- •1. Поняття національної безпеки держави
- •2. Зміст предмета «Захист Вітчизни»
- •1. Нормативно-правова база цивільної оборони України, Закон України «Про цивільну оборону України», «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції про цивільну та оборону
- •2. Обов'язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
- •2. Організаційна структура цивільного захисту України
- •1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •Стихійні лиха
- •1. Сучасний тероризм як загроза людству XXI століття
- •2. Заходи протидії тероризм
- •3. Правила поведінки, якщо стався теракт Загальні правила
- •2. Реальна загроза теракту
- •1. Ядерна зброя
- •2. Вплив уражальних чинників ядерного вибуху на людей і будівлі
- •3. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •4. Особливості нейтронної зброї
- •1. Хімічна зброя
- •2. Вплив отруйних речовин (ор) на організм людини
- •3. Дії під час застосування хімічної зброї або аварії
- •1. Біологічна зброя
- •2. Інфекційні захворювання
- •3. Правила поведінки та дії в зоні бактеріологічного зараження
- •1. Сучасні звичайні засоби ураження. Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •2. Заходи безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами
- •Забороняється:
- •3. Запалювальна зброя
- •4. Головні групи запалювальної зброї
- •5. Захист від вражаючої дії запалювальної зброї
- •Історична довідка
- •1. Сигнали і порядок оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Сигнали оповіщення населення в мирний час:
- •Сигнали оповіщення населення у воєнний час:
- •2. Зразки текстів повідомлень цз Під час повітряної небезпеки
- •Під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті
- •Під час аварії на атомній станції
- •1. Порядок спостереження та контролю
- •2. Пости радіаційного та хімічного спостереження
- •1. Інженерний захист населення
- •2. Класифікація, обладнання та порядок використання
- •1. Сутність і порядок проведення евакуаційних заходів
- •2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •1. Фільтруючі протигази
- •Визначення необхідного розміру лицевої сторони протигазів гп-7 і гп-7в
- •Час захисної дії додаткових патронів
- •2. Простіші засоби захисту органів дихання
- •Дихання: а — респіратор р-2; б — протипилова маска птм-1;в — ватно-марлева пов'язка
- •1. Характеристика ізолюючих засобів
- •2. Фільтруючі засоби захисту шкіри
- •1. Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози дп-5в
- •2. Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •3. Призначення військового приладу хімічної розвідки
- •4. Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2. Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Проведення спеціальної обробки
- •2. Порядок проведення часткової санітарної обробки
- •3. Порядок проведення повної санітарної обробки
- •4. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •1. Організаційна структура цивільного захисту навчального закладу
- •2, Невоєнізовані формування цивільної оборони навчального закладу, їхнє призначення та застосування
- •3. Дії невоєнізованих формувань навчального закладу за сигналами цивільної оборони
- •1. Практичні дії учнів навчального закладу при виникнення надзвичайних ситуацій
- •2. Завдання створених невоєнізованих формувань
3. Правила поведінки та дії в зоні бактеріологічного зараження
У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим — карантин або обсервацію.
Карантин — суворий режим ізоляції певної групи населення з метою запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань. У зоні карантину не дозволяється виходити зі своїх житлових приміщень. Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Вихід (виїзд) із районів, у яких оголошено карантин, забороняється. -
Обсервація — медичне спостереження за певною верствою населення. В зоні обсервації медична служба цивільної оборони виявляє захворювання, проводить профілактичні заходи, робить спеціальні щеплення. Обмежується спілкування між людьми. Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.
Населення, яке перебуває в зоні бактеріологічного зараження, повинне суворо додержувати вимог медичної служби ЦО. Надзвичайно важливо не порушувати режиму харчування. Можна їсти тільки ті продукти, що зберігалися в холодильнику або в закритій тарі. їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття — кип'ятити.
Велике значення в цих умовах має чистота осель, дворів, місць загального користування. Необхідно суворо дотримуватися вимог особистої гігієни: щодня митися, щотижня міняти натільну і постільну білизну, постійно стежити за чистотою рук, волосся. В усіх випадках, перебуваючи в зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержуватися встановлених прав.
Контрольні питання
Що таке біологічна зброя?
Які є уражальні фактори біологічної зброї?
Яку загрозу вони становлять?
Що необхідно робити під час застосування ворогом біологічної зброї?
1. Сучасні звичайні засоби ураження. Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
До звичайних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю
Осколкові боєприпаси призначені головним чином для ураження людей. Найефективніші боєприпаси цього типу — кулькові бомби. Особливістю таких боєприпасів є величезна кількість (від кількох сотень до кількох тисяч) уламків масою від частин грама до кількох грамів. Кулькові протипіхотні бомби можуть бути розміром від тенісного до футбольного м'яча і містити до 6 тис. металевих або пластмасових кульок діаметром 5-6 мм. Радіус ураження такої бомби залежно від калібру — від 1,5 до 15 м.
Кулькові бомби скидають із літаків у спеціальних упаковках (касетах), що містять 96-640 бомб. Від дії відштовхувального заряду касета над землею руйнується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250 тис. м2. Оснащуються вони різними підшивачами: інерційними, натискної, натяжної або уповільненої дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дротики-вусики. Якщо до них доторкнутися, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає в повітрі. Такі боєприпаси завдають багато поранень («ефект граду»).
Головне призначення фугасних боєприпасів — руйнування промислових, житлових і адміністративних будівель, залізничних та автомобільних шляхів, ураження техніки і людей. Головним вражаючим фактором фугасних боєприпасів є повітряна ударна хвиля. Вони відрізняються високим коефіцієнтом наповнення вибухонебезпечними речовинами, який складає 55 % від загальної маси боєприпаси.
Кумулятивні боєприпаси призначені для ураження броньованих цілей. Принцип їхньої дії заснований на пропаленні загороди потужним струмом продуктів детонації вибухонебезпечних речовин із температурою 6000-7000°С і високим тиском. Сфокусовані продукти детонації спроможні пропалювати отвори в броньованих перекриттях завтовшки десятків сантиметрів і викликати пожежі.
Боєприпаси об'ємного вибуху, або «вакуумна бомба» — авіаційна касета, наповнена рідким окисом етилену. Під час вибуху утворюється аерозольна хмара діаметром до 15 м. Вона переміщується з киснем повітря і підривається в кількох місцях детонаторами. У зоні детонації за кілька десятків мікросекунд розвивається температура 2500-3000°С. У момент вибуху всередині хмари з паливно-повітряної суміші утворюється відносна порожнеча. Головним вражаючим чинником боєприпасам об'ємного вибуху є ударна хвиля. Ці боєприпаси за своєю потужністю займають проміжне положення між ядерними та фугасними боєприпасами. Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі на відстані 100 м від центра вибуху може досягти 100 кПа (1 кгс/см2).