10.3. Фінансовий звіт як відображення поточного стану менеджменту підприємства

На кожному підприємстві складаються управлінські і фінансові звіти. Управлінські звіти – це деталізовані звіти, які дають змогу керівництву підприємства аналізувати стан менеджменту підприємства та перспективи його розвитку. Інформація, яка міститься в управлінських звітах є конфіденційною.

Фінансова звітність призначена, насамперед, для зовнішніх користувачів, потенційних інвесторів, кредиторів, регулюючих державних органів, підприємств-партнерів, громадськості та акціонерів підприємства. Фінансові звіти складаються регулярно, подаються тільки у визначеній державними органами формі, складаються на чітко визначену дату або за конкретний період. Крім того, у фінансових звітах інформація подається виключно у грошовому вираженні.

Згідно з законодавствами практично усіх країн публікація фінансових звітів є обов’язковою для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. Достовірність інформації, відповідність методики розрахунків прийнятим нормам і вимогам підтверджуються спеціальними аудиторськими фірмами.

Фінансова звітність згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку має містити:

1. Балансовий звіт (Balance Sheet).

2. Звіт про прибутки та збитки (Income Statement, Profit and Loss Statement).

3. Звіт про зміни у власному капіталі (Statement of Changes in Оwnеr's or Stоскhоldеr's Equity).

4. Звіт про рух грошових коштів (Statement of Cash Flows).

Крім того, відповідно до МСБО 1 фінансова звітність має містити виклад облікової політики та пояснювальні примітки.

Інформація, яка міститься у фінансових звітах дає лише загальне уявлення про стан менеджменту підприємства та його ринкового положення. Для більш глибоких висновків щодо стану функціонування підприємства необхідним є додатковий аналітичний аналіз, який ґрунтується, зокрема, на співставленні окремих статей звіту, розрахунку додаткових показників (індексів), співставлення їх з показниками конкурентів або по галузі у цілому.

Для висновків щодо внутрішньої структури підприємства та його ринкової стратегії у галузі в практиці міжнародного фінансового менеджменту використовується сукупність індексів, розрахунки яких здійснюються на базі структури балансу і звітності про доходи в стандартах GAAP.

Аналіз структури окремих статей актива й пасива звітного балансу дозволяє отримати уявлення щодо реального розподілу повноважень в системі управління підприємством, який, як свідчить реальна практика, далеко не завжди співпадає з формальним, тобто, зафіксованим у засновницьких документах та у реєстрі акціонерів. Таким показником, який відображає ступінь впливу робітників підприємства на процес прийняття рішень, є індекс , який розраховується як:

Індекси, аналогічні , розраховуються й за короткостроковою заборгованістю перед банками, державою та субпідрядчиками. Якщо керівництво підприємства вважає виконання зобов’язань перед робітниками власного підприємства більш приоритетним, ніж виконання зобов’язань перед банками, бюджетом, то це свідчить про неформальне обладання трудовим колективом підприємства правом володіння, розпорядження й правом на дохід.

Для визначення ступеня контролю над підприємством зі сторони банків використовується розрахунок індекса :

Аналітичне обґрунтування цього індекса полягає у тому, що видання банком незабезпечених кредитів можливо лише за умови, коли він розраховує на інші, неформальні гарантії повернення кредита.

Для аналізу ефективності використання акціонерами права на остаточний дохід в акціонерному товаристві розраховується індекс або ж індекс :

, або

Якщо ці індекси є значно нижчими, ніж у середньому по галузі (групі підприємств), то формальним власникам (акціонерам) варто звернути увагу на можливу “опортуністичну поведінку” управлінського персоналу. Підтвердженням цієї поведінки може слугувати, наприклад, “розбухання” статті “Адміністративно-управлінські витрати” у звіті про доходи (індекс ).

Для аналізу цільової функції підприємства (максимізації дохода на одну акцію) корисним є розрахунок коефіцієнту виплати дивідендів (індекс ), а ступінь орієнтації підприємством підприємства виживання оцінюється на основі динаміки співвідношення поточних операційних зобов’язань і пасива у цілому при стабільно мінімальній величині прибутку о виплати податків (індекс )

Поточний ринковий стан підприємства як суб’єкта міжнародного бізнесу відображає, передусім, його звітний баланс (“balance sheet”).

Балансовий звіт характеризує фінансове становище підприємства на певну дату. Він включає сальдо рахунків, які входять до активів, пасивів і капіталу.

Структура рубрик балансового звіту повинна відповідати специфіці конкретного підприємства і встановлюватись відповідно до повного розкриття господарської інформації. Відмінності в балансових звітах компаній, зумовлені галузевими особливостями їх діяльності, повинні вкладатись у характерну для усіх підприємств нефінансової сфери структуру.

Активи: основні засоби; нематеріальні активи; інвестиції, що обліковуються методом участі в капіталі; інші фінансові інвестиції; запаси; дебіторська заборгованість покупців та інша дебіторська заборгованість; дебіторська заборгованість материнської компанії, споріднених дочірніх підприємств, асоційованих компаній та інших пов'язаних сторін; грошові кошти та їх еквіваленти; податкові активи.

