
- •1. Поняття національної безпеки держави
- •2. Зміст предмета «Захист Вітчизни»
- •1. Нормативно-правова база цивільної оборони України, Закон України «Про цивільну оборону України», «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції про цивільну та оборону
- •2. Обов'язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
- •2. Організаційна структура цивільного захисту України
- •1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •Стихійні лиха
- •1. Сучасний тероризм як загроза людству XXI століття
- •2. Заходи протидії тероризм
- •3. Правила поведінки, якщо стався теракт Загальні правила
- •2. Реальна загроза теракту
- •1. Ядерна зброя
- •2. Вплив уражальних чинників ядерного вибуху на людей і будівлі
- •3. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •4. Особливості нейтронної зброї
- •1. Хімічна зброя
- •2. Вплив отруйних речовин (ор) на організм людини
- •3. Дії під час застосування хімічної зброї або аварії
- •1. Біологічна зброя
- •2. Інфекційні захворювання
- •3. Правила поведінки та дії в зоні бактеріологічного зараження
- •1. Сучасні звичайні засоби ураження. Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •2. Заходи безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами
- •Забороняється:
- •3. Запалювальна зброя
- •4. Головні групи запалювальної зброї
- •5. Захист від вражаючої дії запалювальної зброї
- •Історична довідка
- •1. Сигнали і порядок оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Сигнали оповіщення населення в мирний час:
- •Сигнали оповіщення населення у воєнний час:
- •2. Зразки текстів повідомлень цз Під час повітряної небезпеки
- •Під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті
- •Під час аварії на атомній станції
- •1. Порядок спостереження та контролю
- •2. Пости радіаційного та хімічного спостереження
- •1. Інженерний захист населення
- •2. Класифікація, обладнання та порядок використання
- •1. Сутність і порядок проведення евакуаційних заходів
- •2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •1. Фільтруючі протигази
- •Визначення необхідного розміру лицевої сторони протигазів гп-7 і гп-7в
- •Час захисної дії додаткових патронів
- •2. Простіші засоби захисту органів дихання
- •Дихання: а — респіратор р-2; б — протипилова маска птм-1;в — ватно-марлева пов'язка
- •1. Характеристика ізолюючих засобів
- •2. Фільтруючі засоби захисту шкіри
- •1. Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози дп-5в
- •2. Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •3. Призначення військового приладу хімічної розвідки
- •4. Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2. Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Проведення спеціальної обробки
- •2. Порядок проведення часткової санітарної обробки
- •3. Порядок проведення повної санітарної обробки
- •4. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •1. Організаційна структура цивільного захисту навчального закладу
- •2, Невоєнізовані формування цивільної оборони навчального закладу, їхнє призначення та застосування
- •3. Дії невоєнізованих формувань навчального закладу за сигналами цивільної оборони
- •1. Практичні дії учнів навчального закладу при виникнення надзвичайних ситуацій
- •2. Завдання створених невоєнізованих формувань
1. Ядерна зброя
Надзвичайні ситуації воєнного часу характеризуються насамперед застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї та інших сучасних засобів масового ураження.
Ядерною називається зброя, енергія для вражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу ядерного палива. Ядерна зброя призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових об'єктів, споруд, техніки.
Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потужності боєприпасу, виду вибуху (наземний, підземний, повітряний, підводний, висотний), типу ядерного заряду. Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто масою тротилу, енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху цього ядерного боєприпасу, і вимірюється у тоннах. За потужністю ядерні боєприпаси розподіляються на надмалі (менше 1 тис. т), малі (1-10 тис. т), середні (10-100 тис. т), великі (100 тис. т - 1 млн т) і надвеликі (понад 1 млн т).
Уражальні чинники ядерного вибуху — ударна хвиля, світлове випромінювання, електромагнітний імпульс, проникаюча радіація і, як наслідок, радіоактивне зараження місцевості в районі вибуху та за рухом радіоактивної хмари.
Ударна хвиля — це поширення стиснутого повітря в усі боки від центра вибуху з надзвуковою швидкістю. Вражальна дія ударної хвилі характеризується величиною надлишкового тиску. Надлишковий тиск — це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі та нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі. Одиниця надлишкового тиску і швидкісного натиску повітря в системі одиниць (CO) — паскаль (Па), позасистемна одиниця — кілограм-сила на квадратний сантиметр (кгс/см2). Один кгс/см2 дорівнює 100 кПа.
Світлове випромінювання — це потік променевої енергії, що включає ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху, що світиться. Тривалість світлового випромінювання залежить від потужності заряду (від 2 до 12 с).
Проникаюча радіація — потік гамма-випромінювання і нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерного вибуху. Час дії проникаючої радіації — 15-20 с, а потім хмара піднімається на висоту 2-3 км, де гамма-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає поверхні землі.
Доза випромінювання — це кількість енергії іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси опромінюваного середовища.
Експозиційна доза — це доза випромінювання в повітрі. Вона характеризує потенційну небезпеку іонізуючих випромінювань при загальному й рівномірному опроміненні тіла людини. У CO експозиційна доза вимірюється в кулонах на 1 кг (Кл/кг). Позасистемною одиницею експозиційної дози є рентген (Р). Один рентген дорівнює 2,58х10'4 Кл/кг. Рентген — це доза рентгенівського і гамма-випромінювання, під впливом якої в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С, тиск 760 мм рт. ст.) утворюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Доза в один рентген дорівнює 2,08x109 пар іонів в 1 см3 повітря.
Впливу радіоактивного зараження може зазнавати й місцевість, віддалена на десятки і сотні кілометрів від місця вибуху. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зараження, що становить загрозу для людей і тварин. На радіоактивно забрудненій місцевості джерелами радіоактивного забруднення є: осколки (продукти) поділу ядерної речовини; радіоактивність, що з'являється в ґрунті й інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продукти піднімаються разом із хмарою вибуху, змішуються з частинками ґрунту, під дією висотних вітрів переміщуються на великі відстані, випадають, заражаючи
місцевість, і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса й умовно ділиться на чотири зони зараження: помірного (А), сильного (Б), небезпечного (В) і надзвичайно небезпечного (Г).
Електромагнітний імпульс (ЕМІ) — це потужне електромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху й існує короткий час. Уражаль-на дія ЕМІ обумовлена виникненням електричних напруг і струмів значної величини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку, сигналізації, електропередачі, в антенах радіостанцій.
На схемах і картах зовнішні кордони зон радіоактивного забруднення наносяться різними кольорами: А — синім, Б — зеленим, В — коричневим, Г — чорним.