3.2. Заняття та екскурсії під час практики

Під час практики можуть проводитись заняття та екскурсії, організовані керівниками від кафедри та бази практики.

Заняття можуть проводитися у вигляді лекцій, семінарів, які сприятимуть поглибленню теоретичних знань, з використанням технічних можливостей та інформаційних продуктів бази практики. Лекції повинні розкрити студентам перспективи розвитку спеціальності, допомогти готуватися до майбутньої професійної діяльності. Для проведення таких занять треба залучати найкваліфікованіших спеціалістів бази практики та провідних вчених.

Екскурсії під час практики проводяться з метою формування в студентів найбільш повного уявлення про базу практики, її структуру, взаємодію структурних підрозділів, діючу систему управління. Для розширення світогляду, підвищення ерудиції майбутніх фахівців доцільно проводити екскурсії не тільки на базі практики, але й на інших підприємствах, які використовують новітні інформаційні та комунікаційні технології. Необхідно відвідувати виставки комп'ютерної техніки та нових інформаційних технологій, які періодично проводяться в Донецьку (Києві) або інших містах, де студенти проходять практику.

Обсяг часу, відведений на заняття та екскурсії, не має перевищувати 6 год. на тиждень.

3.3. Навчальні посібники

Для виконання програми практики студент повинен ознайомитися зі спеціальною літературою, що є на базі практики — державними стандартами, нормативними матеріалами, методиками, інструкціями, описами, наочними матеріалами, навчальними посібниками тощо. Перелік навчальних посібників визначається разом керівниками від бази практики та університету. Цей перелік повинен бути мінімальним за кількістю та обсягом і реально враховувати резерв часу практикантів.

3.4. Методичні рекомендації щодо ходу практики

Розробка календарного плану-графіка. Календарний план-графік складається окремо для кожного етапу виробничої практики. Для цього в перший день практики кожний студент повинен узгодити календарний план-графік з керівниками практики від кафедри та бази практики і записати його в щоденник практики, розд. 2, в якому необхідно передбачити конкретні види робіт, пов’язані з виконанням індивідуальних завдань з кожної дисципліни відповідного семестру (із зазначенням терміну їх виконання):

1) отримання перепусток, інструктаж з охорони праці та техніки безпеки,

2) виконання індивідуальних завдань;

3) участь у виконанні виробничих завдань на робочих місцях;

4) навчальні заняття та екскурсії;

5) опанування навчальних посібників;

6) оформлення звіту з практики.

Крім наведених, у план-графік можуть бути включені додаткові види робіт (з урахуванням специфіки бази практики).

З метою конкретизації календарного плану-графіка слід деталізувати такі види робіт, як виконання індивідуальних завдань та виробничих завдань на робочих місцях.

Згідно з програмою практики і календарним планом-графіком практикант повинен послідовно ознайомитися з організацією та функціонуванням ІС на підприємстві (установі).

Послідовність проходження практики на окремих робочих місцях встановлює керівник практики від підприємства відповідно до конкретних умов та завдань.

Ведення щоденника практики. Роботу, яку магістрант виконує в період практики, він кожного дня коротко описує в розд. 5 щоденника - “Робочі записи під час практики” (фактичне виконання), що підтверджується підписами керівників практики від підприємства про виконання програми практики та її календарного плану-графіка.

На завершальному етапі проходження практики керівники від підприємства та від кафедри оцінюють роботу студента-практиканта і заносять свої висновки у відповідні розділи щоденника (розд. 3 - “Відгук і оцінка роботи студента на практиці” та розд. 4 - “Висновок керівника практики від кафедри про роботу студента”). Усі записи в щоденнику підтверджуються підписами керівників від кафедри ЕК та бази практики і завіряються печаткою.

Правила ведення поточних записів у щоденнику і складання підсумкового звіту з практики викладено відповідно у п. 3.4 і п. 3.6 даної програми.

Збір матеріалів для написання дипломної роботи. Дипломна робота повинна підтвердити професійну готовність майбутнього фахівця до науково обґрунтованої практичної діяльності. Оскільки один з її розділів присвячений аналізу об’єкта дослідження, яким є саме база практики, то практикант повинен зробити організаційно-економічний аналіз об’єкта та рівня його інформатизації. Під час практики студент повинен ознайомитися з роботою підприємства (установи) та його конкретного підрозділу (відділу), по матеріалах якого передбачена підготовка дипломної роботи; зібрати, систематизувати й проаналізувати матеріали, необхідні для висвітлення обраної теми, а також опрацювати спеціальну літературу та інструкції, що стосуються теми дипломної роботи. На основі аналізу об’єкта дослідження, а також вивчення літературних джерел, обґрунтовуються напрямки удосконалення системи підтримки прийняття рішень економічного об’єкта та ефективного управління цим процесом.

Збір та обробку матеріалів практиканти здійснюють самостійно на основі аналізу виробничої документації (технологічної, планової, облікової, нормативної та ін.) і особистого спостереження за інформаційними процесами.

Для узагальнення матеріалів, зібраних під час практики і підготовки звіту, студенту наприкінці практики відводиться 2 - 3 дні.