2.3. Планування капітальних вкладень місцевого бюджету

Планування капітальних вкладень є складовою процесу ефек­тивного управління бюджетом та регулюється низкою законодав­чих актів України. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки бюджету розвитку (капітального бюдже­ту) і видатки поточного бюджету. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної адміністра­тивно-територіальної одиниці, що пов'язані зі здійсненням інве­стиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворен­ням. Основним напрямком видатків бюджету роз­витку є капітальні вкладення [42, с.43].

Основними цілями формування бюджету розвитку є [30, с.272]:

• максимальне подовження терміну експлуатації існуючих будівель і споруд за рахунок своєчасного проведення пла­нового ремонту;

• збереження і підтримання базової інфраструктури міста зав­дяки продуманому плану заміни не функціональних об'єктів;

• визначення майбутніх потреб в капіталовкладеннях у по­рядку пріоритетності.

Місцеве самоврядування використовує планування капіталовкладень з таких причин:

• об’єкти капіталовкладень потребують значних витрат протягом більше одного року;

• об’єкти капіталовкладень мають значний вплив на бюджет, тому потребують ретельного планування;

• об’єкти капіталовкладень часто потребують кількох джерел фінансування, таких як поточні фонди, кредит, гранти тощо;

• Незважаючи на складність процесу планування капіталовкла день, органи місцевого самоврядування можуть отримати значні вигоди від планування капіталовкладень, яке дозволяє:

• зосередити увагу на стратегічних цілях громади шляхом визначення поточних і майбутніх капітальних потреб і зба лансувати їх з платоспроможністю;

• проінформувати населення про капітальні потреби і об’єкти капіталовкладень та отримати, таким чином, підтримку громади;

• визначити найбільш ефективні та економічні підходи до фінансування об’єктів капіталовкладень;

• розширити можливості отримання фінансування з джерел, не пов’язаних з місцевими бюджетним ресурсами.

Реалізація програм капіталовкладень потребує значних ре­сурсів, які зазвичай обмежені.

Таблиця 2.7

Структура бюджету розвитку за 2009-2011роки, грн

Видатки	Роки
	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Видатки загального фонду місцевих бюджетів всього	56335783,19	68922460	77 548 377,96
Державне управління	4754259,54	5649677,1	5 861 325,16
Освіта	24914843,58	29138510	31 959 019,10
Охорона здоровя	11769345,69	12408638	12 386 009,72
Продовження табл 2.7
Соціальний захист та соціальне забезпечення	12423019,00	16547521	23 282 028,38
Житло - комунальне господарство	277447,43	465576,17	361 696,80
Культура і мистецтво	2196867,95	3107437,1	2 890 004,87
Засоби масової інформації	0,00	0	119 627,29
Фізична культура і спорт	0,00	311264,27	256 721,16
Сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство	0,00	0	174 986,33
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та інформатика	0,00	153215,12	123 295,00
Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацій та наслiдкiв стихійного лиха	0,00	36973,62	9 977,03
Видатки, не вiднесенi до основних груп	0,00	1103647,6	123 687,12
Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів всього	5220195,85	4963187,1	4 152 456,60
Державне управління	37412,43	40798,71	141 821,21
Освіта	376937,24	450794,25	1 172 337,84
Охорона здоровя	350513,54	360177,94	457 572,58
Соціальний захист та соціальне забезпечення	3335435,55	2927962,3	366 366,80
Житло - комунальне господарство	20594,16	16963,94	181 402,06
Культура і мистецтво	42998,30	40766,26	465 105,05
Засоби масової інформації	0,00	0	11 546,00
Будівництво	526405,07	232037,92	240 563,57
Сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство	0,00	23742,62	19 850,18
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та інформатика	244236,50	234327,48	309 359,97
Цiльовi фонди	2400,00	11425	32 466,50
Видатки, не вiднесенi до основних груп	283263,06	624190,68	754 064,84

Як видно з таблиці 2.7, що видатки загального фонду місцевих бюджетів зростають на протязі трьох років і в 2011 році вони складають 77548 тис. Грн., а видатки спеціального фонду місцевих бюджетів навпаки спадають їх сума у 2011 році склала 4152 тис. грн.

