3. Попередній розрахунок валів редуктора.

4.1. Ведучий вал.

Діаметр вихідного кінця валу:

мм.

Цей вал з’єднуємо з валом електродвигуна за допомогою муфти. Вибираємо МУВП по ГОСТ 21424-75 з діаметром посадочних ділянок під d_в1=25 мм із розточкою під вал електродвигуна d_дв=32мм. Приймаємо діаметр валу під підшипники d_п1=30 мм.

4.2.Ведений вал.

Діаметр вихідного кінця валу:

мм.

Приймаємо d_в2=32 мм.

Діаметр вала під підшипники приймаємо d_п2=40 мм; d_к2=45 мм.

4. Конструктивні розміри шестерні та колеса.

4.1. Шестерня:

d₁=36мм; d_a1=39 мм; d_f1=32,25 мм; b₁=64 мм; a=15m=15 1,5=22,5 м,

приймаємо а=22мм.

4.2. Колесо:

Колесо виконуємо кованим. Його розміри:

d₂=144мм; d_a2=147 мм; d_f2=140,25 мм; b₂=60мм;

Діаметр маточини:

d_м=1,6· d_к2=1,6·45=72 мм.

Довжина маточини:

l_м= b₂+a=60+22=82мм.

Товщина вінця:

мм.

Приймаємо =6 мм.

Товщина диска:

мм.

Приймаємо с=18 мм.

Внутрішній діаметр вінця:

мм.

Приймаємо =130 мм.

Діаметр кола центрів отворів:

мм.

Приймаємо =100 мм.

Діаметр отворів у диску:

мм.

Приймаємо =50 мм.

Розмір фасок:

мм.

Приймаємо =1,0 мм.

Глибина канавки:

мм.

РРис.5. Колесо ведене.

5 Конструктивні розміри корпуса та кришки редуктора.

5.1. Кришку і корпус виготовляємо литвом з чавуну. Товщина стінок корпуса і кришки редуктора:

+1.

Приймаємо σ₁= σ₂=8 мм.

5.2. Товщина нижнього пояса редуктора:

Р₂=2,35·σ=2,35·8=18,8 мм.

Приймаємо Р₂=20 мм.

5.3. Товщина верхнього пояса редуктора:

в=1,5·σ=1,5·8=12 мм.

54. Товщина ребер корпуса і кришки редуктора:

мм.

Приймаємо m=8 мм.

5.5. Діаметри болтів:

Фундаментних:

мм.

Приймаємо =16 мм (М16).

Болтів, що з’єднують кришку з корпусом редуктора біля підшипників:

мм.

Приймаємо =12 мм (М12).

Болтів, які з’єднують кришку з корпусом редуктора:

мм.

Приймаємо =10 мм (М10).

Болтів,що кріплять кришки підшипників:

мм.

Приймаємо d₄=6 мм (М6).

Болтів, які кріплять кришку оглядового отвору, приймаємо =6 мм (М6).

56. Ширина фланців:

Нижнього пояса редуктора К₁=39 мм при =16 мм.

Верхнього пояса редуктора і кришки редуктора К₂=33мм при =12 мм.

5.7. Розмір штифта:

Діаметр мм.

Довжина мм.

Приймаємо =30 мм згідно з ГОСТ 3129-70.

5.8. Діаметр різьби масло зливної пробки:

мм.

Приймаємо пробку з різьбою М16×1,5.

6. Перший етап ескізного компанування.

6.1. Креслимо спрощено шестерню і зубчасте колесо у вигляді прямокутників по розрахункових величинах.

62. Окреслюємо внутрішні стінки, приймаємо зазор між торцем шестерні чи маточиною колеса і внутрішньою стінкою корпуса, приймаємо зазор між корпусом та зубцями коліс зачеплення:

мм, А=δ=8 мм.

6.3. Призначаємо підшипники. Приймаємо роликові радіальні з циліндричними роликами середньої серії для швидкохідного валу і легкої серії для тихохідного валу по діаметрам валів. Їх дані заносимо до таблиці 1.

Таблиця 1

Умовне позначення підшипників	Розміри в мм			Вантажопідйомність, кН
	d	D	B	Cr	C0
2306	30	72	19	51,2	26,0
2208	40	80	18	53,9	29,5

Визначаємо глибину гнізда під підшипники:

мм.

Приймаємо =45 мм.

6.4. Визначаємо відстані:

довжина вихідного кінця веденого валу:

мм.

Приймаємо =52 мм.

Довжина вихідного кінця ведучого валу:

=60 мм.

64.1.Приймаємо мащення підшипників.

При коловій швидкості V=2,07 м/с, приймаємо пластичний змащувальний матеріал – солідол.

Для запобігання витікання мастила в середину корпуса і вимивання пластичного матеріалу рідким мастилом із зони зачеплення зубчастих коліс, встановлюємо маслозатримуючі кільця шириною y=10мм.

6.5. Заміром креслення визначаємо:

а) Відстань між точками прикладання сил в зачепленні і точкою прикладення реакції опори:

- ведучий вал а₁= 71,5 мм;

- ведений вал а₂=71 мм.

б) відстань між точками прикладання реакції в підшипниках і консольною силою:

- ведучий вал l₁=108,5 мм;

- ведений вал l₂=75 мм.