Пречиста Діва

492. Любов до нашої Матері хай буде тим вітром, який роздмухає живе багаття жару чеснот, що похований у попелі твоєї літеплості.

493. Люби Пречисту, і Вона подарує тобі щедру ласку для перемог у щоденній боротьбі. І ні на що не пригодяться лукавому ті порочні збудники, що ростуть, ростуть і клекочуть у тобі, намагаючись потопити в пахучій гнилі великі ідеали та високі завіти, покладені в серце твоє самим Христом. «Поклонюсь!»

494. Стань під Покров Марії, а тоді станеш нашим.

495. Чи хто йде до Христа, чи вертається до Нього – завжди через Марію.

496. Людям лестять натяки на їх спорідненість із значними літераторами, політичними діячами, полководцями, діячами Церкви.

Співай Непорочній Діві, нагадуючи їй:

Радуйся, Маріє, Донька Бога Отця; радуйся, Маріє, Мати Бога Сина; радуйся, Маріє, Обрана Богом – Духом Святим...

Тільки Бог більший за Тебе!

497. Промовляй: Мати моя, – є багато причин, на те, що Вона твоя, а ти її – хай Твоя Любов прив'яже мене до хреста Сина Твого; хай не забракне мені ні віри, ні мужності, ні духу дерзання, щоб чинити волю Господа нашого, Ісуса.

498. Перед тобою постали, здається, всі гріхи твого життя. Не втрачай надії. Навпаки, з вірою та надією дитини звернися до своєї Матері, Пресвятої Марії. Вона дасть полегшення душі твоїй.

499. Пресвята Діва Марія, Богоматір, жила непомітною поміж іншими жінками свого села. Повчися в Неї жити «природно».

500. Носи на грудях святий медальйон. Маємо багато способів звеличання Богоматері, та тільки деякі з них набули такого поширення та здобули стільки признання і благословення Святих Отців.

501. Тебе спитали, котре із зображень Богоматері почитаєш найбільше. Як людина зі справжнім досвідом у таких справах, ти відповів, що почитаєш однаково всі. Це мені показало, що ти добрий син. Тому ти шануєш, – за твоїм висловом, любиш – усі зображення твоєї Матері.

502. Марія, Учителька молитви. Поглянь, як Вона просить Сина Свого в Кані. І як наполегливо просить, не знеохочуючись.

І як осягає.

Вчись.

503. Самотність Марії. Сама одна! Плаче безпомічно.

Ти і я повинні приєднатися до Богоматері та плакати разом із Нею. Бо ж прибили Ісуса до дерева хреста наші слабості.

504. Коли твоє серце заниє, ти з довір'ям звернися до Пресвятої Діви Марії, й Вона, Мати прекрасної Любові, втихомирить його.

505. Любов до Пречистої – це знак духу праведності, як у спільноті, так і в окремих людях.

Будь обережним у відношенні до заходів і підприємств, які цього знака не мають.

506. Страждальна Мати. Вдивляючись у Неї, заглянь у її серце. Це мати двох синів, які стоять лицем до лиця: Він і... ти.

507. Скільки покори у Матері моєї, Пресвятої Діви! Її не побачите серед лісу піднятого пальмового гілля в Єрусалимі, ні в годину великих чудес, крім першого, в Кані.

Та Вона не втікає від сорому Голгофи. Ось Вона, «під хрестом Ісуса», Його Мати.

508. Вшануй незламність Пречистої. Немає терпіння більшого ніж її терпіння. І ось Вона у підніжжя Хреста, під тягарем найважчого людського горя, сповнена силою.

Проси у Неї тієї незламності, щоб також і ти міг встояти при хресті.

509. Марія, Вчителька незримого й мовчазного жертвоприношення!

Вона співпрацює з Сином майже завжди приховано. Вона знає й мовчить.

510. Чи бачите, як просто? «Я ж Господня раба!...» І слово воплотилося. Так діють святі: без видовищ. Якщо видовище й буває, то без їх волі.

511. «Не бійся, Маріє!» Пречиста стривожилася перед Архангелом.

Цю ж скромність, що являється запорукою моєї чистоти, я хотів викинути за борт, як зайву річ!

512. О, Пречиста Мати! Твоїм словом «хай буде» Ти зробила нас братами Бога та спадкоємцями Його слави. Благословенна будь!

513. Раніш, коли ти був сам, ти не мав сили. Тепер же, звернувшись до Пречистої та з Нею, ти відчув, що це легко.

514. Довіряй. Вернися. Звернися до Пречистої – і збережеш вірність.

515. Бувають хвилини, коли вибиваєшся з сил. Чому не звернутися до своєї Матері, «Розрадниці зболілих душею, Рятівниці роду християнського... Надії нашої, Цариці Апостолів»?

516. Мати! Клич її голосно, голосніше. Вона тебе чує, Вона тебе бачить, можливо, в небезпеці, твоя Мати, Пречиста Діва, і з благодаттю Свого сина подасть тобі втіху Свого Покрову та ніжність Своїх ласк, і ти отримаєш сили до подальшої боротьби.

Церква

517. «І в єдину, святу, соборну і апостольську Церкву!..»

Мені зрозуміла та зупинка, яку ти робиш, смакуючи молитву: в Церкву єдину, святу, соборну і апостольську...

518. Яка це радість – мати змогу правдиво та з глибини душі промовляти: «Люблю мою матір, святу Церкву!»

519. Цей поклик «Поклонюсь!» – це визнання вільної волі вірно служити, навіть ціною майна, честі й життя, Божій Церкві.

520. Дуже радий я, що ти добрий син Святої, Апостольської, |Соборної Церкви та що прагнеш відбути паломництво до місць, скроплених та освячених кров'ю апостолів.

521. Скільки доброти проявив Христос, заповідаючи Своїй Церкві Тайни! Це цілющий засіб при кожній потребі. Почитай їх і будь вдячний Господу та Його Церкві.

522. Почитай та шануй церковну Святу Літургію та інші обряди. Дбайливо зберігай та виконуй їх. Чи тобі не ясно, що сприймати подумки навіть найбільш піднесені та шляхетні справи – це потреба нашої людської недосконалості?

523. Церква, молитовне зібрання співає, бо самої мови для молитви не вистачає. Як християнин, до того християнин вибраний, ти повинен вивчити літургійний спів.

524. «Хочеться вибухнути співом!» – мовив один чоловік сповнений любові, споглядаючи на дива, вчинені Господом за посередництвом його служіння.

Тож повторюю тобі пораду: співай! Хай твоє вдячне захоплення Богом виллється милозвучністю.

525. Бути «соборником», католиком, означає любити Батьківщину, не поступаючись тією любов'ю нікому. Одночасно це означає розділяти шляхетні прагнення всіх інших народів. Багато чим прославилася Франція, тим пишаюся також і я! Таким же способом багато справ, що ними гордяться німці та італійці, англійці та американці, азіати й африканці становлять предмет моєї гордості.

Католик, соборник – це велике серце, дух відвертості.

526. Якщо в тобі нема почуття глибокої поваги до священичого та чернечого звання, то це неправда, ніби ти любиш Божу Церкву.

527. Виливаючи дорогоцінне миро на голову Учителя, та жінка, яку зустрічаємо в домі Симона прокаженого в Віфанії, нагадує нам обов'язок бути щедрими у служінні Богу. Недостатніми мені видаються всі розкоші, велич і краса.

В заперечення тим, хто виступає проти багатства сосудів, риз та іконостасів, чути схвалення Ісуса: «Вона ж добрий вчинок зробила для Мене!».