336. У чому полягають переваги підготовки ґрунту смугами:

а) значно скорочуються витрати на створення лісових культур, з’являється можливість щодо механізації доглядів за культурами та виконанням доглядових рубань;

б) внаслідок проведення обробки ґрунту смугами значно скорочуються строки вирощування лісу;

в) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, підвищується площа живлення для кожної окремої рослини, що безумовно гарантує високий рівень виконання лісокультурних робіт.

337. Які негативні явища відбуваються у лісовому ґрунті під час оранки плугами або дисковими знаряддями:

а) у гіршу сторону змінюються фізичні та водно-фізичні властивості ґрунту, змінюється структура верхнього шару ґрунту, змінюється комплекс ґрунтового мікробоценозу;

б) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно знижується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, тобто негативні явища не спостерігаються;

в) ніяких негативних змін верхнього шару не відбувається, обробіток ґрунту позитивно впливає на ріст та розвиток рослин.

338. За якими умовами доцільно використовувати комбіноване відновлення:

а) за наявності благонадійного підросту на лісокультурних площах;

б) майже завжди, без обмежень;

в) тільки за умов достатнього фінансування лісокультурного виробництва.

339. У чому полягає лісівнича та економічна ефективність використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою:

а) оптимізація режиму вирощування лісу під час створення лісових культур, оптимізація строків садіння, висока приживлюваність садивного матеріалу, скорочення витрат на відтворення лісів;

б) економічна ефективність відсутня тому, що витрати на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою значно перевищують обсяги скорочення витрат на лісокультурне виробництво;

в) лісівнича як і економічна ефективність даного заходу не відповідає сучасним вимогам ведення лісового господарства, тому використання даного підходу на цей час не доцільне.

340. Доцільно чи ні за умов типу лісу В² – дС одночасне введення в культуру сосни супутніх порід, а саме дуба:

а) доцільно одразу під час створення культур, але під час виконання певних вимог;

б) не доцільне, тому що вже в перші десятиріччя росту культур можливо пригнічення головної породи;

в) доцільне введення супутньої породи, а саме дуба, але тоді коли склалися необхідні умови, певна екологічна ніша для його успішного росту.

341. Ріст та розвиток деревних рослин пов'язаний:

а) зі змінами деревних рослин у розмірах, а також особливостями морфологічної та анатомічної будови, тобто певними кількісними та якісними змінами, які і дозволяють характеризувати процес росту;

б) зі змінами приросту деревини за певний проміжок часу;

в) зі змінами морфологічної та анатомічної будови деревної рослини на певної стадії розвитку;

г) усі відповіді невірні.

342. Приріст – це:

а) новоутворення елементів структури одного організму або сукупності організмів за той чи інший період часу;

б) зміни кількості деревини за той чи інший період часу;

в) показник, який використовують тільки у дисципліні – лісова таксація.

343. Онтогенез рослинного організму залежить:

а) від спадковості, мінливості, а також від умов існування рослини;

б) тільки від спадковості та мінливості;

в) тільки від умов існування рослини.

344. Існує чи ні зв’язок між надземною і підземною частиною деревної рослини:

а) існує – функціональний;

б) існує – кореляційний;

в) існує, але його не завжди можливо встановити.

345. Щорічний приріст у висоту деревних порід підрозділяють на такі типи:

а) дубовий;

б) сосновий;

в) тополевий;

г) сезонний.

346. Представниками дубового типу щорічного приросту деревних порід є:

а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;

б) осика, тополя, береза, клен;

в) липа, ясен, верба, ялина, бук;

г) усі відповіді вірні.

347. Представниками тополевого типу щорічного приросту деревних порід є:

а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця;

б) тополя, береза, модрина, акація біла;

в) липа, ясен, верба, ялина, бук;

г) усі відповіді вірні.

348. Річне кільце деревних порід як правило:

а) однорідне за анатомічною будовою та розміром клітин;

б) складається з ранньої та пізньої деревини;

в) не має чітко сформованої структури;

г) усі відповіді вірні.

