- •1. Плашковий превентор
- •Превентор обертальний
- •3. Превентор універсальний
- •Гумове ущільнення;
- •4. Основні деталі розглядуваного обладнання
- •5. Схема мащення обладнання і мастила, які для нього використовуються
- •6. Техніко-організаційні заходи, що проводяться при експлуатації та установці даного обладнання
- •Висновок
- •Перелік використаної літератури
5. Схема мащення обладнання і мастила, які для нього використовуються
Характеристики гідравлічної системи управління превенторами :
робочий тиск в гідросистемі 10 МПа .
робоча рідина –– мастило АМГ-10, ДП-8 (ГОСТ 6794-75) .
вміст масляного бака –– 200 л.
використовуємий в акумуляторі газ –– азот
тиск в акумуляторі –– 6-6,5 МПа
об’єм акумулятора гідроприводу з встановленою діафрагмою –– 168 л
подача масла за допомогою насоса НШ-10Д
Устаткування гiдравлiчного управлiння (превентором) ГУП–100Бр–1 призначене для оперативного дистанцiйного управлiння превенторами i основними засувками манiфольду (всього 6 вузлів). Устаткування змонтовано на спільній рамі і складається iз основного пульта управлiння, насосно-акумуляторного устаткування, допомiжного пульта управлiння та з’єднувальних трубопроводiв. Управління електродвигунами насоса автоматичне вiд електроконтактного манометра (з діапазоном тисків 9–10 МПа). Акумулятор призначений для прискорення закриття–вiдкриття превенторiв та засувок i забезпечення управлiння цими операцiями за рахунок енергiї стиснутого азоту.
Технічна характеристика устаткування гідравлічного керування ГПУ-100Бр-1 така:
Кількість керованих вузлів противикидного устаткування 6
Робочий тиск, МПа 10
Місткість масляного бака, дм3 250
Об’єм масла в пневмогідроакумуляторі за тиску в системі
10 МПа і тиску азоту для заправлення 6 МПа 71
Потужність електродвигуна, кВт 3
Частота обертання вала, хв-1 1430
Подавання ручного насоса за один подвійний хід, см3 15
Габаритні розміри пультів керування, мм:
- основного 1530х1125х1635
- допоміжного 740х454х746
Маса пультів керування, кг:
- основного 917
- допоміжного 112,5
6. Техніко-організаційні заходи, що проводяться при експлуатації та установці даного обладнання
Для відкриття газовий, нафтових і газоконденсатних родовищ з високим пластовим тиском (вище гідростатичного), а такою для буріння розвідувальних свердловин, їх устя обладнують превенторами . До місця монтажу противикидне обладнання потрібно транспортувати будь-яким видом вантажного транспорту, але тим, яке забезпечує надійне транспортування .
Після розпакування обладнання, перевіряють належність всіх робочих вузлів . Розконсервування проводиться механічним способом .
Превентори монтують на кондукторі або проміжних обсадних колонах після цементування цих колон . Перед монтажем превентори опресовуються в майстернях на пробний тиск. На першу колону (кондуктор) встановлюють колонний фланець і кріплять до колони за допомогою різьби або зварюють з внутрішньої або зовнішньої сторони . Колонний фланець має кільцеве ущільнення і повздовжній бурт з хвилеподібний торцем для приварювання його до колони з зовнішньої сторони хвилеподібним швом . З внутрішнього боку фланець має конусну поверхню для клинової підвіски наступної колони. До фланця шпильками і хрестовиною встановлюють кільцеве ущільнення із маловуглецевої сталі . На хрестовині монтують превентори . Над превенторами розміщують двофланцеву котушку для встановлення додаткового превентора і роз’ємну воронку, яка жолобом з’єднує устя свердловини з циркуляційною системою .
Про спускові наступної колони для герметизації кільцевого простору застосовують колони головки з клиновою підвіскою і герметизуючим анкерним обладнанням . Колона головка складає із корпуса, котушки, клинів і пакера . Клини потрібні для підвіски наступної колони на усті передостанньої, а пакер –– для герметизації між трубного кільцевого простору . котушку і корпус головки з’єднують шпильками і ущільнюють металевим кільцем . Зверху котушки встановлюють хрестовину, а потім превентори в тій самій послідовності, як і при встановлені на першу колону. Першу колонну головку на кондукторі створюють колонний фланець і котушка .
Першим встановлюють плашковий превентор. Над ним –– універсальний, який з’єднують з плашковим за допомогою шпильок і додатково закріплюють відтяжками за спеціальні серги в корпусі .
Після монтажу превенторів збирають нагнітальні лінії . На кожній лінії ставлять засувки високого тиску : аварійну –– біля хрестовини і робочу на відстані не менше 15 м від основи вишки . між хрестовиною і аварійними засувками монтують відсікачі, а біля робочих засувок –– манометри з триходовим краном і вентилем .
