- •Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів пидприэмництва.
- •Фінансова діяльність підприємства в системі функціональних завдань фінансового управління.
- •Класифікація форм фінансування підприємств та критерії прийняття фінансових рішень.
- •Правила фінансування підприємств.
- •Модель оцінки доходності капітальних активів (сарм): загальна характеристика та практичне значення.
- •Прийняття фінансових рішень в умовах інформаційної асиметрії.
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання без створення юридичної особи.
- •Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Власний капітал підприємства, його функції та склад.
- •Статутний капітал та додатковий капітал підприємства.
- •Курс емісії акцій, порядок розрахунку емісійного доходу, ажіо та дизажіо.
- •Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи.
- •Переважні права на придбання цінних паперів нової емісії як інструмент захисту інтересів інвесторів. Розрахунок вартості переважних прав.
- •Зменшення статутного капіталу підприємства: мета, методи та порядок проведення.
- •Звіт про власний капітал підприємства.
- •Забезпечення наступних витрат і платежів як внутрішнє джерело фінансування підприємств.
- •Чистий грошовий потік (Cach-Flow) як джерело фінансування підприємств. Методи розрахунку Cash-flow.
- •Звіт про рух грошових коштів (Cash-flow).
- •Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики. Фактори дивідендної політики.
- •Типи дивідендної політики підприємства. Теорії в галузі дивідендної політики.
- •Порядок нарахування дивідендів, джерела та форми виплати дивідендів.
- •Подрібнення акцій та викуп акціонерним товариством акцій власної емісії як інструменти дивідендної політики.
- •25.Особливості оподаткування дивідендів
- •Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.
- •Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.
- •Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств
- •Конвертовані облігації та варанти.
- •Реорганізація як специфічний напрямок фінансової діяльності підприємств.
- •Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства: злиття, поглинання, приєднання.
- •Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.
- •Фінансови інвестиціи, форми организации, оцінка доцільності.
- •Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.
- •Концепція управління вартістю підприємства (vbm)
- •Економічна додана вартість (eva) та додана вартість грошового потоку (cva).
- •Ставка дисконтування та ставка капіталізації.
- •Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах.
- •Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •Ринкова та балансова вартисть пидпрыэмства: сутнисть та видминности.
Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств
Облігація – це ЦП, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента. Випускаються під-вами всіх передбачених законом форм власності і не дають їх власникам права участі в управлінні. Облігації можуть випускатися іменні і на пред’явника, процентними і безпроцентними(цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу. Обов’язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару(послуги) під який вони випускаються. Рішення про випуск облігацій приймається під-вом і оформляється протоколом Протокол повинен містити: найменування емітента та його місцезнаходження, відомості про СФ та господарську діяльність, найменування контролюючого органу, дані про раніше випущені ЦП, мету випуску і вид облігацій, загальну суму емісій, кількість і номінальну вартість облігацій, кількість учасників голосування, порядок випуску облігацій та виплати доходу по них, строки повернення коштів при відмові від випуску, строки продажу відповідних товарів по цільовим облігаціям, порядок повідомлення про випуск та розміщення, порядок оплати облігацій. АТ можуть випускати облігації на суму не більше 25% від розміру СФ і лише після повної оплати усіх випущених акцій. Випуск облігацій під-в для формування і поповнення СФ емітентів, а також для покриття збитків, пов’язаних з їх госп д-стю не допускається.
На стадії розміщення облігацій емітент визначає агентів і посередників, які будуть представляти його на фондовому ринку: займатися розповсюдженням облігацій, виконувати платежі і розрахункові операції, вести облік і зберігання облігацій. Якщо жодна облігація не буде продана, емітент подає до реєструвального органу звіт, відповідно до вимог .
Розміщення може відбуватися декількома способами: шляхом відкритої підписки, шляхом аукціону і приватним розміщенням. При відкритій підписці емітент оголошує через засоби масової інформації про випуск цінних паперів, умови і цілі розміщення, після чого бажаючі можуть підписатися на покупку зазначених цінних паперів у емітента, сплативши відповідну суму грошей. облігації при відкритій підписці купуються за номіналом.
Приватне розміщення схоже з відкритою підпискою тим, що облігації розміщуються за номіналом, але проводиться розміщення, як правило, серед заздалегідь відомого кола стратегічних інвесторів, котрі зацікавлені в проекті, під який ідуть кошти, і бажають викупити увесь випуск. Часто в умовах випуску облігацій, призначених для приватного розміщення, обмежується право на продаж цих облігацій протягом певного часу після розміщення.
При аукціонному розміщенні облігації продаються за ринковою ціною.
Строк дії О.закінчується разом із її погашенням або конвертуванням в інші ц/п. При стандартному методі погашення облігаціонеру виплачується номінальна вартість облігації і останній процентний платіж для %х облігацій. У світовій практиці іноді застосовують метод погашення, при якому ще протягом обігу емітент погашає часину боргу. Це може відбуватися двома шляхами: шляхом формування фонду погашення облігацій та періодичним викупом частини облігацій у їх власників. У другому випадку емітент кожний період (рік, півріччя) викуповує у власників визначену кількість облігацій. % за О. відносяться на валові затрати.
