- •Теоретичні основи електротехніки та вимірювання
- •1.1. Миттєве, діюче і середнє значення синусоїдальних величин.
- •1.2. Представлення синусоїдальних величин комплексними числами.
- •1.3. Еквівалентні перетворення в електричних колах.
- •1.4. Взаємна індуктивність.
- •1.5. Активна і реактивна потужність в колах синусоїдального струму.
- •1.6. Закони Кірхгофа.
- •1.7. Резонанс напруг.
- •Кут зсуву фаз між вхідною напругою і струмом, визначається за виразом
- •1.8. Резонанс струмів.
- •1.9. Метод контурних струмів.
- •1.10. Метод вузлових потенціалів.
- •1.11. Метод накладання.
- •1.12. Перехідні процеси в лінійних колах. Закони комутації.
1.4. Взаємна індуктивність.
1.5. Активна і реактивна потужність в колах синусоїдального струму.
1.6. Закони Кірхгофа.
Перший закон Кірхгофа: алгебраїчна сума струмів у вітках, що сходяться до одного вузла кола, дорівнює нулю. Алгебраїчна сума береться тому, що струми в вітках одного вузла можуть бути по-різному орієнтовані відносно цього вузла.
Другий закон Кірхгофа: алгебраїчна сума ЕРС будь-якого замкненого контуру електричного кола дорівнює алгебраїчній сумі спаду напруг на елементах цього контуру. Для складання рівнянь за другим законом Кірхгофа необхідно довільно задати напрямок обходу контуру. ЕРС, що входять в рівняння, приймаються додатними, якщо вони збігаються з напрямком обходу контуру. Падіння напруг на ділянках кола входять в рівняння зі знаком плюс, якщо напрямок струму, що протікає по цій ділянці, збігається з напрямом обходу контуру.
Для розрахунку кіл за допомогою рівнянь Кірхгофа необхідно спочатку довільно вибрати напрямки струмів у вітках. При складанні рівнянь за першим законом Кірхгофа струми, які підходять до вузла, беруться зі знаком мінус, направлені від вузла – зі знаком плюс (або навпаки). Число незалежних рівнянь, складених за першим законом, повинно бути на одиницю менше числа вузлів n в схемі.
Так для розрахунку схеми, що містить m віток, треба мати систему m рівнянь, тоді за другим законом Кірхгофа складемо m – (n-1) рівнянь. Отримані таким чином рівняння утворять систему, рішення якої дозволяє знайти величину всіх струмів. Якщо при рішенні системи будуть мати від’ємні значення, це означає, що дійсні напрямки струмів не збігаються з довільно вибраними на початку розрахунку.
1.7. Резонанс напруг.
Якщо виконується умова , то напруги на реактивних елементах можуть значно перевищувати вхідну напругу. Ця обставина обумовила назву резонансу - резонанс напруг:
.
Величину
звичайно називають характеристичним або хвильовим опором контуру.
Відношення
/8.5/
навивають добротністю контуру. В реальних контурах добротність складає 50...300.
Кут зсуву фаз між вхідною напругою і струмом, визначається за виразом
В момент резонансу , тобто вхідна напруга і вхідний струм співпадають за фазою.
1.8. Резонанс струмів.
1.9. Метод контурних струмів.
Суть методу полягав в тому, що замість струмів у вітках вводяться нові змінні – замкнені струми, які проходять по вітках незалежних контурів. Ці струми називаються контурними і число їх менше за число струмів віток.
Запишемо для вибраних контурів рівняння за другим законом Кірхгофа, вибравши напрями обходу контурів, що співпадають за напрямом контурних струмів:
/4.10/
Виразимо струми в вітках через контурні:
/4.11/
Підставимо в /4.10/ замість струмів у вітках їх значення, які виражаються через контурні струми /4.11/;
Позначимо коефіцієнти при невідомих струмах аналогічно системі /4.6/ і запишемо систему рівнянь для n контурів:
/4.12/
Коефіцієнт Zkk являє собою суму комплексних опорів всіх віток k-го контуру і називається власним опором контуру k. Коефіцієнт – Екк називають контурною ЕРС, яка дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС віток, що входять у контур k. /4.14/
Визначимо струм в контурі k методом Крамера: /4.15/
де і - визначники.
Зазначимо, що в силу рівності /4.13/ визначник системи є симетричним. Визначник одержують із заміною k-го стовпця правою частиною.
Розкладемо по елементах k-го стовпця:
д е - алгебраїчні доповнення визначника;Djk – мінор, який одержується із або К викреслюванням рядка j і стовпця k.