Для самостійної роботи студентів

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-3 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 72 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 73-110), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Методичні вказівки для студентів до практичних занять заняття № 73

Тема: «I, II, VIII ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ».

Мета заняття:

Вивчити: а) формування, хід, топографію та функцію I пари черепних нервів;

б) формування, хід, топографію та функцію IІ пари черепних нервів;

в) формування, хід, топографію, будову та функцію VIIІ пари черепних нервів.

Знати: а) формування, хід, топографію та функцію нюхового нерва;

б) провідний шлях нюхового аналізатора;

в) формування, хід, топографію та функцію зорового нерва;

г) зоровий провідний шлях;

д) формування, хід, топографію та функцію слухової частини присінково-слухового нерва;

е) слуховий провідний шлях;

є) формування, хід, топографію та функцію присінкової частини присінково-слухового нерва;

ж) провідний шлях статокінетичного аналізатора;

з) зв’язки статокінетичного аналізатора.

Вміти: а) показати нюховий нерв, його місце входу із носової порожнини у порожнину черепа;

б) показати провідний шлях нюхового аналізатора;

г) показати зоровий нерв, його місце входу із очної ямки у порожнину черепа;

д) показати провідний шлях зорового аналізатора;

Е) показати присінково-слуховий нерв, його місце входу у порожнину черепа;

є) показати провідний шлях слухового аналізатора;

ж) показати провідний шлях статокінетичного аналізатора та його зв‘язки.

Повторити: а) основу головного мозку;

б) носову порожнину;

в) будову очниці та оболонок очного яблука;

г) будову зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха;

д) топографію ядер VІІІ пари черепних нервів у ромбоподібній ямці;

е) провідні шляхи нюхового, зорового, слухового та статокінетичного аналізаторів.