3.2.5 Принципи й методи управління персоналом

Всі проблеми, що виникають у системі управління будь-якими об'єктами, вирішуються людьми. Керівник як суб'єкт управління повинен проаналізувати ситуацію, спрогнозувати стратегію й організувати опера­тивне керування за її реалізацією. А виконавець як об'єкт управління повинен реалізувати управлінське рішення, прийняте керівником. У цьому випадку перед управлінцем і виконавцем стоять зовсім різні завдання. Тому неправомірно з методичної точки зору до суб'єкта й об'єкта застосовувати одні і ті ж принципи управліннякерування.

Головними умовами, що визначають ступінь досягнення цілей управ­ління, є професіоналізм, організованість і порядність управлінця. І чим вище рівень ієрархії управління, тим вищий рівень складності проблеми й відповідальності та її вирішення, а також розмір заробітної платні управлінця.

Принципи роботи виконавця будь-якої ланки як об'єкта управління значно простіше як за числом застосовуваних або дотримуваних принципів, так і за їх структурою. Виконавець не приймає управлінських рішень, він може тільки брати участь у їхньому формуванні. А за реалізацію управлінського рішення несе відповідальність насамперед виконавець.

Керівник як суб'єкт управління в цьому випадку веде облік, контроль і мотивацію реалізації рішення. Організацію процесів, координацію й опе­ративне регулювання здійснюють спільно керівник, виконавець і допо­міжні працівники. При цьому за якість планів і кінцевий результат несе відповідальність управлінець (рада директорів).

До принципів роботи виконавця як об'єкта управління відносять такі:

- ретельність (точно в строк, якість і витрати відповідно до плану);

-ініціативність в удосконалюванні технології, організації праці, підвищенні його якості, зниженні витрат, у знаходженні й усуненні в роботі "вузьких" місць (разом з керівником);

- ведення нормального способу життя, чесність, порядність;

-прагнення до просування службовими сходами, задоволенню вищих по­треб гармонічного розвитку особистості.

Метод управління - це спосіб впливу суб'єкта управління на його об'єкт за практичним здійсненням стратегічних і тактичних цілей системи управління. Система управління – це собою сукупність наукових підходів, функцій і методів управління, цільовий, що забезпечує, керованої й управляє підсистем. Метою системи управління є досягнення конкуренто­спроможності продукції, що випускається, (послуг), - організації на зовні­шньому або внутрішньому ринках.

Для досягнення кінцевої мети суб'єкт управління повинен виконувати всі функції управління, починаючи зі стратегічного аналізу й закінчуючи регулюванням. Ці функції повинні виконуватися із застосуванням науко­вих підходів і тих методів управління, які найбільш підходять для даної ситуації. У цей час розкриваються три групи методів управління: адмі­ністративні, економічні й соціально-психологічні. Ці групи методів керу­вання найчастіше розглядаються як доповнюють один одного. Тоді як загальноприйнята класифікація методів управління не повною мірою відбиває їх сутність.