Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практика 3-й курс(звіт).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.77 Mб
Скачать

2.3 Система очистки стічних вод

Стічні води перед випуском в міську каналізаційну мережу повинні бути очищені. Станція нейтралізації передбачена для очищення стічних вод від тяжких металів (хрому, заліза, цинку, нікелю), а також нейтралізації кислотно-лужних стоків, які поступають з гальванічного відділення інструментального цеху та гальвано-термічного цеху, а саме:

  • кислі та хромовмісні стоки;

  • концентровані кислі та лужні стоки .

Концентровані кислотно-лужні та хромовмісні стічні води по двом роздільним трубопроводам поступають окремо в усереднювачі стічних вод, які являють собою дві футерованих ємкості об’ємом 70 м3 кожен.

Усереднення стічних вод – це важливий фактор в процесі очищення. Це пов’язано з тим, що склад та концентрація стічних вод, які поступають на станцію нейтралізації різко змінюється на протязі доби. Для запобігання цих коливань використовуються усереднювачі, в яких стоки усереднюються за допомогою стиснутого повітря. Стиснуте повітря до усереднювачів підводять по трубопроводам. Подача його регулюється за допомогою засувки. Час усереднення 6,4 години.

На існуючій станції нейтралізації реагенти подаються безпосередньо в усереднювачі, змішування реагентів з водою слабке, і для того щоб реакція була повною виникає необхідність використання надлишкової кількості реагентів. Тому для підвищення ефективності очищення стічних вод і зменшення використання реагентів впроваджуємо реактори з механічним змішуванням в кількості 2 шт.

В перший реактор з усереднювача поступають кислі та хромовмісні стічні води, де проводиться відновлення хрому шестивалентного до хрому трьохвалентного 5%-м розчином бісульфіту натрію. Реакція ефективно проходить в кислому середовищі при рН = 1,5-2,5 , тому у випадку, коли стічні води поступають на очищення з більшим рН, передбачено їх підкислення технічною сірчаною кислотою в реакторі для створення ефективного рН середовища. Час контакту стічних вод з бісульфітом натрію 30 хвилин.

Далі відновлені стоки відкачуються із реактора насосами і подаються в усереднювач з кислотно-лужними стоками (поз.2), де вони змішуються між собою. Час перебування стічних вод в усереднювачі 60 хвилин. Після чого стічні води із усереднювача подаються в другий реактор, де відбувається процес утворення гідроокисів трьохвалентного хрому і нейтралізація кислотно-лужних стоків. В якості нейтралізуючого агенту для кислих стоків та реагенту для утворення гідроокисів трьохвалентного хрому використовують кальційовану соду, в якості нейтралізуючого агенту для лужних стоків використовують концентрований розчин сірчаної кислоти. Час перебування води в реакторі 30 хвилин.

З реактора нейтралізовані стічні води за допомогою насосів подаються в камеру гасіння напору, створеного насосами, і далі, через розподільну камеру самотоком поступають в горизонтальний відстійник, де відбувається процес освітлення води. В випадках, коли реактор виходить із ладу, передбачено аварійний трубопровід повернення стічної води в усереднювач.

Горизонтальний відстійник являє собою залізобетонний прямокутний в периметрі резервуар, який складається з двох секцій ємністю 70 м3 кожна. Стічні води рівномірно розподіляються по секціям з допомогою засувок, розташованих в розподільчій камері, потім підводяться до торцовой стіни відстійника, де за допомогою поперечного лотка з водовідливом рівномірно розподіляються по ширині кожної секції. З протилежного боку відстійника встановлений такий же лоток для збору освітленої рідини.

Відстійник передбачений для затримання із стічних вод нерозчинних грубо дисперсних домішок, а також гідроокисів металів, які випадають в осад при рН=8,0-8,5. Час відстоювання 6 годин. Після відстійника освітлена стічна вода поступає в господарсько-фекальну каналізаційну мережу, а осад, який збирається на дні відстійника, через клапан по двом паралельним трубопроводам випускається в шламонакопичувач (поз. ), де він збирається та ущільнюється, а звідти подається на подальшу переробку на вакуум-фільтрах. Вакуум-фільтри являють собою , де відбувається процес зневоднення осаду. Осад із шламонакопичувача перекачується насосом в витратний бак. В цей час вмикаються вакуум-фільтр та вакуум-насоси. Осад за допомогою вентилів із витратного баку подається в корито вакуум-фільтру. Вакуум-насоси налагоджуються на необхідний вакуум, відбувається процес зневоднення осаду.

Час зневоднення 50 хвилин. Далі з вакуум-фільтру зневоднений осад подається в металевий бункер, а потім за договором передається на подальшу утилізацію. Фільтрат з вакуум-фільтру через гідрозатвор повертається у відстійник.