Зобов'язання: заборгованість постачальникам та інша кредиторська заборгованість; зобов'язання щодо виплат персоналові; кредиторська заборгованість материнської компанії, споріднених дочірніх підприємств, асоційованих компаній та інших пов'язаних сторін; податкові зобов'язання; непрострочені зобов'язання, за якими нараховуються відсотки; забезпеченні; відкладений дохід.

Акціонерний капітал і резерви: власний капітал; премія за акціями; резерви; дооцінка; нерозподілені прибутки (збитки).

Балансовий звіт може складатись у горизонтальній або вертикальній формах. Горизонтальна – традиційно передбачає праву і ліву частини балансові, у правій розміщаються активи, у лівій – зобов'язання (пасиви) і капітал.

Баланс може складатися як одноступеневий, так і багатоступеневий. Одноступеневий баланс є максимально зведений. Це – нетто-баланс, переваги якого полягає в простоті і зрозумілості подання. Проте його недоліком є то, що за його даними не можна здійснити аналіз чинників, які малі вплив на основні балансові позиції.

Загалом, балансовий звіт (“balance sheet”) надає своєрідний “моментальний” портрет фінансового стану підприємства: чим володіє підприємство і які його борги на визначену дату.

Звіт про прибутки та збитки (“income statement”) – це звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства. У різних країнах цей звіт може мати різну назву: звіт про прибуток; рахунок прибутків та збитків; звіт про операції; звіт про фінансові результати (в Україні).

Основними елементами Звіту про прибутки та збитки є доходи та витрати, прибутки та збитки (результативні рахунки).

МСБО не визначають форму Звіту про прибутки та збитки, але містять вимоги щодо розкриття певних статей доходів і витрат та мінімальний перелік статей, які мають бути відображені безпосередньо в Звіті про прибутки та збитки: дохід; результати операційної діяльності (прибутки або збитки); фінансові витрати; частка прибутків або збитків асоційованих компаній, що облікуються методом участі в капіталі; витрати на податок з прибутку; прибутки або збитки від звичайної діяльності; надзвичайні статті; чисті прибутки або збитки.

Оскільки чистий прибуток, наведень у Звіті про прибутки та збитки, не відтворює частини змін у власному капіталі (дооцінка активів, результат змін в обліковій політиці тощо), те виникає необхідність складання звіту про зміни у власному капіталі. У ньому є потреба ще й тому, що останніми роками значно зросла потреба користувачів в отриманні інформації про всеохоплюючий прибуток. Всеохоплюючий прибуток відображає усі зміни у власному капіталі внаслідок операцій та інших подій, що проводились в звітному періоді, окрім інвестицій власників (учасників) і розподілу капіталу між ними.

Загалом, звіт про прибутки та збитки (“income statement”) дає картину функціонування підприємства у динаміці (часовому горизонті), зводячи її до кінцевих результатів.

Звіт при зміни в акціонерному капіталі (“statement on changes in shareholders equity”) – це фінансовий звіт у вигляді таблиці, у якій узгоджується сальдо кожної статті власного капіталу на початок та кінець періоду. Загалом, цей рахунок (звіт) розкриває зміни, які відбулися за звітний період у структурі власності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів (“statement on cash flows”) містить інформацію про грошові потоки підприємства за певний період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Віднесення конкретної операції, пов'язаної з рухом грошових коштів до певної класифікаційної групи визначається, передусім, характером господарської діяльності підприємства. Так, фінансові вкладення є інвестиційною діяльністю для промислового підприємства, але вони можуть бути складовою частиною операційної діяльності фінансової установи. Проте, незалежно від характеру операцій, усі платежі та надходження грошових коштів та їх еквівалентів мають бути наведені в Звіті про рух грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей.

При цьому під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткотермінові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Загалом, звіт (рахунок) про рух грошових коштів (“statement on cash flows”) дає уявлення щодо потоків готівки на рахунках підприємства.

На початкових етапах трансформаційних змін в економіці України її підприємства змушені були представляти фінансову інформацію одночасно як для іноземних інвесторів, керуючись стандартами МСБО, так і для українських користувачів відповідно до діючого українського законодавства. Це приводило до виникнення на підприємствах складних інформаційних потоків, що вимагали внесення змін в інформаційні системи підприємства, обробку і передачу бухгалтерської інформації. Перехід України до ведення обліку і складанню фінансової звітності згідно з стандартами МСБО з 2000 р. означає, що суб'єкти підприємницької діяльності України повинні складати наступні п'ять форм фінансової звітності, а саме: 1. Баланс (форма №1); 2. Звіт про фінансові результати (форма №2); 3. Звіт про рух грошових коштів (форма №3); 4. Звіт про власний капітал (форма №4); 5. Примітки до річної фінансової звітності (форма №5), які відповідають вимогам, пропонованим МСБО.