Завдання вивчення дисципліни:

1. ознайомлення студентів із основними поняттями, категоріями, інститутами науки та галузі державного права зарубіжних країн;

2. формування політичного і правового мислення у майбутніх юристів;

3. формування вміння аналізувати положення Конституції України з урахуванням досвіду інших держав;

4. формування провадити ґрунтовний аналіз окремих сфер конституційно-правового регулювання;

5. формування навичок орієнтуватися в існуючих шляхах реалізації норм конституційного права в умовах різних правових та державних систем.

Місце дисципліни в навчальному процесі

Конституційне право зарубіжних країн як наука тісно пов’язана з іншими юридичними науками та навчальними дисциплінами − загальнотеоретичними, історико-юридичними та галузевими. Теорія держави та права формулює загальні положення, на яких ґрунтується конституційно-правова теорія. Історія держави і права досліджує історичні аспекти формування сучасних політико-правових систем світу. Конституційне право зарубіжних країн має також тісні зв’язки з такими галузевими юридичними дисциплінами, як конституційне право України, адміністративне право України, міжнародне публічне право. З гуманітарних дисциплін Конституційне право зарубіжних країн найбільш тісно пов’язане з політологією, предметом якої є всі елементи політичної системи.

Структура дисципліни

Вивчення дисципліни Конституційне право зарубіжних країн розраховане на один семестр і два модулі. В першому модулі розглядаються загальні питання Конституційного права зарубіжних країн: предмет, система, джерела правового регулювання, розвиток науки конституційного права, конституції та конституціоналізм, форми державного правління, державного устрою, політичних режимів, види партійних і виборчих систем. В другому модулі студенти мають вивчити порівняльні інститути форм правління зарубіжних країн: парламент, глава держави, уряд, судова система, місцеве самоврядування. Крім того, окрема увага приділена розгляду основ конституційного права таких країн, як США, Великої Британії, ФРН, Франції, Російської Федерації, Японії.

Основними видами навчальних занять із даної навчальної дисципліни є лекції і семінарські заняття.

Лекція як основна форма проведення навчальних занять, призначається для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій визначається робочою програмою з Конституційного права зарубіжних країн.

Семінарські заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти і слухачі готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою з навчальної дисципліни. Семінарські заняття включають проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів і слухачів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодіння практичними завданнями курсу.

Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий семестровий контролі.

Примітки:

1. Критерії успішності навчання та засоби її діагностики визначаються Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Запорізькому національному технічному університеті.

2. Інформаційний обсяг дисципліни і конкретні форми проведення навчальних занять та їх об’єм, форми підсумкового контролю визначаються навчальним планом.

3. Тематичний план дисципліни на навчальний рік затверджується кафедрою.