- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Приклад виконання лабораторної роботи для варіанту № 20
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 14
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15
- •2 Теоретичні відомості
- •3 Порядок виконання роботи
- •4 Аналіз результатів роботи. Висновки
- •5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота № 7
Тема. Генетичні горизонти та ґрунтові профілі
1 Мета роботи. Ознайомлення з системами індексів генетичних горизонтів і основними типами ґрунтових профілів.
Вихідні дані:
Системи індексів генетичних горизонтів, назви простих і складних профілів, назви профілів ґрунтів України (таблиця 7.1).
Тривалість роботи – 4 год.
2 Теоретичні відомості
Поняття про ґрунтовий профіль і профільний метод вивчення ґрунтів ввів у науку в кінці ХIХ століття В.В. Докучаєв.
Основними складовими частинами профілю є генетичні горизонти.
Генетичні горизонти – це однорідні шари ґрунту, з яких складається ґрунтовий профіль і які різняться між собою за морфологічними ознаками, складом і властивостями.
Сукупність генетичних горизонтів називають ґрунтовим профілем.
Для кожного природного типу ґрунтоутворення характерна своя сукупність горизонтів. Всі горизонти в профілі взаємно пов’язані і взаємно обумовлені.
Вони формуються в процесі генезису ґрунту з материнської породи одночасно, як єдине ціле.
Розвиток ґрунтознавства привів до виділення великої різноманітності генетичних горизонтів різних типів ґрунтів.
У свій час В.В. Докучаєв виділив в ґрунті всього три генетичних горизонти і позначив їх першими літерами латинського алфавіту:
А – перегнійно-акумулятивний;
В – перехідний;
С – материнська порода.
З накопиченням знань про ґрунти ця номенклатура горизонтів стала недостатньою.
У тридцятих роках минулого століття великий український ґрунтознавець О.Н. Соколовський (1936) запропонував принципово нову систему індексів, яку в даний час досить широко використовують в Україні.
Крім того, використовується також система Б.Г. Розанова (1983).
Так, наприклад, за системою О.Н. Соколовського торф’яний мінералізований горизонт позначають символами ТС, за системою Б.Г. Розанова – відповідно ТА, за системою В.В. Докучаєва – Ат.
Крім головних символів у всіх системах індексації використовується додаткова символіка, яка розкриває специфіку тих чи інших генетичних горизонтів.
У ґрунтах з поступовим послабленням будь-якої ознаки від поверхні до породи сусідні горизонти називають перехідними.
У системі О.Н. Соколовського перехідні горизонти позначають мішаними символами, які складаються з великих і малих літер (якщо ознака ґрунту виражена нечітко). Наприклад, Не – гумусно-елювіальний, Ih – ілювіально-гумусний та ін.
Якщо перехідні горизонти сполучають в однаковій мірі ознаки двох сусідніх горизонтів, їх позначають великими літерами (символами) двох суміжних горизонтів. Наприклад, перехідний горизонт між гумусовим та елювіальним – НЕ.
Різноманітні природні умови зумовлюють велику різноманіть ґрунтових профілів. За характером співвідношення генетичних горизонтів всі ґрунтові профілі поділяють на дві великі групи: прості і складні. В межах кожної групи виділяють кілька типів ґрунтових профілів.
До групи простих профілів належать ґрунти з примітивним, неповнорозвиненим, нормальним, слабодиференційованим і порушеним (еродованим) профілями.
До групи складних профілів належать профілі реліктового, багаточленного, поліциклічного, порушеного (перевернутого глибоким обробітком), мозаїчного (строкатого) ґрунтів.
Схему будови одного із простих і складних ґрунтових профілів наведено на рис.7.1.
Рисунок 7.1 – Типи будови ґрунтових профілів (за Б.Г. Розановим):
1 – примітивний; 2 - реліктовий