- •1. Поняття національної безпеки держави
- •2. Зміст предмета «Захист Вітчизни»
- •1. Нормативно-правова база цивільної оборони України, Закон України «Про цивільну оборону України», «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції про цивільну та оборону
- •2. Обов'язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
- •2. Організаційна структура цивільного захисту України
- •1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •Стихійні лиха
- •1. Сучасний тероризм як загроза людству XXI століття
- •2. Заходи протидії тероризм
- •3. Правила поведінки, якщо стався теракт Загальні правила
- •2. Реальна загроза теракту
- •1. Ядерна зброя
- •2. Вплив уражальних чинників ядерного вибуху на людей і будівлі
- •3. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •4. Особливості нейтронної зброї
- •1. Хімічна зброя
- •2. Вплив отруйних речовин (ор) на організм людини
- •3. Дії під час застосування хімічної зброї або аварії
- •1. Біологічна зброя
- •2. Інфекційні захворювання
- •3. Правила поведінки та дії в зоні бактеріологічного зараження
- •1. Сучасні звичайні засоби ураження. Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •2. Заходи безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами
- •Забороняється:
- •3. Запалювальна зброя
- •4. Головні групи запалювальної зброї
- •5. Захист від вражаючої дії запалювальної зброї
- •Історична довідка
- •1. Сигнали і порядок оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Сигнали оповіщення населення в мирний час:
- •Сигнали оповіщення населення у воєнний час:
- •2. Зразки текстів повідомлень цз Під час повітряної небезпеки
- •Під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті
- •Під час аварії на атомній станції
- •1. Порядок спостереження та контролю
- •2. Пости радіаційного та хімічного спостереження
- •1. Інженерний захист населення
- •2. Класифікація, обладнання та порядок використання
- •1. Сутність і порядок проведення евакуаційних заходів
- •2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •1. Фільтруючі протигази
- •Визначення необхідного розміру лицевої сторони протигазів гп-7 і гп-7в
- •Час захисної дії додаткових патронів
- •2. Простіші засоби захисту органів дихання
- •Дихання: а — респіратор р-2; б — протипилова маска птм-1;в — ватно-марлева пов'язка
- •1. Характеристика ізолюючих засобів
- •2. Фільтруючі засоби захисту шкіри
- •1. Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози дп-5в
- •2. Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •3. Призначення військового приладу хімічної розвідки
- •4. Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2. Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Проведення спеціальної обробки
- •2. Порядок проведення часткової санітарної обробки
- •3. Порядок проведення повної санітарної обробки
- •4. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •1. Організаційна структура цивільного захисту навчального закладу
- •2, Невоєнізовані формування цивільної оборони навчального закладу, їхнє призначення та застосування
- •3. Дії невоєнізованих формувань навчального закладу за сигналами цивільної оборони
- •1. Практичні дії учнів навчального закладу при виникнення надзвичайних ситуацій
- •2. Завдання створених невоєнізованих формувань
1. Проведення спеціальної обробки
Спеціальна обробка — складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення, проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту й особового складу формувань до виконання своїх завдань із проведення рятувальних робіт.
Спеціальна обробка включає: санітарну обробку особового складу, дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію.
Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення отруйних речовин і бактеріологічних засобів.
Дезактивація — знищення радіаційних речовин із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.
Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.
Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на заражених об'єктах.
Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.
Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка здійснюється силами штатних невоєнізованих формувань.
2. Порядок проведення часткової санітарної обробки
Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками та службовцями об'єктів, населенням у всіх випадках, коли встановлений факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення.
Вона може проводитися багаторазово, без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням — самостійно.
При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення радіаційних речовин із відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження й одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо в зоні радіаційного зараження та повторюється після виходу із зони зараження.
При проведенні часткової санітарної обробки в зоні радіоактивного зараження загальновійськовий захисний комплект не знімають. Спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути радіаційні речовини з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився в зараженій зоні без засобів захисту, то після часткової санітарної обробки слід їх одягнути. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженіи місцевості дотримуються такої послідовності:
знімають засоби захисту шкіри й обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);
не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу (коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують);
обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;
прополіскують рот і горло.
Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.
При зараженні краплиннорідкими отруйних речовин необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хв. після попадання.
Коли дозволяють обставини, спорядження й одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з індивідуального протихімічного пакета обробляють маску протигаза. За відсутності індивідуального протихімічного пакета для часткової обробки можна застосувати воду з фляги та мило.
Замість індивідуального протихімічного пакету можна також користуватися 3 % -вим розчином перекису водню та 3 % -го їдкого натрію (за відсутності їдкого натрію його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості).
У жодному разі не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (отруйних речовин розчиняється в розчинниках, розподіляється на більшій площі, значно легше проходять крізь шкіру).