В) дезорганізація діяльності під впливом екстремальної ситуації;

366. Шкіряно-гальванічною реакція виникає при функціонуванні:

б) орієнтувального рефлексу;

368. На егоцентричному рівні особистості проявляється:

а) агресивні емоційні реакції та механізм проекції;

369. На раціональному рівні особистості привалюють:

в) зменшення емоційності під впливом волі та механізм раціоналізації.

370. На альтруїстичному рівні особистості привалюють:

б) позитивні емоції та механізми емпатії, інтуїції, інтроекції, співпереживання та співчуття;

371. Прості емоції-це:

б) зумовлені безпосередньою дією подразники, пов'язані із задоволенням первинних потреб, що проявляється у емоційному тоні - задоволенні, незадоволенні.

372. Складні (вищі) почуття - це:

а) усвідомлення значення об'єктів, їх опредметність, що проявляється у радості, гніві тощо;

373. Інтелектуальні почуття, як форма вищих почуттів, характеризуються:

б) цікавістю, допитливістю, подивом та сумнівами;

374. Моральні почуття, як форма вищих почуттів, характеризуються:

а) ставленням людини до людини й суспільства;

375. Світоглядні почуття, як форма вищих почуттів, характеризуються:

г) узагальненим ставленням до світу, людей, до себе, а також проявляються у іронії, сарказмі, трагізмі.

376. Естетичні почуття, як форма вищих почуттів, характеризуються:

в) проникненням у якості предмету - красу,

377. Дружба характеризується:

б) повагою та довірою до інших;

378. Товариство характеризується:

а) повагою до інших;

379. Статева любов характеризується:

в) повагою, довірою та бажанням і готовністю до добровільної жертви.

380. Любов можна розглядати як альтруїстичну жертву, але що таке братська любов? Це любов до:

в) кожної людини та повага до неї;

381. Любов можна розглядати як добровільну жертву, але що таке материнська любов? Це любов до:

б) своєї дитини;

382. Любов можна розглядати як добровільну жертву, але що таке статева любов? Це любов до:

а) протилежної статі;

383. Любов можна розглядати як добровільну жертву, але що таке християнська любов? Це любов до:

г) рослини, людини та ворога.

384. Віра-це:

б) прийняття певного твердження не на основі істини, а на емоційно-вольовій інтуїції;

385. Надія - це:

а) емоційне переживання, що виникає при очікуванні бажаної події та вірогідного передбачення його;

386. Любов-це:

в) добровільна жертва, як вище почуття.

387. На егоцентричному рівні особистості привалює:

б) віра і товариство;

388. На раціональному рівні особистості привалює:

в) дружба і надія.

389. На альтруїстичному рівні особистості привалює:

а) християнська любов;

390. Темперамент, як індивідуально-типологічна властивість особистості, характеризується:

б) динамікою психічної діяльності;

391. Здібності, як індивідуально-типологічні властивості особисті, характеризуються:

в) швидким оволодінням засобами діяльності.

392. Характер, як індивідуально-типологічна властивість особистості, характеризується:

а) зовнішніми засобами поведінки у типових ситуаціях;

393. Гіппократ запропонував гуморальну теорію темпераменту і класифікував типи темпераменту таким чином:

г) сангвінік — кров, холерик — жовч, меланхолік — чорна жовч, флегма – флегматик.

394. Кречмер запропонував таку типологію темпераменту:

а) астенічний - шизотимний та пікнічний - циклоїдний;

395. І.П. Павлов запропонував нервову теорію темпераменту таким чином:

б) сильний, врівноважений, рухливий - сангвінік; сильний, неврівноважений, рухливий — холерик; сильний, врівноважений, інертний - флегматик, слабкий меланхолік;

396. Шелдон запропонував таку типологію темпераменту:

в) ендоморфний — вісцеротонічний, мезоморфний — соматотонічний, ектоморфний - церебротонічний;

397. І.П. Павлов розглядав силу, як одну з властивостей нервової системи і характеризував її як:

в) працездатність нервових клітин та їх можливість протистояти втомі.

