Сумніви

258. Відкинь сумніви, що позбавляють тебе спокою. – Не від Бога те, що порушує мир душевний.

Як тільки прийде до тебе Господь – відчуєш всю істину Його слів: «Мир залишаю вам… мир Мій даю вам…» І це – серед найважчих випробувань.

259. Знову сумніви, тривога… – Поговори, не криючись, зі своїм провідником.

Слухай його… Небезпечно недооцінювати Серце Господнє, що любить тебе.

260. Сум і пригнобленість. Розумію: ти впав – і хмара пилюки огорнула тебе. Нерозумно впадати у розпач. Невже благодатний вітер не розвіяв пил і не відніс його геть?

Бійся цього суму, він може слугувати прикриттям для гордині – якщо ти її не відкинеш. – Чи ти думав, що ти безгрішний і досконалий?

261. Я забороняю тобі повертатися до цього. Не думай більше про це. – Краще подякуй Богу, що повернув життя твоїй душі.

262. Не згадуй своє падіння. – Ця згадка могильною землею давить тобі на плечі і не дає дихати вільно. Із-за неї ти можеш знову піддатися спокусі. Христос тебе пробачив – померла стара людина.

263. Не падай духом. – Я бачив тебе у боротьбі. Твоя сьогоднішня поразка – всього-на-всього тренування для остаточної перемоги.

264. Ти низько впав, але… вів себе гідно – тому що упокорився, тому що опам’ятався і не піддався відчаю. Ти наповнився надією – і вона повернула тебе Любові. Не дивуйся моїм словам, - так, ти поводив себе гідно! – Ти піднявся з землі: Surge! – «встань!» - пролунав над тобою владний голос. Et ambula! – і йди зараз же!

Присутність Бога

265. Діти... Як же вони намагаються поводитися гідно перед батьками!

А царські діти? Як прагнуть вони зберегти царствену гідність у присутності свого вінценосного батька!

А ти?.. Хіба не знаєш, що завжди знаходишся у присутності Великого Царя – Бога, Отця твого?

266. Не порадившись з Господом, не приймай ніяких рішень.

267. Ми повинні бути впевнені у тому, що Господь – завжди поряд. Ми живемо так, начебто Він – далеко, на небесах, там, де мерехтять зірки. Але Він – завжди поряд.

Бо Він – люблячий Отець. Всі матері світу не можуть так любити своїх дітей, як Він любить кожного з нас – допомагаючи, надихаючи, благословляючи і… прощаючи.

Скільки разів, бажаючи загладити чергову провину, ми говорили нашим батькам: «Я більше не буду…» Може, за якусь годину ми знову провинимося – і батько, навмисно хмурячи брови і прийнявши строгий вид, знову буде докоряти нам… Але його любляче серце, бачачи нашу недосконалість, тремтить від ніжності. І він думає: «Бідний ти мій, як важко тобі бути гарним хлопчиком!»

Необхідно, щоб ми наповнились усвідомленням того, що Отець любить нас, що Він – наш справжній Отець, який є на небесах і перебуває тут, з нами.

268. Навчись багато разів на день дякувати Господу всім серцем своїм. – За те, що Він тобі дарує. – За те, що тебе принизили. – За те, що у тебе забрали необхідне – і за те, що воно у тебе є.

За те, що Він створив Найпрекраснішу Свою Пречисту Матір, Яка стала і Твоєю Матір’ю. – За те, що Він сотворив сонце і Місяць, і цього звіра, і цю рослину… - За те, що Він наділив даром красномовства – яким ти не володієш – цю людину.

Дякуй Йому за все. Бо все, що від Нього – во благо.

269. Не будь сліпим або байдужим! Кожного разу, коли бачиш Дім Божий, подумки стань на коліна перед Дарохоронителькою. – Він чекає тебе.

Не будь сліпим або байдужим! Кожного разу, коли проходиш поблизу місця, де люди ображають Христа, промов хоча б коротку молитву до Пречистої Діви.

270. Ти йдеш по вулицях свого міста – і раптом зустрічаєш ще один Дім Господній, у якому чекає тебе Господь, прихований у Святих Дарах. Хіба це тебе не тішить?

271. Так говорила одна молитовна душа: «Хай буде Ісус у наших устремліннях – метою, в наших почуттях – Любов’ю, у наших словах – суттю, у наших вчинках – прикладом».

272. Хай будуть тобі підмогою всі людські прийоми, які допомагають завжди лишатися у присутності Бога: молитовні вигуки, справи покаяння і Любові, духовне причастя і погляд, звернений до образу Пресвятої Богородиці…

273. Сам? – Ти не самотній. Нас багато. І хоча ми зараз від тебе далеко, ми однаково разом. До того ж – у твоїй душі, коли вона у стані благодаті, перебуває Дух Святий. З тобою Бог, Який дає надприродну силу думкам, бажанням, вчинкам.

274. «Отче, – говорив мені один юнак (і де то він тепер?), здібний студент університету, – ваші слова примусили мене задуматися. Ви сказали, що я – син Божий! І одного разу, на вулиці, мене так і простромило – я відчув себе несказанно гордим: я – син Божий!»

Ні хвилини не коливаючись, я порадив йому пестувати в собі цю «гординю».

275. Не маю сумнівів у твоїй щирості. – Знаю, що ти робиш все, зважаючи на Бога. Але тут є одне маленьке «але»: люди зазвичай присутні при твоїх справах і судять про них по-людськи… І ти повинен показати гарний приклад.

276. Якщо ти привчишся принаймні раз у тиждень шукати спілкування з Пресвятою Дівою Марією, щоб йти з Нею до Ісуса, побачиш, наскільки збільшиться у твоєму житті присутність Бога.

277. Ти питаєш: «Що значить цей дерев’яний Хрест?» - Я наведу тобі для прикладу слова з одного листа: «Як тільки я відриваюсь від мікроскопу, я знаходжу очима Хрест – чорний і пустий. Хрест без Розп’ятого – символ. Не всі розуміють його значення. І коли я втомлений, готовий перервати роботу, я знову нахиляюсь до окуляру, я розумію, що цей незайнятий Хрест призначений для мене».

278. Живи з Богом – і осягнеш життя духовне.