Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт до практики.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
27.09.2019
Размер:
1.11 Mб
Скачать

Зміст

Вступ-------------------------------------------------------------------------------------3

1. Плашковий превентор-------------------------------------------------------------4

2. Превентор обертальний---------------------------------------------------------9

3. Превентор універсальний-----------------------------------------------------12

4. Основні деталі розглядуваного обладнання-----------------------------15

5. Схема мащення обладнання і мастила, які для нього використовуються-------------------------------------------------------------------------16

6. Техніко-організаційні заходи, що проводяться при експлуатації та установці даного обладнання-----------------------------------------------------------18

Висновок-----------------------------------------------------------------------------24

Перелік використаної літератури-----------------------------------------------25

Вступ

Противикидне обладнання призначено для герметизацiї гирла нафтових i газових свердловин з метою попередження вiдкритих фонтанiв у ході капiтального ремонту. Обладнання герметизації гирла для ремонту дає змогу застерігати вихід в атмосферу рідини чи газу, які знаходяться у свердловині всередині НКТ чи в міжтрубному просторі між НКТ і експлуатаційною колоною. Його встановлюють на фланець трубної головки.

За допомогою цього обладнання можна:

а) швидко i надiйно герметизувати гирло свердловини як за наявностi, так і за вiдсутностi в нiй колони труб;

б) здiйснити розходження i прокручування колони труб у герметизованому гирлi для попередження їх прихоплення;

в) здiйснити циркуляцiю промивальної рiдини з протитиском на пласт, закачати промивальну рiдину в пласт насосами;

г) здiйснити термiнову розрядку свердловини.

Противикидне обладнання включає превентор, регулювальний дросель, манiфольд i устатковання гiдравлiчного керування превентором. Воно може складатися із превентора з глухими плашками, розміщеного над ним аварійного превентора з трубними плашками, двох робочих превенторів, між якими встановлено стояк. Бокові відводи верхнього робочого превентора з’єднуються за допомогою гідрокерованих кранів з маніфольдом, що забезпечує зв’язок камер превентора із свердловинною або з викидною лінією. Якщо свердловину ремонтують під тиском, то над превенторами встановлюють корпус герметизатора. Стояк утворює шлюзову камеру для перепускання елементів колони, діаметр яких перевищує діаметр труб.

1. Плашковий превентор

Плашковий превентор призначений для герметизації устя свердловини за наявності або відсутності труб в свердловині . Робочою частиною плашкового превентора є плашки . Вони бувають трьох видів :

1) трубні –– для герметизації міжтрубного простору свердловини з підвішеною буровою або обсадною колонами ;

2) глухі –– для герметизації устя свердловини при відсутності труб ;

3) спеціальні –– для перерізання труб

Плашки складаються з резинового ущільнювача (11) і вкладиша (12) . Вкладиш складається з армованих металічних пластин . Вони надають стійкість ущільнювачу і не дозволяють видавити резину при рухові труб в закритому превенторі .

Напрацювання ущільнювача вимінюється числом циклів закриття превентора і сумарною довжиною труб, які протягуються через превентор зі швидкістю 0,5 м/год при тиску в гідроциліндрі і свердловині рівному 10 МПа. Згідно з нормами, середнє напрацювання до стирання ущільнювача повинна складати не менше 300 закриттів превентора без тиску і забезпечити протягування 300 м труб через закритий превентор .

При бурінні на суші у більшості випадків використовують однокорпусні плашкові превентори з подвійною системою переміщення плашок : гідравлічною і механічною з системою гідравлічного керування їх фіксацією . Такі превентори складаються з корпуса (1) в середині якого переміщуються плашки кришок гідроциліндрів (14),

1 - корпус; 2 - резинові прокладки; 3 - гвинти; 4- відкидні кришки; 5 - гідроциліндри; 6 - поршень; 7 - шток; 8 - колектор; 9 - трубопроводи; 10 - паропроводи; 11 - резинові ущільнювачі плашок; 12 - змінні вкладиші плашок; 13 - корпус плашки; 14- фіксуючий гвинт;

Рис. 1.1 - Превентор плашковий

Корпус має вигляд стальної відливки коробкоподібного перерізу з розташованою всередині вертикального круглого отвору для протаскування бурового обладнання (труб, долота, ОБТ та ін..) і горизонтального прямокутної порожнини в якій розміщаються плашки . Ззовні отвори закриваються змінними кришками (4), які кріпляться до корпусу болтами . Стики кришок ущільнюються резиновими прокладками, які встановлені в канавках кришок . Для недопущення замерзання превентора в зимовий час використовують пар, для подачі якого використовують трубки (10) і в середині корпуса прорізають спеціальні отвори .

До кришок за допомогою шпильок кріпляться гідроциліндри (5) двосторонньої дії для закриття і відкриття превенторів . Зусилля в середині циліндрів повинен бути достатнім для закриття превентора під тиском на усті свердловини рівному робочому тиску превентора .

У середині гідроциліндрів рухаються поршні (6) . Штоки поршнів (7) мають Г-подібний виступ для з’єднання з плашками . Під тиском робочої рідини, яка подається із колектора по трубкам в зовнішні отвори гідроциліндра . Поршні переміщуються в зустрічному напрямі і плашки закривають прохідний отвір превентора . При нагнітанні робочої рідини у внутрішні отвори гідроциліндра плашки розсуваються . Поршні, штоки і нерухомі з’єднання гідроциліндрів ущільнюються резиновими кільцями .

Гідравлічне управління превентором дублюється ручним управлінням односторонньої дії, яке використовується при відмові роботи гідравлічної системи, а також при необхідності закриття превентора на довгий час . Ручний механізм складається з шліцевого валика і проміжної різьбової втулки, яка має шліцеве з’єднання з поршнем . Валик під дією вилки кардана і тяги з’єднується з штурвалом, який знаходиться на безпечній відстані від свердловини .

Крім одинарних у наш час широко використовують здвоєні плашкові превентори . Вони дозволяють зменшити загальну висоту противикидного обладнання .

Як вказувалося раніше превентори мають дві системи управління : гідравлічну і ручну . Великою перевагою гідравлічної системи є її швидкодія. Так на закриття плашкового превентора ППГ-230×320 потрібно не більше 10 с, а при ручному управлінні –– 70 с.

Рис. 2.2 - Превентор плашковий здвоєний з ручним управлінням ОАО «Станкотехніка» типу ППГ2 230*21

Існує наступна система позначення плашкових превенторів :

  • тип превентора і вид привода ППГ (плашковий з гідроприводом), ППР (плашковий з ручним приводом), ППС (плашковий з перерізаючи ми плашкими)

  • кількість превенторів (одинарні або здвоєні)

  • умовний діаметр приходу, мм (125, 156, 180, 230, 280, 350, 425,520 та ін.)

  • робочий тиск, МПа (21,35,70 та ін..)

Приклад позначення превентора ППГ 280×70

Плашкові превентори мають невелику висоту, яка дозволяє застосовувати невеликі фундаменти під вишкою. Водночас вони не забезпечують герметизації устя свердловини, якщо на рівні плашок знаходяться ведуча труба, бурильний замок, муфта і інші частини колони труб, діаметр і геометричні форми яких не відповідають установленим у превенторі плашкам . При закритому превенторі допускається опускання або підйом труб у межах гладкої поверхні труб, але не можливе обертання колони . Це є одним із голових недоліків плашкових превенторів .

Тому існують превентори, які дозволяють бурити при герметизованому кільцевому зазорі між бурильною і обсадною колонами . Вони дістали назву обертаючих превенторів .