349. Ріст кореневих систем деревних порід має:

а) закономірне поступове збільшення на протязі вегетаційного періоду;

б) два максимуми розвитку: весняний та осінній;

в) один максимум розвитку – весняний в останній час спостерігається його поступове зменшення.

350. Ріст стовбура у листяних порід помірних широт починається:

а) із початку травня і продовжується до кінця серпня;

б) із середини березня і припиняється у середині вересня;

в) із початку березня і продовжується до кінця серпня.

351. Ріст стовбура у хвойних порід помірних широт починається:

а) із початку березня і продовжується до кінця липня;

б) із середини травня і припиняється у середині вересня;

в) із початку березня і продовжується до кінця серпня.

352. Ріст у висоту у всіх деревних порід закінчується:

а) раніше ніж ріст у товщину;

б) продовжується одночасно зі ростом за діаметром;

в) продовжується до кінця вересня.

353. Впливати на особливості росту, а саме змінювати початок і кінець росту деревних порід можуть:

а) погодні умови;

б) строки рубки деревини;

в) видове різноманіття та особливості просторового розміщення рослин надґрунтового покриву на ділянці лісу.

354. Посушливі літні періоди та нестача вологи призводять:

а) до зниження приростів рослини у висоту та діаметром;

б) до підвищення приростів рослини у висоту та діаметром;

в) як правило не яких негативних реакцій не спостерігається.

355. Одним із найголовніших факторів, завдяки яким відбувається успішний ріст та розвиток рослин у лісостанах та формується певний склад та будова деревостанів є:

а) конкуренція між рослинами за поживні речовини, вологу та світло;

б) своєчасне виконання рубок головного користування;

в) досконала агротехніка підготовці ґрунту під лісові культури.

356. Усі форми взаємовпливу рослин у лісі за класифікацією Д.Д.Лавриненка поділяють на:

а) групу відносин, що пов’язані з використанням рослинами умов середовища та групу, що є результатом дії взаємного впливу деревних порід;

б) групи абіотичних та біотичних чинників;

в) групи біохімічних та біофізичних відносин між рослинами.

357. Конкурентоздатність деревної породи:

а) свідчить про здатність перехоплювати у інших рослин елементи середовища важливі для успішного росту та розвитку рослини;

б) характеризує здатність рослини витримувати несприятливі умови середовища;

в) свідчить про здатність рослини негативно впливати на ріст інших.

358. Класифікація взаємодії деревних рослин у лісовому насадженні за

М.В. Колісніченком включає наступні типи взаємодії:

а) генеалогічний, фізіологічний, біотрофний, механічний, алелопатичний;

б) сосновий, дубовий, тополевий, сезонний;

в) біохімічний, біофізичних, механічний;

г) фізіологічний, біофізичний, алелопатичний, біохімічний.

359. Генеалогічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) під час зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

360. Фізіологічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

361. Механічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами;

д) усі відповіді невірні.

362. Біохімічна (алелопатична) взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.

363. Біотрофна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається:

а) під час запилення репродуктивних органів;

б) у разі зрощення кореневих систем або надземних частин дерев;

в) спостерігається у разі загущеного розміщення дерев, найчастіше під час охльостування гілками крон деревних порід;

г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами;

д) усі відповіді невірні.

364. Зміна корінних деревостанів на похідні можлива внаслідок:

а) антропогенного впливу;

б) стихійного явища, наприклад, пожежі, бурелому тощо;

в) геологічних чинників;

г) усі відповіді вірні.

365. Зміна сосни березою відбувається внаслідок:

а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання;

б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь той чи іншої деревної породи;

в) усі відповіді вірні.

366. Зміна сосни березою відбувається:

а) на вкрай сухих та мокрих умовах місцезростання;

б) свіжих та вологих умовах місцезростання;

в) на родючих та дуже зволожених ґрунтах.

367. Зміна сосни березою можлива за умов:

а) свіжого бору та субору;

б) свіжого груду та сугруду;

в) сухого бору та субору;

г) мокрого сугруду та груду.

368. Зміна дуба на супутні породи відбувається внаслідок:

а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості за певних умов місцезростання;

б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь тієї чи іншої деревної породи;

в) виконання рубок головного користування, коли не забезпечується відтворення головної породи, а саме дуба;

г) усі відповіді вірні.

