Тема 9. Облік виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів (мшп)

План

1. Поняття і класифікація запасів

2. Визначення, визнання класифікація та первісна оцінка виробничих запасів

3. Оцінка виробничих запасів

4. Документальне оформлення руху виробничих запасів

5. Аналітичний і синтетичний облік наявності та руху виробничих запасів\

6. Поняття МШП і основні завдання обліку

7. Документування та синтетичний облік МШП

8. Інвентаризація виробничих запасів

1. Поняття і класифікація запасів

Облік виробничих запасів та МШП регламентується П(с)БО 9 „Запаси”.

Запаси це активи, які;

• зберігаються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

• перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;

-зберігаються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

У відповідності зі стандартом - запасами визнаються активом якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають.

• сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби і інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді незавершених обробкою і збиранням деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів;

• готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) і містяться підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального оперативного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються згідно з стандартом № 9 «Запаси».

Одиницею бухгалтерського обліку запасів на підприємстві є їх найменування або однорідна група.

2. Визначення, визнання класифікація та первісна оцінка виробничих запасів

Для здійснення процесу виробництва та іншої господарської діяльності необхідні предмети праці — сировина, матеріали, комплектуючі вироби, паливо тощо, з яких або за допомогою котрих виготовляється продукція, виконуються роботи, надаються послуги. Такі предмети праці називаються запасами.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 “Запаси”. Запаси — це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’я­зані з їх використанням, та коли їхня вартість може бути достовір­но визначена.

Важливою умовою раціональної організації обліку виробничих запасів є обґрунтуванна їх класифікація.

Розрізняють такі групи виробничих запасів:

• сировина й матеріали;

• купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

• паливо;

• тара й тарні матеріали;

• будівельні матеріали;

• матеріали, що переробляються;

• інші матеріали.

Наведеним групам відповідають субрахунки активного інвентарного рахунка 20 “Виробничі запаси”.

Для ведення аналітичного обліку групи запасів підрозділяються на підгрупи, а потім — на види, сорти, марки, типорозміри. На підприємстві для відповідної класифікації розробляють номенклатуру — цінник, тобто систематизований перелік використовуваних запасів, у якому кожному найменуванню, розміру, сорту встановлено номенклатурний номер (шифр), одиниця виміру та облікова ціна.

Номенклатурний номер проставляється в усіх первинних документах і регістрах аналітичного обліку, що дає можливість вести облік їх наявності та руху.

Таким чином, одиницею обліку виробничих запасів є їхній номенклатурний номер.