні Морські Літакові

Автомобільні, тракторні, танкові

Для змащення стальних канатів, прокатніх станів, текстильніх машин, экскаваторів

Для змащення паровозних буксів, дішлових подшипників

Для змащення різьбових зєднань бензо- и мастильнихсистем, свічок, моторів, механизму підєму шасі

Рис. 3.10.Класифікація консистентних змащень

Твердими змащеннями називаються речовини, що не змінюють свого стану навіть під дією високих температур. Це графить, сульфіди вольфраму й молібдену, нітрид бору, тальк, слюда, полімерні матеріали.

Основними якісними характеристиками мастил є в'язкість (динамічна, кінематична й умовна), маслянистість, температури застывания й спалахи, хімічна стійкість, коксівність, наявність механічних домішок, вологи, кислих, лужних і сірчистих з'єднань, зольність. Для поліпшення властивостей масел до них додають присадки.

Асортименти й витрати мастильних матеріалів, а також режим змазування визначаються конструктивними особливостями й заданим режимом роботи вузла тертя й механізму в цілому, а також умовами експлуатації останнього.

Розглядаючи асортименти масел (табл..3.16. – 3.18.), у першу чергу необхідно зупинитися на групі, моторних масел, які (за винятком авіаційних і реактивних) по ступені форсування двигунів підрозділяються на шість груп (А, Б, В, Г, Д, Е), а по в'язкості при 100ºС – на сім класів («6», «8», «10», «12», «14», «16», «20»). У їхнє позначення входить буква М, індекс класу, індекс групи й цифра 1 – карбюраторні або 2 – дизельні (М8У₁, М20Б₂).

Наприклад, у марці масла М20Б₁ «М» позначає автомобільне моторне масло, 20 – в'язкість при 100°С у сСт, призначено для малофорсуємих карбюраторних двигунів.

Авіаційні масла є найбільш високоякісними. Їх підрозділяють на масла для поршневих (МС-14, МС-20, МК-22), газотурбінних, турбореактивних і турбогвинтових двигунів (МК-8, МС-6, ВНИИНП-7) (З - селективного очищення, ДО - кислотного очищення).

Таблиця 3.16

Основні показники якості масел для карбюраторних двигунів

Показник	Масла автотракторні			Масла автомобільні фенольної селективної очищення
	АКЗп-6 (М6Б)	АКп-10 (М10Б)	АСп-10 (М10Б)	АС-6 (М6Б)	АС-8 (М8Б)	АС-10 (М10Б)
В'язкість при 100°С, сСт	6	10	10	6	8	10
Індекс в'язкості	100	і	60	85	85	85
Кислотне число, мг КІН/1г	0,10	0,15	0,10	0,02	0,02	0,02
Температура спалаху у відкритому тигля С	160	190	190	190	200	200
Температура застигання, °З	-40	-25	-25	-30	-25	-15

Таблиця 3.17

Основні показники якості дизельних масел

Марка мастила	В'язкість при 100°С, сСт	Кислотне число мг КІН/1 г	Температура спалаху у відкритому тиглі, °С	Температура застигання, °С
Дизельне: Дп-8	8,0 - 9,0	---і	200	-25
Дп-11	10,5 - 12,5	---і	190	-15
Дп-14	13,5 - 15,5	---і	210	-10
Дизельне фенольне селективного очищення: ДС-8 (М8Б)	8±0,5	0,02	190	-25
ДС-11 (М10Б)	11±0,5	0,02	200	-15
Моторне для форсо-ваних дизельних двигунів (М20Г)	20	0,05	235	-15
МТ-14П	13,5 - 14,5	0,10	165	-43
МТ-16П	16,0 - 17,5	0,15	200	-25

Таблиця 3.18

Асортименти трансмісійних мастил

Марка мастила	В'язкість при 100°С, сСт	Зольність, %	Вміст сірки, %	Температура застигання, °С
Трансмісійне із присадкою: Зимове	20 - 28	0,07	0,9	-10
Літнє	28 - 36	0,07	0,9	-5
Для гіпоідних передач	20,5 - 32,4	-	1,5	-20
Для коробки передач і рульового керування	20,5 - 32,4	-	1,2	-20
Трансмісійне автомобільне	20,5 - 32,4	-	-	-20
Трансмісійне автомобільне із присадкою: ТАп-15	15	-	0,9	-25
ТАп-10	10			-25
Трансмісійне автотракторне: Літнє	4,0 - 4,5	-	-	2 -5
Зимове	2,6 - 3,2	-	-	-20
Осьове: Літнє	36-52	-	-	-15
Зимове	20-25	-	-	-40
північне	12-14	-	-	-55

Консистентні змащення – це складні колоїдні системи, основу яких становить згущувач, іноді наповнювач, а рідку – мінеральне масло. Найпоширеніші жирові змащення, загущені кальцієвими або натрієвими милами. Змащення, отримані на основі синтетичних жирів, називаються синтетичними.

