- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів пидприэмництва.
- •Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового управління.
- •Класифікація форм фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •Правила фінансування підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна характеристика та практичне значення.
- •Прийняття фінансових рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.
- •Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Власний капітал підприємства, його функції та склад.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підприємства.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи.
- •Переважні права на придбання цінних паперів нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменшення статутного капіталу підприємства: мета, методи та порядок проведення.
- •Звіт про власний капітал підприємства.
- •Забезпечення наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансування підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансування підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грошових коштів (Cash-flow).
- •Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підприємства. Теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахування дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібнення акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •25.Особливості оподаткування дивідендів
- •Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.
- •Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.
- •Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства: злиття, поглинання, приєднання.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.
- •Фінансови інвестиціи, форми организации, оцінка доцільності.
- •Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.
- •Концепція управління вартістю підприємства (vbm)
- •Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).
- •Ставка дисконтування та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах.
- •Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •Ринкова та балансова вартисть пидпрыэмства: сутнисть та видминности.
Статутний капітал та додатковий капітал підприємства.
СК — це сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. СК Характеризує початкову суму власного капіталу під-ва, інвестовану в формування його активів для початку здійснення його господарської діяльності. Розміри СК визначаються статутом під-ва. Для під-в окремих сфер д-сті та організаційно-правових форм мінімальний розмір СФ регулюється законодавством. Наприклад, СФ АТ – 1250 мін з/п, ТОВ – 100 мін з/п мінімальний розмір СФ приватного під-ва – 1000 грн. Вклад, оцінений в грошових одиницях, становить частку учасника та засновника в СФ. Закон-ом Ук забороняється використовувати для формування СФ бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит та під заставу.
Вкладами учасників та засновників в під-ва різних форм власності можуть бути нерухоме майно та інші матеріальні цінності, ЦП, права користування землею, водою та ін природними ресурсами, інтелектуальна власність, грошові кошти в тому числі в іноз валюті. Вклад, оцінений в гривнах, становить частку учасника та засновника у СФ. Забороняється використовувати для формування СФ бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит та під заставу.
СФ АТ формується шляхом випуску акцій, номінал яких і становить СФ АТ, але він не може бути менший за 1250 мін з/п, виходячи із ставки, діючої на момент створення АТ. Акції ЗАТ можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та куплі-продажу на біржі; акції ВАТ розподіляються тільки між засновниками.
У ТОВ СФ не повинен бути менший за 100 мін з/п. До моменту реєстрації ТОВ кожен із учасників зобов’язаний внести в СФ не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше ніж через рік після реєстрації, у разі невиконання – сплачує штраф: 10% річних з недонесеної суми.
Додатковий капітал – це сума приросту майна під-ва яка виникла в результаті переоцінки майна під-ва (індексації), безоплатно одержаних матеріальних цінностей, емісійного доходу. Розрізняють додатково вкладений капітал (емісійний) та інший додатковий капітал.
Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною вартістю первісне розміщених акцій), отриманого в результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:
1)інший вкладений капітал;До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засновниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу.
2)дооцінка (уцінка) необоротних активів; До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством
3)вартість безкоштовно отриманих необоротних активів. До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважається додатковим капіталом і зменшується на суму нарахованої амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням.