Випробування

685. Шквал переслідувань корисний. Яких збитків він завдає? Не втрачається ще раз те, що вже і так пропало. Такого вітру й такого урагану немає, що міг би вирвати дерево Церкви з коренем. Дерево стоїть твердо, а летить із нього тільки суховіття. Нема за чим жалкувати.

686. Це правда, що чоловік той поступив по відношенню до тебе погано. Проте, чи не поступив ти по відношенню до Бога ще гірше?

687. Де тільки ступила стопа Твоя, Ісусе, там не лишилася ні одна душа байдужою. Там або Тебе люблять, або ненавидять. Коли який муж – апостол, той другий Христос, іде Твоїми слідами, то як мені дивуватися, що й за ним піднімається шум осуду чи схвалення.

688. От і ще раз те саме. Скільки вже говорили й писали: за і проти, в вірі добрій та менш добрій; скільки замовчували та закидали наклепами, скільки співали гімнів захоплення. Влучно і невпопад...

Який ти ще...нерозумний! Раз ти, з серцем і розумом оп'янілими Богом, впевнено й просто йдеш до своєї мети, то яке діло тобі до того, що свище вітер чи цвіркають цвіркуни, чути ричання, рохкання чи іржання?

Зрештою, цього не уникнути. Не поривайся решетом висушити криницю.

689. Люди дали волю язикам, і ти зазнав зневаги. Тим більших, що неочікуваної.

Реагуючи надприродним способом, ти повинен не тільки пробачити, а й просити пробачення; та повинен використати досвід, щоб звільнитися від земних справ.

690. Коли настане час терпіння, зневажання та розпинання, ти подумай: це ще дрібниця в порівнянні з тим, на що я заслужив.

691. Великі твої випробування? Непосильні труднощі? Ти поволі, слово за словом, промовляй ось цю мужню та сувору молитву: "Хай діється, хай станеться найсправедливіша та наймилосердніша Воля Божа, і хай вона величається та славиться понад усі справи вовіки. Амінь, Амінь".

Запевняю тебе, що осягнеш спокій.

692. Життя наше тут – це лише короткий сон. Ти ж у цьому житті зазнаєш терпіння... Радій, бо любов Бога-Отця до тебе безмежна і, як сам не чинитимеш перешкод, Він тобі пошле радісне пробудження від дочасного кошмару.

693. Тобі болить, що за відданість ти не отримав навіть подяки. Тож маю до тебе два питання: по-перше, чи є глибокою твоя вдячність Ісусу Христу? А по-друге, чи ти віддавався іншим в надії на вдячність земну?

694. Не бачу причин, для переляку. Адже вороги Христа ніколи не відзначалися великою розсудливістю.

Скласти зброю та визнати божество Ісуса вони повинні були відразу по воскресінню Лазаря. Коли ж ні: вони вирішили вбити Того, Хто життя подає.

Те, що діялося вчора, діється й сьогодні.

695. В годину внутрішньої боротьби та суперечностей, коли твій шлях завалять каменюками навіть і ті «добрі», піднеси своє апостольське серце, слухай слова про зерно гірчиці та про дріжджі, й проси Його: «Поясни мені притчу цю».

І ти відчуєш радість, очима душі споглядаючи на перемогу майбутню: побачиш птахів небесних, які шукають захисту в твоєму апостольському служінні, і побачиш вирослим все своє тісто.

696. Сприймаючи своє випробування з серцем завмерлим від переляку, ти втрачаєш радість і спокій, а водночас наражаєшся на небезпеку не отримати духовної користі із випробування.

697. Події публічного життя загнали тебе в добровільне відокремлення, що за своїм режимом, можливо, суворіше за в'язницю. Твоя особистість зазнала повного затьмарення.

Поля дії не знаходиш. Навколо – стіни себелюбства, цікавості, нерозуміння та шушукання. І що з того? Чи ти забув про свою вільну волю та свою силу Божої дитини? Факт, що рослина позбавлена листя і квітів (зовнішня дія), ще не виключає розмножування та дії коріння (внутрішнє життя).

Ти працюй. Справи ще підуть у іншому напрямку. Твоя праця ще дасть плоди, і то більші, ніж досі.

698. Тебе лають? Не йди за голосом твоєї гордості й не обурюйся. Ліпше думай: які вони, все-таки, неуважні; не пригадують мені стільки всього іншого!

699. Хрест, праця, випробування – це те, що тебе чекає, протягом всього життя. Цим самим шляхом ішов і Христос, і нема чого учневі підноситися над Учителем.

700. Ти і справді витримуєш сильний натиск ззовні, і це тебе частково виправдовує. Проте ці зовнішні сили – ти тільки приглянься уважніше! – знаходять спільника також всередині тебе самого, й для цього виправдання вже немає.

701. Чи з уст Учителя не чув ти притчі про виноград та лозу? Тобі на потіху, Він до тебе ставить вимоги, бо належиш до лози, яка дає плоди... Тебе Він і підрізує, щоб збільшити врожайність.

Звичайно, це підрізування та підрівнювання болюче. Зате які пишні плоди та яка зрілість у діях пізніше!

702. Ти неспокійний. Але хоч що сталося б у твоєму внутрішньому житті чи в твоєму оточенні, ніколи не забувай, що значення подій чи осіб дуже відносне. Заспокойся. Перечекай якийсь час. Пізніше, споглядаючи на події та на людей здалеку, ти набудеш певну перспективу та уложиш справи, кожну на своє місце, в залежності від справжньої величини.

Діючи таким чином, ти будеш більш справедливим та заощадиш собі багато часу.

703. Погано проведена ніч у поганому готелі. Такими словами, кажуть, визначила Свята Тереза життя земне. Влучне порівняння, правда?

704. В час відвідин славетного монастиря одна чужинецька прочанка, глибоко вражена суворістю будівлі, сказала: «Тверде життя провадите ви тут, правда?» На те чернець тільки посміхнувся вдоволено: «Як самі собі постелили, так і спимо». Те, що з задоволенням почув я від святого ченця, переповідаю тобі з жалем. Бо ж ти нарікаєш, що почуваєшся нещасливим.

705. Хвилюватися? Ніколи! Це втратити спокій.

706. Фізична втома. Ти, вичерпаний. Тож відпочинь. Припини зовнішню діяльність. Порадься з лікарем. Будь слухняний і не турбуйся.

Сили твої незабаром відновляться і, якщо збережеш вірність, ти вдосконалиш своє апостольське служіння.