- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Приклад виконання лабораторної роботи для варіанту № 20
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Івано-Франківський національний технічний
університет нафти і газу
М.М. Дутчин, Є.Ю. Ільків, І.В. Біда
ҐРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ МЕЛІОРАЦІЇ
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
2010
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Івано-Франківський національний технічний
університет нафти і газу
Кафедра землевпорядкування та кадастру
М.М. Дутчин, Є.Ю. Ільків, І.В. Біда
ҐРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ МЕЛІОРАЦІЇ
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
Для студентів напряму підготовки 6.080101
"Геодезія, картографія та землеустрій"
Рекомендовано
методичною радою університету
Івано-Франківськ
2010
МВ – 02070855-3412-2010
Дутчин М.М., Ільків Є.Ю., Біда І.В. Ґрунтознавство з основами меліорації: Лабораторний практикум.- Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 66 с.
Лабораторний практикум містить методичні вказівки для проведення лабораторних занять з дисципліни «Ґрунтознавство з основами меліорації». Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану підготовки фахівців. Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.080101 – «Геодезія, картографія та землеустрій». Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.
Рецензент: доцент кафедри землевпорядкування та кадастру, кандидат технічних наук Кравець О.Я.
Рекомендовано методичною радою університету
(протокол № 10 від 24.02.2010р.)
© Дутчин М.М., Ільків Є.Ю., Біда І.В., 2010
© ІФНТУНГ, 2010
МВ – 02070855-3412-2010
Дутчин М.М., Ільків Є.Ю.,Біда І.В. Ґрунтознавство з основами меліорації: Лабораторний практикум.- Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 66 с.
Лабораторний практикум містить методичні вказівки для проведення лабораторних занять з дисципліни «Ґрунтознавство з основами меліорації». Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану підготовки фахівців. Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.080101 – «Геодезія, картографія та землеустрій». Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.
Рецензент: доцент кафедри ЗВК О.Я. Кравець
Відповідальний за випуск Є.Ю. Ільків
Голова навчально-методичного об’єднання спеціальності
«Землевпорядкування та кадастр» Є.Ю. Ільків
Нормоконтролер Г.Я. Онуфрик
Член експертно-рецензійної комісії
університету В.А. Старостін
Інженер І категорії Н.В. Мирка
Рекомендовано методичною радою університету
(протокол № від 2010р.)
© Дутчин М.М., Ільків Є.Ю., Біда І.В., 2010
© ІФНТУНГ, 2010
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 3
Загальні методичні вказівки
Навчальна дисципліна «Ґрунтознавство з основами меліорації» займає важливе місце в підготовці бакалаврів за напрямом «Геодезія, картографія та землеустрій».
Дисципліну освоюють у 3-му семестрі. На вивчення курсу відведено таку кількість годин: лекції – 18, лабораторні заняття – 36, самостійна робота – 46. Загальна кількість годин – 100. Підсумковий контроль – залік.
Лабораторний практикум містить основні теоретичні відомості, порядок виконання роботи, вихідні дані, контрольні питання.
Запропоновані лабораторні заняття охоплюють основні питання ґрунтознавства і меліорації ґрунтів (структури і складу ґрунту й ґрунтоутворюючих порід), а також генетико-морфологічної будови і властивостей ґрунтів агроґрунтових зон України. Знання законів зональних і регіональних особливостей ґрунтового покриву потрібне для раціонального використання земельних ресурсів, охорони та меліорації ґрунтів.
Навчальний процес з курсу «Ґрунтознавство з основами меліорації» передбачає такі форми контролю: виконання та захист лабораторних робіт – 40 балів, структурні контролі на основі лекційного матеріалу – 60 балів.
При оформленні лабораторних робіт включають такі елементи:
-
титульна сторінка;
-
мета роботи;
-
вихідні дані;
-
теоретичні відомості;
-
порядок і результати виконання роботи;
-
висновки;
-
відповіді на контрольні питання (за вказівкою викладача).
Лабораторний практикум складений з використанням робіт [1-5].
Лабораторна робота №1
Тема. Основні ґрунтоутворюючі породи
1 Мета роботи. Ознайомлення з процесом формування і характеристикою основних ґрунтоутворюючих порід.
Вихідні дані:
Перелік основних ґрунтоутворюючих порід (таблиця 1.1).
