Апостольське служіння

960. Так як рев океану складається з грохоту окремих хвиль, святість вашого апостольського служіння становить сума чеснот кожного з вас.

961. Тобі необхідно бути Божою людиною, людиною з внутрішнім життям, людиною молитви та жертовності. Твоє апостольське служіння повинно бути пребагате життям усередину.

962. Єдність. Єдність та підпорядкованість. Навіщо кому здалися частини годинника, самі собою чудові, коли вони не показують години?

963. У вашій праці не творіть обмежених людей. Це звузило б апостольське служіння. Бо коли така людина, врешті, спроможеться пролізти до керівництва універсального підприємства, – то як же швидко стане обмеженим ціле підприємство!

964. Пригноблений, ти казав мені: «Шляхів така безліч!» Що ж, безліч їх і має бути, щоб у тій захоплюючій різновидності кожна душа могла знайти свій власний шлях.

Розгубленість? Зроби свій вибір раз і назавжди – і розгубленість обернеться упевненістю.

965. Радій, спостерігаючи, як інші працюють для добра апостольських справ. Проси для них щедрої ласки Божої та здібності відповісти на ту ласку.

Сам же ти продовжуй йти власним шляхом. Переконай себе в тому, що іншого шляху в тебе немає.

966. Фальшива твоя постава, коли тобі болить те, що інші працюють, не звертаючи уваги на твою працю. Згадай ось це місце з Євангелії від Святого Марка: «Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяв Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить». А Ісус відповів: «Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і міг би недаром лихословити Мене».

967. Зайво тобі розгортати зовнішню діяльність, коли у тебе немає Любові. Це те саме, що шити без нитки.

Було б жаль, якщо б вкінці виявилося, що займався ти своїм власним апостольським служінням, а не Його.

968. 3 радістю благословляю тебе, сину, за ту віру в свою апостольську місію, під впливом якої ти написав: «Немає сумніву, майбутність забезпечена; можливо навіть, усупереч нам самим. Але необхідно, щоб ми становили одну цілість із Господом – «щоб усі були одне» – силою молитов та жертовності».

969. Хто лишає діяльність іншим, щоб молитися й терпіти, тут не заблисне; зате як же сяятиме його корона в Царстві Життя! Хай буде благословенне апостольське терпіння!

970. Це правда, що твоє скромне апостольське служіння і я назвав «мовчазною та ефективною місією». І сказаного не відкликаю.

971. Твоя пошана до первісних християн мені подобається такою мірою, що я зроблю все можливе, щоб підтримати його – щоб ти, на подобу їм, з постійно наростаючим ентузіазмом ефективно здійснював апостольство обачливості та звіряння.

972. Не пробуй мені й говорити, ніби не знаєш, що казати, коли застосовуєш у житті своє апостольство обачливості та звіряння. Відповім тобі словами псалма: «Господь дає слово; провісниць велика безліч».

973. І ті слова, що ти їх колись шепнув на вухо другу, який завагався; і та повчальна розмова, яку ти своєчасно розпочав; і професійна порада, що підносить чиюсь університетську працю на вищий рівень; і обачливо кинуте «необачне» зауваження, яким ти комусь відкриваєш неочікувані горизонти ревності – все це разом становить апостольство звіряння.

974. «Апостольство хліба–солі» – це древня гостинність патріархів, сповнена братерською теплотою Віфанії. Під час такої гостини сам Христос ввижається на покутті, наче в домі Лазаря.

975. Відновлення християнського духу в народних святкуваннях та звичаях – це невідкладна справа. Невідкладно також усунути той єдиний вибір, який є в публічних видовищах: або слабина, або поганство.

Проси Господа, щоб були такі, хто працює для великої справи, яку можна б назвати «апостольством розваги».

976. «Листовному апостольському служінню» ти присвячуєш справжнього панегірика. Пишеш:«Не знаю навіть, як писати, щоб викласти справи, які могли б бути корисними тому, хто отримує листа. Починаючи, заявляю своєму Хоронителеві, що пишу для того, щоб лист мав якийсь сенс. І, хоч пишу самі тільки небилиці, ніхто не може забрати ні у мене, ні у того, хто отримує листа, хвилин, проведених у молитві за все, що потрібне, власне, тому, для кого лист писався».

977. «Лист застав мене в годину нез'ясованого смутку; перечитуючи його та вслухаючись, як працюють інші я відчув надзвичайне підбадьорення». Інший дописувач: «Мені допомагають ваші листи та відомості про братство, як чудовий сон перед твердою дійсністю». Ще інший: «Яка радість отримати листи та відчути себе другом таких друзів!» А тисяча ще: «отримав я листа від Н. та засоромився від думку про те, як мало натхненний я порівняно з ними!»

«Листовне апостольське служіння» має свою силу, правда?

978. «Ідіть услід за Мною, – і зроблю, що станете ви ловцями людей». Ті слова Господні мають глибоке значення: людей, як і рибу, ловити треба за голову.

Яку євангельську глибину має «апостольство розуму!»

979. Люди мають схильність мало цінувати те, що коштує мало. Тому й раджу тобі апостольство без даровизни. Якщо твоя професія є знаряддям апостольського служіння, завжди вимагай справедливої та поміркованої платні за свою професійну працю.

980. «Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?»

Це писав Святий Павло у своєму першому посланні коринтянам. Неможливо нехтувати співпрацею жінки в апостольському служінні.

981. У 8-ій главі Євангелії від Святого Луки читаємо: «І сталося, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. І з ним Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вилікувані від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили».

Списуючи ці рядки, прошу Бога, щоб кожна жінка, що буде їх читати, сповнилася святою заздрістю та відчула прагнення діяти.

982. Жінка сильніша за чоловіка та вірніша в годину страждання. І Марія Магдалина, і Марія Клеопа, і Соломія!

З гуртом жінок, таких хоробрих, як ті, і так тісно згуртованих навколо Страждальної Діви, – яку велетенську працю можна б проробити серед душ у світі!