На робочому викиді після відводу в жолоб відводів для з’єднання з нагнітальною лінією бурових насосів і приєднання насосних агрегатів встановлюють третю засувку .
Викидні лінії збирають з невеликим відхилом від устя свердловини і кріплять до металевих стійок хомутами . Стійки встановлюють через кожні 7-8 метрів в котловани розміром 0,6×0,6×1 м і бетонують . довжина викидів повина бут не менше 30 м, а при умові відкриття газових горизонтів –– не менше 100 м .
Основні пульти керування превенторами монтують на відстані не менше 10 м від устя свердловини . Пульти керування і ручні штурвали встановлюють у пересувній металевій будці або біля них будують щит . допоміжні дублюючі пульти встановлюють біля пульта бурильника .
Після закінчення збирання превентори і обв’язку опресовують водою на тиск, який відповідає характеристиці обсадної колони, але не вище тиску, який указаний у паспорті превентора . після виконання всіх цих робіт на монтаж і опресовку складають акт .
Противикидне обладнання монтують по типовій схемі, затвердженій нафтогазовим об’єднанням і за дозволу служб Держгірпромнагляду України.
При експлуатуванні превентора в північних умовах для забезпечення оперативного відкриття і закриття плашкових превенторів всі трубопроводи гідрокерування потрібно утеплити .
Періодичність перевірки ППО в умовах бази-гідравлічна опресовування на робочий тиск-через 6 місяців. Дефектоскопія-один раз на рік. Після проведення перевірки складається акт.
Устя свердловини із встановленим ППО, має бути обв'язаний з поливної ємністі.
Для підйому на висоту превенторів повинні використовуватися стропи відповідної вантажопідйомності (вага ППО вказується в технічному паспорті), що пройшли випробування і мають відповідну маркування.
Повинен бути забезпечений вільний доступ до гирла свердловини для обслуговування ППО.
Перед початком зміни необхідно проводити перевірку затягування фланцевих з'єднань і контроль технічного стану рухомих елементів (перевірка на легкість відкриття-закриття). Результати перевірки необхідно занести в журнал перевірки обладнання. Не рідше одного разу на декаду проводиться контрольна перевірка противикидного обладнання майстром бригади. Результати перевірки заносяться в журнал перевірки обладнання.
При необхідності заміни плашок слід керуватися рекомендаціями заводу - виробника, відображеними в паспорті на превентор. Роботи проводяться під керівництвом спеціаліста - механіка по противикидного обладнання.
Після заміни плашок або вузлів превентора безпосередньо на гирлі свердловини необхідно превенторную установку обпресувати на тиск опресування колони.
Періодичність перевірки плашкових превенторів:
- Гідравлічна опресовування - через кожні 6 місяців
- Дефектоскопія - один раз на рік.
Рисунок 6.1 - Схема монтажу противикижного обладнання
Забороняється:
- виробляти удари по корпусу ППО з метою очищення поверхні від бруду і льоду.
- проводити зварювально-ремонтні роботи з'єднувальних швів на корпусі;
- обігрівати елементи превентора відкритим вогнем.
- розходження або обертання колони насосно-компресорних труб або бурильних труб при закритому плашковому превенторі
- не допускається навантаження на плашки більш 20т.
Противикидне обладнання ОПК–180х35К2 складається iз стовбурної частини, манiфольду МПБ2 – 80 х 35 К2 та устатковання гiдравлiчного управлiння СН6. Стовбурна частина включає в себе унiверсальний превентор ПУ1- 180 х 35 К2, плашковий превентор ПП – 180 х 35 К2 i хрестовину (рис. 3.39).
1 – блок глушіння; 2 – превентор універсальний; 3 – превентор плашковий; 4 – блок дроселювання;5 – відвід до трапно-факельного устатковання; 6 – лінія прямого скиду; 7 – лінія глушіння; 8 – хрестовина; 9 – лінія дроселювання; 10 – колонна головка; 11 – пульт управління
Рисунок 6.2 - Схема обладнання ОПК–180х35К2:
Технічна характеристика обладнання ОПК-180х35К2
Умовний прохід, мм
- стовбурної частини 180
- маніфольдів і бокових відводів стовбурної частини хрестовини 80
Тиск, МПа
- робочий 35
- пробний 70
Тип основного приводу Дистанційний гідравлічний
Умовний діаметр ущільнюваних труб, мм 60;73;89;114
Навантаження на плашки плашкового превентора, кН:
- від маси колони 900
- виштовхувальне 280
Свердловинне середовище
Корозійне (нафта, газ, газоконденсат, промивальна рідина та їх суміші з об’ємним вмістом Н2S і СО2 до 6% за об’ємом)
Маса, кг
- обладнання в зібраному вигляді 13200
- повного комплекту 13960