Година смерті

734. «Тепер це ваша година, і влада темряви». Значить, грішна людина має свою годину? Так є – має. А Бог має вічність

735. Якщо ти апостол, то смерть – добра подруга, яка полегшує тобі шлях.

736. Чи спостерігав ти, як пізньої осені опадає пожовкле листя? Кожного дня падають у вічність душі.

Одного дня опалим листком виявишся і ти сам.

737. Чи не доводилося тобі чути, як нарікають люди мирські на те, що «життя – це повільне умирання, день за днем».

Тому тобі й кажу: радій, апостольська душа, бо день за днем ти все ближче до Життя.

738. Тих «інших» смерть лякає та паралізує. Нас же смерть – тобто Життя – збуджує та оживляє.

Для них – це кінець, тоді як для нас – початок.

739. Не бійся смерті. Сприймай її, вже відтепер, великодушно: коли воля Божа, якщо Божа воля, там де Божа воля. Не сумнівайся: вона прийде в слушний час, в слушному місці та в слушний спосіб, послана Богом Отцем.

Ласкаво просимо, наша подруго смерть!

740. В якому місці неба – чи землі – постане діра, коли мене не стане, коли я помру?

741. Чи ти бачиш, як розкладається у смердячу багнюку труп улюбленої людини? А це ж воно, це тіло прекрасне!

Дивись же та роби висновки.

742. Художник Вальдес Леаль прославився реалістичними зображеннями смерті. Мені здається що і тебе б зворушили до глибини душі ті картини, які показують стільки поважних тіл – єпископів, кавалерів ордену Калатрава — в повному розкладі.

Ще більше зворушать тебе слова князя де Ґанді – потім Святого Франциска Борджі:«Не хотів би більше служити панові, який може так померти!»

743. Ти говориш мені про «геройську смерть». Чи не думаєш, що більш «геройською» є непомітна для нікого смерть, на міщанський лад, на порядному ліжку, від недуги, яка зветься Любов?

744. Будучи апостолом, ти й не помреш. Тільки перейдеш до іншої хати і все.

745. «І прийде зі славою судити живих і мертвих», – молимося в Вірую. Не випускай же з поля зору того суду, тієї справедливості і… того Судді.

746. Чи не маєш в душі своїй прагнення, щоб твій Отець Бог зрадів, коли прийде черга Його Суду для тебе?

747. Серед людей світських існує схильність посилатися на Милосердя Господнє. Це дозволяє їм і надалі ходити своїми манівцями.

Воно правда, що наш Господь Бог безконечно милосердний, але Він же й безконечно справедливий. Є Суд, і на Суді цьому Суддею є Він.

748. Бадьорись. Чи не знаєш, про що каже Святий Павло коринтянам: «І кожен одержить свою нагороду за працю свою?»

749. Пекло існує. Таке твердження може тобі видатися часто вживаним. Проте я його тобі повторю ще раз: пекло існує! І ти в свою чергу скажи це на вухо в відповідну хвилину одному товаришеві, а потім другому.

750. Слухай сюди, чоловіче добрий, по вуха затоплений своїми науками. Твої науки не в силі заперечити існування диявольської діяльності. Упродовж років Мати моя, Свята Церква, кожного дня із сходинок вівтаря устами своїх священиків взиває Святого Михаїла виступити «проти зла та підступу диявола».

Похвальною є така практика також і в приватному житті.

751. Небо. «Чого око не бачить і вухо не чує, і що на серце людині не спало, те Бог приготовив тим, хто любить Його!» Чи це одкровення апостольське не дає тобі наснаги до боротьби ?

752. Завжди, назавжди! Це слова, якими зловживають люди в намаганні продовжити та увічнити те, що їм до смаку.

На землі, де все минуще, ці слова брехливі.

753. Усе земне – це постійне закінчення: розкіш ще не встигла й початися, а вже закінчилася.