13. Порядок збирання редуктора.
Перед збиранням внутрішнього корпуса редуктора підчищають і покривають маслостійкою фарбою. Збирання проводять згідно з кресленням загального виду редуктора. Роботу розпочинають з вузлів валів: на ведучий вал насаджують масло затримуючі кільця і підшипники, попередньо нагріті у мастилі до 80 – 100 0С; у ведений вал закладають шпонку 14×9×70 і напресовують зубчасте колесо до упора в буртик валу. Потім надягають розпірну втулку, маслозатримуючі кільця і встановлюють підшипники, попередньо нагріті в мастилі.
Зібрані вали укладають в корпус, надягають кришку, попередньо покривши стінки стику спиртовим лаком. Для центрування кришки і корпуса застосовують два конічні штифти. Вгвинчують болти, які кріплять кришку до корпусу.
Після цього ставлять кришки підшипників з комплектів металевих прокладок для регулювання. Перед встановленням наскрізних кришок в проточки закладають гумові манжети, пропитані гарячим мастилом. Перевіряють провертання валу, відсутність заклинювання підшипників і закріплюють кришку гвинтами. Потім вгвинчують пробку мастилоспускного отвору з прокладкою і маслопоказник. Заливають в корпус мастило і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою, закріплюють кришку болтами.
Зібраний редуктор випробовують на стенді за програмою, яка встановлюється технічними умовами.
Використана література
Дунаєв П.Ф. "Деталі машин", Москва, 1984 р.
Іцкович Г. П. "Курсове проектування деталей машин", Москва, 1970 р.
Куклін Н. Г. "Деталі машин", Москва, 1981 р.
Устюгов І.І. "Деталі машин", Москва, 1981 р.
Чернавский А. С. Курсовое проектирование деталей машин. - М.: Машиностроение, 1987р.