Незважаючи на складність процесу планування капіталовкла­день, органи місцевого самоврядування можуть отримати значні вигоди від планування капіталовкладень, яке дозволяє [43, с.361]:

• зосередити увагу на стратегічних цілях громади шляхом визначення поточних і майбутніх капітальних потреб і зба­лансувати їх з платоспроможністю;

• проінформувати населення про капітальні потреби і об'єкти капіталовкладень та отримати, таким чином, підтримку громади;

• визначити найбільш ефективні та економічні підходи до фінансування об'єктів капіталовкладень;

• розширити можливості отримання фінансування з джерел, не пов'язаних з місцевими бюджетним ресурсами.

Перед тим, як розпочати планування капіталовкладень, слід визначити цілі і стратегію (обрати політичний курс) здійснення капіталовкладень.

Складовими цього етапу є:

• критерії для встановлення пріоритетів для об'єктів капіта­ловкладень;

• розподіл відповідальності за підготовку програми;

• методи і розрахунок часу участі громадян.

Програму та бюджет капіталовкладень на рівні района готують органи місцевого самоврядування. Програми капіталовкладень розробляються під керівництвом районного голови або іншої упов­новаженої особи з урахуванням отриманих запитів на об’єкти капіталовкладень. Районний голова рекомендує програму і бюджет капіталовкладень до схвалення районній раді, яка має повнова­ження щодо їх затвердження.

Інший підхід полягає в утворенні комітету з планування капіта­ловкладень, до якого входять основні «гравці» процесу, такі як керівники управлінь, обрані офіційні особи та громадяни. Комітет розглядає запити на об'єкти, проводить громадські слухання, ви­значає пріоритети і рекомендує програму та бюджет районному го­лові або районній раді.

Наступним етапом планування капіталовкладень є визначення потреб у капіталовкладеннях та оцінка стану існуючих об’єктів. Виз­начати потреби у капіталовкладеннях і оцінювати стан існуючих гро­мадських капітальних активів можна по-різному, наприклад:

• здійснити інвентаризацію відповідних довгострокових активів;

• провести громадські слухання;

• провести аналіз постійних економічних, соціальних, політи­чних, демографічних змін у суспільстві.

Інвентаризацію капітальних активів можна розглядати як законо­давчо врегульовану процедуру визначення потреб у капіталовкла­деннях. Проведення інвентаризації регламентується відповідними інструкціями Державного казначейства України та Державного комітету з питань будівництва [44, с.146].

Наступним етапом планування капіталовкладень є розробка форм, інструкцій, класифікація програм і об'єктів капіталовкладень. На цьому етапі здійснюється підготовка бюджетного календаря, ти­пових форм та інструкції з їх заповнення, що є важливою складовою процесу ефективного планування капіталовкладень. Складання програми капіталовкладень краще розпочинати і закінчувати до складання поточного бюджету для отримання інформації про мож­ливий вплив об'єктів капіталовкладень на поточний бюджет.

Ще одним етапом планування капіталовкладень є розробка пла­ну капіталовкладень. План капіталовкладень зазвичай складається з кількох програм. Відбір програм для фінансування здійснюється відповідною місцевою радою. Ось деякі приклади програм, які мо­жуть бути включені до плану капіталовкладень:

• транспорт (тобто будівництво місцевих автобусних парків та придбання автобусів; ремонт трамвайних та залізничних шляхів).

• благоустрій міста (тобто будівництво нових шкіл, ремонт або значне вдосконалення існуючих шкіл; придбання обладнання та машин для покращення роботи місцевих шкіл) [45, с.76].

Невід'ємною складовою процесу планування капіталовкла­день є аналіз фінансового стану органу місцевого самоврядуван­ня і спроможність фінансувати майбутні капіталовкладення.

