Лабораторна робота 15

Тема: Повірка рівня рейки. Визначення прогину рейки

Мета роботи: навчитися виконувати повірку рівня рейки і визначати прогин рейки.

Прилади і приладдя: рейки, нівелір, нитка.

Порядок виконання роботи

Повірка правильності встановлення круглого рівня на рейці

Повірку виконують при допомозі виска чи за допомогою вертикальної нитки нівеліра.

При першому способі рейку встановлюють прямовисно при допомозі вертикальної нитки нівеліра, розміщеного на віддалі 50-65 м. Спочатку рейку ставлять площиною, а потім ребром до нівеліра, і кожен раз виправними гвинтами рівня бульбашку переміщують у центр ампули. Повірку виконують кілька разів.

Визначення прогину рейки

Рейку вкладаємо горизонтально на бокове ребро і між її кінцями натягуємо тонку нитку. При допомозі лінійки вимірюємо віддалі а₁, а₂, а₃ від нитки до інварної смуги біля ділень 02, 30, 50 (рис. 15.1 а, б).

Прогин інварної рейки, обчислюємо за формулою

(15.1)

Величина прогину не повинна перевищувати 5 мм.

Якщо під час роботи прогин став більше 5 мм, то при перервах рейку укладають на упори, як показано на рис. 15.1 в, г. Прогин шашкових рейок визначають аналогічно. Допустимий прогин для них до 10 мм.

Рисунок 15.1 – Визначення прогину рейки

Контрольні запитання

1 Порядок перевірки правильності установки рівня на рейці.

2 Порядок визначення прогину рейки.

3 Які допуски встановлені до прогину рейок?

Лабораторна робота 16

Тема: Визначення перпендикулярності п'ятки рейки до її осі

Мета роботи: засвоїти методику повірки перпендикулярності площини п’ятки рейки до осі рейки і співпадання площини п’ятки з нулем основної шкали.

Прилади і приладдя: нівеліри Н-05, інварні рейки.

Порядок виконання роботи

Виміри виконуємо так:

- забиваємо на віддалі 10-30 м від нівеліра три костилі;

- встановлюємо почергово на кожен з них рейку спочатку центром п’ятки, а потім її переднім, заднім, лівим і правим краями, роблячи кожен раз три відліки на основній шкалі рейки.

Ці дії складають один прийом. Для кожної рейки роблять по два прийоми.

Приведемо приклад запису і обробки результатів повірки (табл.16.1,16.2).

Якщо середні значення різниць А1 – А2, А1 – А3, А1 – А4, А1 – А5 менше 0,1 мм, то рейкою можна користуватись без підп’ятника.

Другу частину повірки виконуємо, вимірюючи контрольною лінійкою віддаль від площини п’ятки рейки до осі нульового штриха основної шкали рейки.

У лабораторних умовах повірку перпендикулярності площини п’ятки рейки до її осі виконуємо таким чином.

У бетонну підлогу вцементовують стальний стержень зі сферичною головкою. На головку встановлюємо рейку послідовно сімома точками п’ятки, починаючи і закінчуючи точкою 1 (рис. 16.1).

При кожному встановленні рейки беремо три відліки на основній і додатковій шкалам. Перераховані дії складають один прийом. Виконують два прийоми для кожної рейки.

Повторну установку рейки точкою 1 роблять для контролю.

У результаті визначаємо:

- перпендикулярність п΄ятки рейки до її осі;

- різницю висот нулів основної і додаткової шкал кожної рейки.

Якщо дві повірки виконані в лабораторії, то в польових умовах їх не виконують.

Рисунок 16.1 – Схема розміщення точок

Таблиця 16.1 - Повірка перпендикулярності площини п′ятки рейки до осі рейки і співпадання площини п′ятки з нулем основної шкали. Досліджував: Петренко О. Д. , 07 жовтня 2003 р., рейка № 5615.

№ прийому	№ костиля	№ штриха рейки	Відліки на барабані, при установці рейки на костилі
			Центром п′ятки	Переднім краєм	Заднім краєм	Лівим краєм	Правим краєм
			a1	a2	a3	a4	a5
1	1	24,4	64,6	65,0	65,0	63,1	65,4
			65,4	62,2	66,0	68,6	68,6
			66,2	65,4	64,0	66,4	62,2
		Середнє	65,4	62,2	65,0	67,4	66,4
	2	28,2	11,8	10,6	10,5	10,9	11,6
			6,2	10,2	10,6	9,6	10,0
			9,6	8,8	10,8	11,4	10,2
		Середнє	10,9	9,9	10,6	10,6	10,6
	3	29,0	45,6	43,0	44,9	45,9	41,2
		43,8	42,8	44,0	41,1	43,4
		44,0	44,6	44,8	45,4	42,1
		Cереднє	44,5	43,5	44,6	42,1	43,2

Таблиця 16.2 - До повірка перпендикулярності площини п′ятки рейки до осі рейки і співпадання площини п′ятки з нулем основної шкали (рейка № 5615)

№ прийому	№ костиля	Різниці, ділення барабану
		a1 – а2	a1 – а3	a1 – а4	a1 – а5
I	1	+0,2	+0,4	-2,0	-1,0
	2	+1,0	+0,3	+0,3	+0,3
	3	+1,0	-0,1	-0,6	+1,3
II	1	+0,6	+0,8	-1,2	+0,9
	2	+1,2	+1,0	-0,8	+1,0
	3	+0,6	+0,3	-1,0	+0,2
Середнє, діленння		+0,8	+0,3	-0,9	+0,4
Середнє, мм		+0,04	+0,02	-0,04	+0,02

Звітність з роботи

1 Короткі відомості.

2 Результати визначення перпендикулярності п’ятки рейки до її осі.

Контрольні запитання

1 Порядок визначення перпендикулярності п’ятки рейки до її осі.

2 При яких значеннях неперпендикулярності можна користуватись рейкою без підп’ятника?

3 Як впливає неперпендикулярність на відлік при нівелюванні?