31. Фінансови інвестиціи, форми организации, оцінка доцільності.

Загалом інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції здебільшого класифікуються за такими ознаками:

- об’єктами вкладення (фінансові та реальні);

-строками інвестування (короткострокові, довгострокові);

- характером участі в інвестиційному процесі (прямі, непрямі).

Під фінансовими інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють вкладення у корпоративні права інших підприємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

Основні цілі здійснення фінансових інвестицій:

а) одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);

б) поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;

в) створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

г) поліпшення фін-госп зв’язків з постачальниками сировини та споживачами готової продукції;

д) диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

е) збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Для успішної реалізації підприємствами інвестиційних проектів доцільно впроваджувати так званий інвестиційний контролінг, який включає планування інвестицій, узгодження та затвердження інвестиційних проектів, супроводження проектів і поточне рапортування про проміжні результати їх виконання, а також інвестиційний контроль.

32. Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.

Вартість п-ва- це вартість бізнесу в цілому або вартість 100% корпоративних прав у діловому підприємстві, визначена на основі процедури оцінки варт.п-ва. 

Необх-ть оцінки вартості під-ва виникає в осн у таких випадках:

-під час інвест.аналізу у ході прийн.рішень про доцільність інвестування коштів у те чи інше підприємство, у т.ч. при здійсненні операцій M&A (поглинання і приєднання)

 -при реорганізації п-ва (для визнач.бази для склад.передавал чи розподільного балансу)

-при банкрутстві та ліквідації п-ва (з метою визнач.вартості ліквідаційної маси.)

-при продажу п-ва як цілісного майн.комплексу (визнач.реальн.ціни продажу)

-у разі застави майна (визнач.реальну вартість кредитного забезпечення)

-у процесі санаційного аудиту (з метою розрахунку ефектив санації)

-під час приватизації держ.п-в (для визн.початк ціни продажу об’єкту приватизації)

Принципи: -заміщення-покупець не заплатить за об’єкт >, ніж існуюча мін.ціна за майно з аналогіч корисністю

-корисності-об’єкт має вартість лише тоді, коли є корисним для потенц власника;

-очікування-інвестор, плануючи вкладати кошти в об’єкт сьогодні, очікує отримати грош доходи  від об’єкта в майб.

-зміни вартості-вартість об’єкта оцінки постійно змін-ся в рез-ті зміни внутріш стану та дії зовніш факторів.

-ефектив викор-ня-з усіх можлив варіантів експлуатації об’єкта обирається той, що забезп-є найефект викор-ня його функк-х хар-ик

-розумної обережності оцінок-під час оцінки повинні критично відноситися до всієї відомої інф-ції, перевіряти її.

–альтер-сті оцінок-використ. різних методів оцінки та порівняння пок-ків вартості.