- •Модуль 1. Документаційне забезпечення управлінської діяльності
- •Документообіг у системі управління
- •Загальна структура документаційного забезпечення управління
- •Документальні потоки у системі управління
- •Переведення документа у електронну форму
- •Організаційна структура документаційного забезпечення управління
- •Модуль 2. Електронний офіс. Інформаційна модель організації
- •Електронний офіс
- •Інформаційна модель організації
- •Організація як об’єкт впровадження електронного документообігу
- •Електронний документ
- •Модуль 3. Принципи побудови та функціонування систем електронного документообігу
- •Стадії автоматизації документообігу
- •Види систем електронного документообігу
- •В організаційному аспекті:
- •У нормативно-правовому аспекті:
- •"Босс-Референт"
- •"Евфрат-документооборот"
- •Електронний архів як складова системи електронного документообігу
- •Модуль 4. Організаційно - технологічні підходи до впровадження електронного документообігу
- •Аналіз документообігу підприємства
- •Критерії оцінювання системи електронного документообігу
- •Етапи переходу до електронного документообігу в організаціях
- •Модуль 5. Інформатизація державного управління Демократизація державного управління в інформаційному суспільстві
- •Інформаційно-технологічний простір державного управління
- •Робоча програма курсу „основи організації електронного документообігу”
- •Курсова робота з курсу «Основи організації електронного документообігу»
- •Додаток 1.
- •Кваліфікаційні характеристики фахівців різних рівнів Карьера секретаря (за матеріалами сайту http://www.Mdi.Ru/)
- •Ступені кар’єри і підвищення кваліфікації секретаря
Модуль 5. Інформатизація державного управління Демократизація державного управління в інформаційному суспільстві
Останні десятиліття у всьому світі характеризуються активною трансформацією системи державного управління, спрямованою на підвищення її ефективності та результативності.
Визначення 29.
Державне управління |
|
вид діяльності, спрямований на реалізацію рішень, завдяки яким здійснюється організуючий вплив на ті сфери й галузі суспільного життя, що вимагають регулювання через систему органів державної влади шляхом використання повноважень державної влади |
|
||
|
|
Більшістю розвинутих країн та країн з перехідною економікою реалізуються комплекси програм, що стосуються адміністративної реформи, реформи державної служби, реформи системи державного регулювання економіки та ін.
Визначення 30.
Система державного управління |
|
сукупність суб'єктів управління, тобто органів державної влади, об'єктів управління, тобто сфер та галузей суспільного і державного життя, які перебувають під організуючим впливом держави і процесів управлінської діяльності, що являють собою форми і процедури суспільних відносин, завдяки яким реалізуються прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами й об'єктами управління. |
|
||
|
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у державному управлінні слід розглядати як захід для покращення якості державного управління. Визначені в методології ООН характеристики якісного державного управління (good governance) описуються набором цінностей як змістових сфер діяльності (політичної, правової, соціально-економічної), так і цінностей форми їх здійснення – державного адміністрування (Таблиця 13).
Таблиця 13
|
Цінності державного управління (за версією ООН) |
||
|
|||
|
|
|
|
|
Політичні цінності |
|
Орієнтація на консенсус (consensus oriented) |
|
Спільна робота громадян і влади (participation) |
||
|
|
||
|
Оперативність реагування (responsiveness) |
||
|
|
|
|
|
Правові цінності |
|
Рівність і відсутність дискримінації (equity and inclusiveness) |
|
|
Верховенство права (rule of law) |
|
|
|
|
|
|
Соціально-економічні цінності |
|
Результативність, ефективність та економічність (effectiveness and efficiency) |
|
|
||
|
|
|
|
|
Універсальні цінності адміністрування |
|
Прозорість (transparency) |
|
|
Підзвітність (accountability) |
Основна мета здійснюваних у різних країнах адміністративних реформ – підвищення ефективності діяльності державного апарату.
Основними напрямами реформи є:
забезпечення ефективності діяльності державного апарату і надання населенню більш якісних послуг;
налагоджування зв’язків між державою і громадянським суспільством, залучення населення до управління громадськими справами, забезпечення прозорості діяльності держави, тобто зростання реального рівня демократизації суспільства.
Отже, потребують вирішення проблеми:
забезпечення прозорості механізмів прийняття рішень (в т.ч. у сфері державного регулювання, бюджетного процесу, державних закупівель);
забезпечення єдності інформаційних ресурсів органів державного управління у масштабах країни (існування так званого відомчого „інформаційного феодалізму” робить неможливою ефективну взаємодію галузевих міністерств між собою та контроль за їх діяльністю як з боку громадянського суспільства, так і представницької влади);
подолання „інформаційної закритості” відомств потребує формування єдиної системи державних інформаційних ресурсів (електронних реєстрів фізичних та юридичних осіб, об’єктів державної та муніципальної власності, природних ресурсів та ін.).
Зокрема, публікація в Інтернет інформації від:
представницької влади: публікація всіх законопроектів, матеріалів парламентських слухань, пленарних засідань, засідань парламентських комітетів та комісій, інформації про позицію депутатів у ході голосування, а також всієї аналітичної інформації, розповсюджуваної серед депутатів;
виконавчої влади: публікація матеріалів засідань уряду, проекти відомчих нормативних актів, які стосуються інтересів громадян та підприємств;
судової влади: публікація судових та юридичних рішень і ведення відповідного реєстру.
Необхідне також забезпечення публікації в мережі Інтернет структурованої інформації відносно всіх тендерів, які проводяться державою із держзакупівель, їх результати та контрактні ціни, результати перевірок контрольних органів.
Реалізація комплексу реформ системи державного управління тісно пов’язана з широким використанням інформаційних технологій. Трансформація системи державного управління практично у всіх країнах пов’язується з подальшим комплексним використанням інформаційно-комп’ютерних технологій, метафорою якого став термін „Електронне урядування” - e-Government – система представництв різних органів та гілок влади і єдиного середовища електронної взаємодії між ними і з зовнішніми суб’єктами (громадянами, представниками бізнесу тощо).
Побудова та взаємна інтеграція структур e-government – процес радикального перетворення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, відносин і операцій державних органів на основі використання можливостей Інтернет, інформаційних та телекомунікаційних технологій з метою оптимізації послуг, які надаються суспільству, підвищення ефективності державного управління і активізації в цьому управлінні широких верств населення.
На шляху побудови такої системи виникають труднощі, пов’язані не тільки з використанням сучасних технологій, а й з функціонуванням власне органів державної влади і управління. Зокрема, можна виділити:
відомча роз’єднаність, внаслідок чого виникає дублювання функцій, суттєво збільшуються витрати громадян та господарюючих суб’єктів на взаємодію з державними органами: не налагоджені механізми обміну інформацією, що призводить до затримки надання державних послуг, затримки виконання завдань і вирішення питань, які потребують участі кількох відомств та ін.
відсутність точних і докладних інструкцій із здійснення державних функцій, внаслідок чого припускається довільна інтерпретація і дії чиновників на власний розсуд; за рядом напрямів відсутня нормативно-правова база;
відсутність відкритої і доступної інформації про процеси, що відбуваються у владних структурах, складність громадського контролю їх діяльності.
Виділяють такі завдання, які необхідно вирішити при впровадженні ІКТ в державному управлінні:
створити інструменти адміністративного моделювання - комп’ютерні адміністративні моделі на основі запису у формалізованому форматі певних відомостей про організацію держави як системи органів державної влади та управління з висвітленням таких аспектів кожної з державних структур – функцій, організаційної структури, адміністративних процесів (в тому числі, взаємодії з громадянами, організаціями та іншими державними структурами), інформацій, яка збирається і зберігається і порядку доступу до неї, посад, функціональних обов’язків та зон відповідальності державних службовців;
впорядкувати механізми збирання, опрацювання, зберігання та передавання державної інформації в електронному виді;
створити „інфраструктуру довіри” на основі цифрового електронного підпису, яка забезпечує юридичну значущість електронної взаємодії при виконанні державних функцій та надання державних послуг;
сформувати систему стандартизації програмного забезпечення, використовуваного в державному управлінні, яка передбачає нормативне закріплення основних принципів технологічної відкритості та технологічної незалежності держави при виборі засобів ІКТ, використовуваних в державному управлінні.
Отже, основними технологічними рішеннями, які дають змогу реформувати систему державного управління у відповідності з потребами демократичних реформ та вимогами інформаційного суспільства є система електронного урядування та її складова - системи електронного документообігу.
Процес впровадження систем електронного тдокументообігу в органах державної влади суттєво відрізняється від процесу впровадження у комерційних організаціях:
діловодство в органах державної влади функціонує у відповідності з діючим законодавством;
суттєву роль відіграє регламент організації, на базі якого чітко описані правила і порядок розгляду, опрацювання, маршрутизації документів, життєвий цикл документа, рівень виконання, посадові обов’язки та ін.