Тривалість роботи – 2 год.
2 Теоретичні відомості
Ґрунтоутворюючими, або материнськими, породами називають поверхневі горизонти гірських порід, на яких утворюються ґрунти.
Гірські породи поділяють на магматичні, осадові й метаморфічні.
Магматичні породи утворюються при охолодженні розтопленої рідкої маси. Вона може бути всередині земної кори (глибинна або інтрузивна), або ж у вигляді витоків лави на земній поверхні (ефузивна). Магматичні породи мають кристалічну будову. На великій глибині породи утворюються з великих кристалів (граніт). На поверхні породи утворюють закриті кристалічні структури із включенням окремих великих кристалів. Магматичні породи складають 96 % літосфери, іноді вони трапляються як ґрунтоутворюючі породи (Крим, Кавказ).
Осадові породи утворились на земній поверхні шляхом вивітрювання й поревідкладення продуктів вивітрювання магматичних і метаморфічних порід або з відкладень різних організмів. Вони поділяються на три групи: уламкові, хімічні та біогенні. Уламкові або кристалічні породи являють собою продукти механічного руйнування різних порід. Серед осадових порід хімічного та біогенного походження важливу роль у ґрунтоутворенні відіграють карбонатні відклади: вапняки, мергелі, доломіти.
Метаморфічні породи утворюються з осадових у глибоких шарах земної кори під впливом високих температур і високого тиску. До них належать гнейси, різні сланці (глинисті, слюдяні, кремнієві), мармури (утворені з вапняків), кварцити (утворені з піщаників).
Усі гірські породи за віком поділяють на дві великі групи: давні (дочетвертинні) та четвертинні, або сучасні пухкі осадові породи континентального й морського походження.
За генезисом ґрунтоутворюючі породи поділяють на такі категорії: елювіальні, делювіальні, колювіальні, пролювіальні, алювіальні, озерні, льодовикові, водно-льодовикові, озерно-льодовикові, еолові, леси і лесовидні суглинки, морські.
Елювіальні відклади (елювій) – продукти вивітрювання корінних гірських порід, що залишились на місці свого утворення. Здебільшого ці породи поширені в гірських районах.
Делювіальні відклади (делювій) – наноси, що накопичились на схилах або біля підніжжя височин і є продуктами вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), змиті дощовими чи талими водами з місця їх утворення.
Колювіальні породи (колювій) – відклади на схилах чи біля підніжжя гір у вигляді осипів або обвалів.
Пролювіальні відклади (пролювій) формуються в результаті дії потужних, але короткочасних потоків талих або зливових вод (селеві потоки). Займають пригірні похилі рівнини.
Алювіальні відклади утворюються внаслідок постійних водних потоків у долинах річок.
Озерні відклади заповнюють пониження давнього рельєфу й відрізняються оглиненням і шаруватістю, важким гранулометричним складом.
Льодовикові відклади (морена) – продукти вивітрювання різних порід, які переміщені або перевідкладені льодовиком.
Водно-льодовикові (флювіогляціальні) – відклади, пов`язані з великими льодовиковими потоками. На відміну від льодовикових відкладів, характеризуються відсутністю валунів і безкарбонатністю .
Озерно-льодовикові відклади – утворились на місці прильодовикових озер,які виникли в різних котловинах і виїмках, перезаглиблених льодовиком.
Еолові відклади утворюються за рахунок діяльності вітру – розвіювання й акумуляції дрібнозему.
Леси і лесовидні суглинки – найбільш поширені ґрунтоутворюючі породи, які покривають межиріччя та давні тераси.
Лес – однорідна тонкозерниста, здебільшого неверствувата гірська порода. Переважно утворений із найдрібніших зерен кварцу і польових шпатів та карбонатів.
Лесовидні суглинки – карбонатна глиниста порода з великим вмістом піску, яка подібно до лесу має велику шпаруватість.
Морські відклади формуються внаслідок переміщення берегової лінії морів, явищ трансгресії й регресії.
Глини різного походження на території України теж часто є ґрунтоутворюючими породами. Здебільшого вони поширені на схилах балок, терас, в долинах річок. Найпоширенішими в Україні є: червоно-бурі, строкаті, балтські, тортонські, майкопські (морські), сарматські, карбонові і пермотріасові, каолінові глини.