Тема 10. Контроль і звітність у міжнародному менеджменті
10.1. Сутність і роль контролю як функції міжнародного менеджменту.
В сучасній парадигмі бізнес-менеджменту контроль визначається як одна з обов’язкових та надзвичайно важливих функцій менеджменту, яка на рівні с плануванням, аналізом та регулюванням визначає зміст управлінського впливу. Зростання обсягу трансграничних операцій та загострення конкуренції на світових ринках посилюють роль і значущість системи ефективного контролю в міжнародному менеджменті. Звідси, слушною є точка зору, згідно з якою якість міжнародного менеджменту обумовлюється рівнем організації контролю.
Контроль – це перевірка відповідності фактичних характеристик (процесів, діяльності, об’єктів) установленим вимогам (обмеженням). Контроль є обов'язковою функцією управління, без якої не можуть бути реалізовані повною мірою інші його функції – планування, організація, мотивація, комунікація та прийняття рішень. Контроль є зворотним зв'язком, без якого не може існувати ніяка складна соціальна система.
У функцію контролю входять: збір, обробка та аналіз інформації про фактичні результати господарської діяльності підприємств, порівняння їх із плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз причин цих відхилень; розробка заходів, необхідних для досягнення намічених цілей. Отже, контроль розглядається не тільки як фіксування відхилень, але і як аналіз причин відхилень і виявлення можливих тенденцій розвитку.
Контроль є окремою функцією міжнародного менеджменту, в межах якої реалізується контрольний процес. Основним завданням контролю в системі міжнародного менеджменту є корегування поведінки підконтрольного об’єкту, спостереження та перевірка за перебігом здійснення процесу трансграничної взаємодії підприємства відповідно до стратегії та програми дій, блокування відхилень, що виявляються, та приведення системи міжнародної економічної діяльності підприємства до цільового стану за допомогою спеціальних інструментів-регуляторів.
Суб’єктом контролю, тобто особою, що його здійснює, як правило, є та сама особа, що здійснює управління міжнародним бізнесом підприємства загалом. За потреби функції контролю делегуються одному з топ-менеджерів підприємства, який виконує організаційну та аналітико-діагностичну роботу зі збирання, обробки, узагальнення контрольної інформації та її подання (в загальному виді) на вищій рівень управління або зовнішнім контролюючим органом.
10.2. Види і форми контролю
Контроль як елемент системи міжнародного менеджменту характеризується різноманіттям форм, типів та видів. Типологія контрольних спостережень в управлінні міжнародним бізнесом наведено на рис. 10.1.
Рис. 10.1. Типологія контрольних спостережень в міжнародному менеджменті
Зовнішній контроль передбачає контроль за перебігом трансграничних операцій зовнішніми (відносно до підприємства) суб’єктами (Фонд державного майна України для підприємств з часткою державної власності, яка перевищує 25%; державний орган з питань зовнішньої торгівлі України, орган місцевого самоврядування).
Внутрішній контроль за перебігом міжнародної економічної діяльності підприємства організується безпосередньо на мікроекономічному рівні. Суб’єктами його здійснення є власники підприємства, топ-менеджер з контролю (з-поміж фахівців підприємства або залучений зі сторони), працівники підприємства.
Змістовні форми контролю, як правило, визначаються особливістю об’єктів контрольного спостереження. В системі міжнародного менеджменту вирішального значення набувають такі змістовні форми контролю як: фінансовий, управлінський, адміністративний (правовий) та маркетинговий.
Фінансовий контроль передбачає контрольне спостереження за показниками міжнародної економічної діяльності підприємства в перебігу реалізації стратегії його міжнародного бізнесу, обсягом та динамікою поточних трансграничних операцій у порівнянні з цільовими параметрами. Фінансовий контроль здійснюється на підставі фінансової звітності підприємства, яка ґрунтується на міжнародних системах бухгалтерського обліку.
Управлінський контроль за реалізацією стратегії міжнародного бізнесу підприємства охоплює більш широкий перелік об’єктів спостереження та базується на використанні інформації управлінського обліку. Об’єктами управлінського контролю є внутрішні процеси підприємства, параметри його зовнішньоекономічної діяльності, стан та ефективність використання активів підприємства, координація структурних підрозділів щодо забезпечення реалізації стратегії, дотримання норм міжнародного економічного (торгівельного) права тощо.
Адміністративний контроль здійснюється з метою котролювання виконавчої дисципліни окремих підрозділів та відповідальних осіб стосовно підготовки та впровадження заходів і дій, передбачених програмою (стратегією) розвитку бізнесу підприємства.
Маркетинговий контроль в системі міжнародного менеджменту орієнтований на перевірку відповідності поточного стану ринкового середовища бізнесу підприємства до прогнозних (цільових) параметрів. Об’єктом маркетингового контролю є кон’юнктура релевантного зовнішнього ринку, аналіз чинників конкуренції у ньому, конкурентні позиції інших продуцентів ринку, рівень якості товарів.
В умовах сучасної міжнародної конкуренції забезпечення високої якості продукції набуває найважливішої умови життєздатності конкуруючих суб’єктів. Забезпечення високої якості виробів передбачає розробку стандартів якості, розподіл відповідальності за якість і контроль якості робіт.
Система якості – це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.
Система якості охоплює усі види діяльності підприємства та усі стадії життєвого циклу продукції і процесів, пов’язаним з проектуванням, розробкою і тестуванням та впровадженням на ринок виробів. На основі системного підходу побудовані стандарти ISO серії 9000 на системи якості, що дозволяє об'єднати роботу всіх підрозділів для забезпечення якості продукції. За роки, що пройшли з часу опублікування цих стандартів, вони одержали широке визнання і поширення: більш 50 країн прийняли їх у якості національних. У Європі більш 50000 підприємств провели сертифікацію своїх систем якості на відповідність міжнародним стандартам ISO 9000, у США – приблизно 5/7 усіх підприємств, в Україні – поки тільки кілька десятків, однак значна частка продукції підприємств знаходяться в процесі сертифікації.
Важливою умовою раціональної організації контролю в системі міжнародного менеджменту є ідентифікація об’єктів контрольного нагляду в межах окремих типів контролю: стратегічного, тактичного та оперативного.
Об’єктом стратегічного контролю є сукупність передумов, на яких ґрунтується розробка стратегії міжнародного бізнесу (стан та перспективи розвитку зовнішнього та внутрішнього середовища, зовнішньоторговельний режим країни базування та приймаючих країн, поведінка конкурентів, тощо).
Об’єктом тактичного контролю є результати реалізації програми зовнішньоекономічної діяльності та фінансово-господарський стан підприємства в цілому.
Об’єктом оперативного контролю є параметри виконання окремих управлінських заходів, час виконання окремих процедур (етапів роботи) тощо. Отже, оперативний контроль полягає у встановленні відхилень у перебігу виконання окремих завдань на рівні окремих виконавців.
Ефективність контролю в системі міжнародного менеджменту обумовлюється дотриманням єдиних принципів, що мають фундаментальне значення. До основних принципів контролю у міжнародному менеджменті належать: принцип цілісності, принцип всеобічності, принцип системності, принцип динамічності та принцип адекватності.