
- •1. Поняття національної безпеки держави
- •2. Зміст предмета «Захист Вітчизни»
- •1. Нормативно-правова база цивільної оборони України, Закон України «Про цивільну оборону України», «Положення про цивільну оборону України». Женевські конвенції про цивільну та оборону
- •2. Обов'язки учнів щодо вивчення основ цивільного захисту
- •2. Організаційна структура цивільного захисту України
- •1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу
- •2. Надзвичайні ситуації мирного часу
- •Сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •Стихійні лиха
- •1. Сучасний тероризм як загроза людству XXI століття
- •2. Заходи протидії тероризм
- •3. Правила поведінки, якщо стався теракт Загальні правила
- •2. Реальна загроза теракту
- •1. Ядерна зброя
- •2. Вплив уражальних чинників ядерного вибуху на людей і будівлі
- •3. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •4. Особливості нейтронної зброї
- •1. Хімічна зброя
- •2. Вплив отруйних речовин (ор) на організм людини
- •3. Дії під час застосування хімічної зброї або аварії
- •1. Біологічна зброя
- •2. Інфекційні захворювання
- •3. Правила поведінки та дії в зоні бактеріологічного зараження
- •1. Сучасні звичайні засоби ураження. Характеристика сучасних звичайних засобів ураження
- •2. Заходи безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами
- •Забороняється:
- •3. Запалювальна зброя
- •4. Головні групи запалювальної зброї
- •5. Захист від вражаючої дії запалювальної зброї
- •Історична довідка
- •1. Сигнали і порядок оповіщення та інформування населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій
- •Сигнали оповіщення населення в мирний час:
- •Сигнали оповіщення населення у воєнний час:
- •2. Зразки текстів повідомлень цз Під час повітряної небезпеки
- •Під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті
- •Під час аварії на атомній станції
- •1. Порядок спостереження та контролю
- •2. Пости радіаційного та хімічного спостереження
- •1. Інженерний захист населення
- •2. Класифікація, обладнання та порядок використання
- •1. Сутність і порядок проведення евакуаційних заходів
- •2. Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •1. Фільтруючі протигази
- •Визначення необхідного розміру лицевої сторони протигазів гп-7 і гп-7в
- •Час захисної дії додаткових патронів
- •2. Простіші засоби захисту органів дихання
- •Дихання: а — респіратор р-2; б — протипилова маска птм-1;в — ватно-марлева пов'язка
- •1. Характеристика ізолюючих засобів
- •2. Фільтруючі засоби захисту шкіри
- •1. Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози дп-5в
- •2. Призначення комплектів індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •3. Призначення військового приладу хімічної розвідки
- •4. Сучасні засоби радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2. Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
- •1. Проведення спеціальної обробки
- •2. Порядок проведення часткової санітарної обробки
- •3. Порядок проведення повної санітарної обробки
- •4. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
- •1. Організаційна структура цивільного захисту навчального закладу
- •2, Невоєнізовані формування цивільної оборони навчального закладу, їхнє призначення та застосування
- •3. Дії невоєнізованих формувань навчального закладу за сигналами цивільної оборони
- •1. Практичні дії учнів навчального закладу при виникнення надзвичайних ситуацій
- •2. Завдання створених невоєнізованих формувань
3. Порядок проведення повної санітарної обробки
Повна санітарна обробка собі полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу.
Мета обробки — повне знезаражування від радіаційних речовин, отруйних речовин і бактеріологічних засобів одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).
Обробку потрібно проводити не пізніше 5 год. після забруднення. Через 12 год. здійснювати обробку немає сенсу. Одяг слід замінити, якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.
При забрудненні крапельно-рідинними отруйними речовинами необхідно негайно провести часткову санітарну обробку; наступне обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження отруйними речовинами та необхідності в її проведенні немає. Заражений одяг потрібно змінити у максимально короткий термін.
При зараженні бактеріологічними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходився у районі дії бактеріологічного забруднення, незалежно від того, чи використовувалися засоби індивідуального захисту та проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка в цьому випадку полягає в знезаражуванні дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно з промиванням обов'язково проводиться дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.
Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, забруднені радіоактивними речовинами, підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.
4. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію
Повна дезактивація здійснюється такими методами:
змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо;
змивання радіаційних речовин дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;
змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском;
знищення радіоактивних речовин газо-крапельним потоком;
знищення радіоактивних речовин шляхом витиранням забрудненої поверхні.
Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищенні їх з оброблених об'єктів.
Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами.
Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з отруйними речовинами, внаслідок чого створюються нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або обробкою їх водними кашками (хлорне вапно).
Фізико-хімічний засіб заснований на змиванні отруйних речовин із забрудненої поверхні за допомогою миючих засобів або розчинників. Для цього використовуються пральні порошки та інші миючі засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку).
При дегазації розчинниками отруйні речовини не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються із зараженої поверхні разом із розчинником. Розчинниками можуть бути: бензин, газ, дизельне пальне, діхлоретан, спирт.
Фізичний засіб заснований на випаровуванні отруйних речовин із зараженої поверхні та частковому їхньому розчиненні під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.
Дезінфекція може здійснюватися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами.
Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів де-зінфікуючими речовинами — основний спосіб дезінфекції.
Фізичний спосіб дезінфекції — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.
Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що й дегазація, передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил.
Контрольні питання
Що таке спеціальна обробка і для чого вона проводиться?
Порядок проведення неповної санітарної обробки.
Які існують способи проведення дегазації?