369. Конкурентоздатність дуба залежить:

а) від специфіки росту та розвитку особливо в перші роки життя, коли спостерігається утворення глибинної кореневої системи рослини;

б) від специфіки росту та розвитку в перші роки життя, коли спостерігається його підвищена вибагливість до світла;

в) усі відповіді вірні.

370. Повільний ріст дуба спостерігається:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) усі відповіді вірні.

371. Інтенсивний ріст та розвиток дуба починається:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) усі відповіді вірні.

372. Найбільш вірогідність пригнічення дуба другорядними породами та чагарниками можливо:

а) в перше десятиріччя;

б) в період з 20 до 30 років;

в) в період з 40 до 50 років;

г) в період з 80 до90 років;

д) усі відповіді вірні.

373. Екологічний оптимум росту та розвитку для дуба та забезпечення його домінування над супутніми породами спостерігається за умов:

а) сухого та вологого груду;

б) свіжого груду;

в) сирого та мокрого сугруду;

г) усі відповіді не вірні.

374. Екологічний оптимум росту та розвитку ясеня та вірогідність його домінування над дубом можлива за умов:

а) сухого та вологого груду;

б) свіжого груду;

в) сирого та мокрого сугруду;

г) усі відповіді не вірні.

375. Найбільшою чутливістю до континентальності та посушливості клімату відрізняється:

а) дуб, липа, клен;

б) граб та бук;

в) ясен, верба, тополя;

г) усі відповіді вірні.

376. За умов свіжої кленово-липової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) дубу;

б) клена;

в) ясена;

г) липи;

д) усі відповіді вірні.

377. За умов свіжої кленово-липової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) дуба;

б) клена;

в) ясена;

г) липи.

378. За умов свіжої грабової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) граба;

б)дуба;

в) клена;

г) ясена;

д) липи.

379. За умов свіжої грабової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) граба;

б) дуба;

в) клена;

г) ясена;

д) липи.

380. За умов свіжого та вологого бору та субору корінними будуть деревостани з домінуванням:

а) берези;

б) осики;

в) сосни;

г) дуба.

381. За умов свіжого та вологого бору та субору похідними будуть деревостани з домінуванням:

а) берези;

б) осики;

в) сосни;

г) дуба;

д) усі відповіді вірні.

382. Утворення похідних деревостанів за умов свіжого та вологого бору та субору пов’язане:

а) з природною, закономірною зміною деревних порід;

б) з процесами онтогенезу лісостанів в межах означених умов місцезростання;

в) зі стихійними явищами та недосконалим веденням господарства;

г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід.

383. Утворення похідних деревостанів за умов свіжої кленово-липової та грабової діброви пов’язане:

а) з веденням господарства згідно існуючих вимог;

б) з активізацією насіннєвого поновлення дуба;

в) з стихійними явищами та недосконалим веденням господарства;

г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід на певної вікової стадії розвитку;

д) усі відповіді вірні.

384. Бажана частка ясена у складі лісового насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становитимуть:

а) 10-20%;

б) 20-30%;

в) 30-40%;

г) 40-50%;

д) 80-90%.

385. Найкращий ріст дуба у дібровах Лівобережному та Правобережному Лісостепу спостерігається у:

а) вкрай сухих умовах зволоження;

б) сухих умовах;

в) свіжих умовах;

г) вологих умовах;

д) сирих умовах;

е) усі відповіді вірні.

386. За умов південного Лісостепу та Степу України під час створення лісового насадження помітно зростає участь та роль:

а) супутніх, другорядних порід;

б) чагарників;

в) тільки головної породи;

г) злакових та степових видів рослин – представників надґрунтового покриву;

д) усі відповіді вірні.

387. За умов південного Лісостепу та Степу України під час створення лісового насадження перевага надається:

а) деревно-тіньовому типу змішування;

б) деревно-чагарниковому типу змішування;

в) змішування порід не передбачається;

г) домінуванню головної породи;

д)усі відповіді вірні.