398. І.П.Павлов розглядав врівноваженість, як одну з властивостей нервової системи і характеризував її як:

б) рівновагу між процесами збудження та гальмування;

399. І.П.Павлов розглядав рухливість, як одну з властивостей нервової системи і характеризував її як:

а) швидку зміну процесів збудження та гальмування нервових процесів, та переробку стереотипів;

400. Під астенічним типом Кречмер розумів:

б) довгу та вузьку грудну клітку, довгі кінцівки, видовжене обличчя, слабкі м'язи у конституції тіла, а також шизоїд ний тип темпераменту - від надмірної афектності до безчуттєвої холодності і байдужості.

401. Під пікнічним типом темпераменту Кречмер розумів:

а) широку грудину, кремезну фігуру, круглу голову, випуклий живіт у конституції тіла, а також циклічний тип темпераменту - від підвищеного настрою до зниженою стану;

402. Під ендоморфним типом Шелдон розумів:

а) м'якість та округлість тіла, слабкий розвиток кісткової та м'язової систем, а також вісцеротонічний темперамент-схильність до комфорту та розслабленість;

403. Під ектоморфним типом Шелдон розумів:

в) відсутність виразної мускулатури і витонченість тіла, а також церебротонічний темперамент - підвищена реактивність й схильність до усамітнення.

404. Під мезоморфним типом Шелдон розумів:

б) атлетичність і сила розвинутою кістково-м'язовою системою, а також соматонічний темперамент - активність, агресивність, сміливість;

405. В.Д. Небиліцин розглядав загальну активність як одну з трьох компонентів темпераменту і характеризував її як:

в) оволодіння та перетворення зовнішньої дійсності.

406. В.Д. Небиліцин розглядав динаміку психічних станів як одну з трьох компонентів темпераменту і характеризував її як:

а) швидкість, різкість, ритм, амплітуду моторики;

407. В.Д. Небиліцин розглядав емоційність як одну з трьох компонентів темпераменту і характеризував її як:

б) вразливість, імпульсивність та лабільність афектів;

408. За Айзенком, нейротичним інтровертом є:

в) меланхолік;

409. За Айзенком, нейротичним екстравертом є:

б) холерик;

410. За Айзенком, стабільний екстраверт є:

а) сангвінік;

411. За Айзенком, стабільний інтроверт є:

г) флегматик.

412. У структурі характеру виділяються риси характеру у становленні до інших людей:

г) комунікативність, миролюбність, фактичність, альтруїзм.

413. У структурі характеру виділяються риси у ставленні до себе:

б) впевненість у собі, почуття власної гідності тощо;

414. У структурі характеру виділяються риси характеру у становленні до речей:

а) бережливість, економність, акуратність, почуття смаку;

415. У структурі характеру виділяються риси характеру у становленні до праці:

в) сумлінність, ініціатива, ретельність, точність тощо;

416. Характер спирається на переконання, які можна визначити як:

в) стійки погляди і впевненість у правильності своїх думок.

417. Характер виявляється у вчинках, які можна визначити як:

б) розумово-вольові дії особистості, що спираються на мотиви;

418. Характер включає звички, які можна визначити як:

а) навички, які стали потребою;

419. Задатки є фізіологічною основою здібностей ї характеризуються:

а) природженими анатомо-фізіологічними рисами індивіда;

420. Талант характеризується:

в) природний хист, здатність людини до певної діяльності;

421. Геніальність характеризується:

д) вища ступінь таланту, що має загальнолюдську значущість.

422. Схильність характеризується:

б) стійкою орієнтацією людини на щось і бажання працювати у цьому напрямку;

423. Обдарованість характеризується:

г) високий рівень задатків, схильностей;

424. Провідні здібності, як їх вид, визначаються як:

б) ті, без яких неможливо виконувати певну діяльність;

425. Загальні здібності, як їх вид, визначаються як:

а) відповідаючи багатьом видам діяльності;

426. Спеціальні здібності, як їх вид, визначаються як:

г) характерні для однієї діяльності.

427. Допоміжні здібності, як їх вид, визначаються як:

в) ті, що поліпшують виконання основної діяльності;

428. Фізіологічною основою здібностей є:

в) задатки.

429. Фізіологічною основою характеру є:

б) динамічний стереотип;

430. Фізіологічною основою темпераменту є:

а) структура властивостей нервової системи;

431. Для ситуацій минулого часу, ситуативного і раціонального рівня особистості провідним є:.