Фінансовий аналіз повинен включати:

• трирічний аналіз доходів з власних джерел і витрат;

• план джерел майбутніх доходів, витрат, резервів на найближчі три роки;

• аналіз потенційних джерел фінансування капіталовкладень.

Найголовнішою проблемою планування капіталовкладень є відсутність або недо­статність реальних можливостей для формування бюджету роз­витку в прийнятному обсязі. Одним з варіантів вирішення цієї про­блеми є пошук альтернативних джерел фінансування капіталовкладень[46, с.512].

При плануванні капіталовкладень можна використовувати комбінації цих джерел фінансування. На цьому етапі процесу пла­нування капітальних інвестицій важливо врахувати: законність ме­тоду фінансування, достатність фондів, економічний вплив, політичну і управлінську здійсненність їх застосування. Відповідно до затвердженого бюджетного календаря, подання запитів на бюджетне фінансування об'єктів капіталовкладень є наступним етапом процесу планування капітальних вкладень.

В запитах має міститися вся інформація про проект капіта­ловкладень, в тому числі потреба в проекті, вартість проекту, джерела фінансування, вплив проекту на створення робочих місць, вплив на навколишнє середовище тощо. Інформація, по­дана в запиті на об'єкт капітальних вкладень, має бути об'єктивною та аргументованою.

Розгляд запитів, схвалення програми і бюджету капітало­вкладень продовжують процес ефективного планування капіта­ловкладень. Цей етап є аналогічним до процесу розгляду та схвалення інших програм некапітального спрямування. Запити на фінансування подаються на розгляд відповідного комітету органу місцевого самоврядування. Після проходження проце­дури схвалення бюджетних запитів на засіданні комітету потрібно сформувати проект капітального бюджету (бюджету розвитку) і подати його разом з пояснювальною запискою на розгляд місцевої ради [47, с.273].

Завершальним етапом процесу планування капіталовкладень запитів є схвалення програми і бюджету капіталовкладень та роз­робка системи контролю і відстеження ходу реалізації інве­стиційної програми, яка розробляється для оцінки виконання капітального бюджету та ефективності використання ресурсів [48, с.46].

Таким чином процес планування капіталовкладень є досить складним, проте вкрай потрібним для органів місцевого самоврядування. Прозорий та ґрунтовний процес планування капіталовкладень дозволяє орга­нам місцевого самоврядування задовольнити потребу в капітало­вкладеннях на середньо- або довгострокову перспективу.

В ході виконання доходної частини місцевих бюджетів Оржицького району, можна зробити висновок щодо ефективності їх виконання за 2009 – 2011 роки. Так, під ефективністю розуміється відношення між отриманими ресурсами, а саме надходженнями податків та зборів та поставленими завданнями, тобто плановими показниками. Ефективність є результатом цілого ряду зусиль по досягненню поставлених завдань.

При аналізі видаткової частини в цілому можна зробити висновок про ефективне використання коштів бюджетною установою Оржицького району. Але треба також відзначити, що виконання видаткової частини бюджету Оржицького району в значній мірі залежить від виконання дохідної його частини, оскільки при формуванні доходів, необхідних для виконання закріплених за органами місцевого самоврядування функцій, більшою мірою залежать від рішень вищестоящих органів влади щодо пропорцій розподілу загальнодержавних податків і зборів між бюджетами різних рівнів та розміру дотацій. Нерідко такі обсяги надходжень не відповідають потребам району.

Процес планування капіталовкладень є досить складним, проте вкрай потрібним для органів місцевого самоврядування. Прозорий та ґрунтовний процес планування капіталовкладень дозволяє орга­нам місцевого самоврядування задовольнити потребу в капітало­вкладеннях на середньо- або довгострокову перспективу.

Проаналізувавши бюджет Оржицького району в цілому можна зробити висновок про ефективне виконання доходної та видаткової частини бюджету району за 2009 - 2011 роки.