388. Бажаною умовою створення лісових культур у степових умовах є:

а) суцільний обробіток ґрунту, який виконується з метою накопичення вологи та усунення задерніння;

б) частковий, смугами обробіток ґрунту з метою подальшого садіння садивного матеріалу;

в) садіння без підготовки ґрунту;

г) усі відповіді вірні.

389. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої кленово-липової діброви:

а) 8Д1Кг1Лп;

б) 8Кг1Д1Лп;

в) 8Лп1Д1Кг;

г) 5КгЛп+Д;

д) 6Яз1Д1Кг1Лп1Кп.

390. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої грабової діброви:

а) 8Д2Гр;

б) 8Гр1Д1Лп;

в) 8Гр1Д1Кг;

г) 6Яз4Гр+ Д.

391. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого субору:

а) 8С2Д;

б) 8Д2С;

в) 4С6Д;

г) 5С5Д.

392. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого бору:

а) 9С1Б;

б) 10С;

в) 10С+Б;

г) 8С2Д.

393. Які деревні породи затримують більше снігу у кронах:

а) сосна кримська;

б) сосна звичайна;

в) дуб звичайний;

г) бук;

д) ялина;

е) ялиця.

394. Морфи типу лісової ділянки виділяються з метою:

а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;

б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства;

в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.

395. Підтип лісовий ділянки виділяється з метою:

а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів;

б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства;

в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу.

396. Таксони лісотипологічного районування за Д.В. Воробйовим – це:

а) тип лісової ділянки, тип лісу та тип лісостану;

б) лісотипологічна область, лісотипологічний район та лісотипологічний сектор;

в) гігротоп, трофотоп, едатоп.

397. Визначте ряд вибагливості деревних рослин до вологи, що починається з найбільш вибагливої породи:

А	Б
1) саксаул; 2) сосна кримська; 3) сосна звичайна; 4) дуб звичайний; 5) граб; 6) бук; 7) вільха чорна; 8) дуб пухнастий; 9) клен гостролистий; 10) осокір; 11) ялиця.	1) вільха чорна; 2) осокір; 3) ялиця; 4) бук; 5) граб; 6) клен гостролистий; 7) дуб звичайний; 8) сосна звичайна; 9) сосна кримська; 10) дуб пухнастий; 11) саксаул.

398. Визначте ряд газостійкості деревних рослин у порядку зменшення стійкості:

А	Б
а) липа серцелиста; б) ялина колюча; в) ялиця біла; г) дуб звичайний; ж) тополя пірамідальна; е) тополя Болле; є) ялина звичайна; ж) туя західна.	а) ялина колюча; б) туя західна; в).дуб звичайний; г) липа серце листа; д) тополя пірамідальна; е) тополя Болле; е) ялина звичайна; ж) ялиця біла.

399. Визначте ряд вибагливості деревних рослин до родючості ґрунту за зростаючим ступенем вибагливості:

А	Б
дуб звичайний; граб; бук; клен гостролистий; дуб червоний; клен явір; є) осика; ялівець; з) сосна звичайна	а) ялівець; б) сосна звичайна; в) дуб червоний; г) осика; д) дуб звичайний; е) клен гостролистий; є) клен явір; ж) граб; з) бук.

400. Визначте порядок етапів насіннєвого поновлення лісу:

А	Б
а) плодоношення дерев; б) проростання насіння; в) збереження та розвиток самосіву; г) ріст та розвиток підросту.	а) проростання насіння; б) ріст та розвиток підросту; в) збереження та розвиток самосіву; г) плодоношення дерев.

401.Надати назву едатопу В^С_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір;

б) вологий сируватий суборуватий сугруд;

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд;

г) свіжий вологуватий суборуватий бір.

402.Надати назву едатопу С^В_3-4 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір;

б) вологий сируватий суборуватий сугруд;

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд;

г) свіжий вологуватий суборуватий бір.

403.Надати назву едатопу D^C_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір;

б) вологий сируватий суборуватий суг руд;

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд;

г) свіжий вологуватий суборуватий бір.

404. Надати назву едатопу А^В_2-3 з точністю до підтипу:

а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір;

б) вологий сируватий суборуватий суг руд;

в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд;

г) свіжий вологуватий суборуватий бір.

65