Якісні ознаки консистентних змащень - пенетраця, температура каплепадіння (плавлення), корозійні й запобіжні властивості, а також хімічна, механічна, колоїдна й термічна стабільність.

Асортименти, застосування й принципи маркування консистентних змащень варто розглядати відповідно до їх розподілу на групи: антифрикційні, консерваційні, канатні, ущільнювальні й спеціальні (табл.3.19, 3.20)..

Змащення 2-го класи (спеціальні) умовно позначаються однієї або декількома буквами, які вказують на область їхнього застосування (вид) і змазується механізм, що, або умова застосування.

Таблиця 3.19

Умовні позначки універсальних змащень

Змащення	Умовна позначка
По експлуатаційних властивостях
Низкоплавильна (температура каплепадіння до 65 °С)	Н
Средньоплавильна (температура каплепадіння до 100 °С )	С
Тугоплавка (температура каплепадіння понад 100 °С )	Т
Водостійка (не розчиняється у воді)	В
Морозостійка (зберігаюча працездатність при температурі нижче – 30°С )	М
Активована (для особливо високих навантажень)	А
Захисна (від корозії)	З
Не розчинюючої гуми	Р
Кислототривка	К
По областях застосування
Автотранспортна (автомобільна, тракторна, танкова й т.д.)	А
Для предметів озброєння	В
Залізнична	Ж
Індустріальна (для промисловості)	І
Морська (для морських суден)	М

Таблиця 3.20

Умовні позначки змащень для конкретного механізму

Змащення	Механізм, що змазується, і умови застосування змащення	Умовна позначка
Автотранспортна	Карданні шарніри з ковзними втулками	К
	Склоочисники	С
Для редметів озброєння	Амуніція (захисна)	А
	Тривалого (багаторічного) зберігання (захисна)	Д
	Зимова (антифрикційна при низьких температурах)	З
	Лайнери й казенники	Л
	Насоси повітряно-рідинні	Н
	Стрілецька зброя	О
	Втулки снарядів	С
Залізнична	Вагонні букси в аварійних випадках	А
	Паровозні букси	В
	Дишельні підшипники	Д
	Кулісні механізми	К
	Гальмові прилади	Т
	Троси-підвіски контактного приводу електрифікованих залізниць	Э
Індустріальна (для промисловості )	Сталеві канати	К
	Відкриті шейки прокатних станів	П
	Приводні ремені	Р
	Текстильні машини	Т
	Екскаватори	Э
Літакова	Крани й нарізні сполучення бензо- і маслосистем	Б
	Гвинт змінного кроку	В
	Спиртогліцеринові системи	Г
	Внутрішня консервація моторів	М
	Попереджене зледеніння поверхонь	О
	Різьблення свіч моторів	С
	Механізми підйому шасі	Ш

Наприклад, марка консистентного змащення ИП-1-Л розшифровується так: И - індустріальне змащення, П - для прокатних станів; 1 - індекс класу консистенції; Л - літнє.

До антифрикційних змащень загального й багатоцільового призначення відносять солідол, консталін, змащення графітну, літол і ін.

У якості ущільнювальних використовують графітну (БВН) і бензино-упорне змащення, пасти ВНИИ НП марок 232, 263 і 225, замазку ЗЗК-3в; у якості канатного й консерваційних - змащення марок АМС, ПВК, торсиол-55.

До спеціальних змащень відносять вазелін (кремнійорганічний КВ-3/10Е, медичний, конденсаторний і ветеринарний ВСХВ).

Мастильні матеріали транспортують і зберігають відповідно до вимог стандартів так само, як і всі нафтопродукти. Їх поєднують під загальною назвою «пально-мастильні матеріали» (ГСМ). Особливі умови поставки обмовляють у відповідних договорах і технічних умовах (ТУ).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 3

1 Що таке паливо. Класифікація палива.

2 Тверде паливо та його види.

3. Зберігання і транспортування твердого палива.

4 Нафта та її класифікація.

5. Рідке паливо та його види.

6 Газоподібне паливо. Класифікація.