МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

з навчальної дисципліни "Лісознавство"

Київ

″Аграрна освіта″

2012

Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин

1. Фактична лісистість України складає:

.а) 5,7%;

.б) 15,7%;

.в) 25,7%;

г) 35,7%.

2. Оптимальна лісистість України складає:

а) 10%;

б) 20%;

в) 30%;

г) 40%.

3. Епигема Г.Н. Висоцького (поняття про ліс) це:

а) S=LGPH;

б) M=GHJ;

в) .

4. Поняття "лісовий біогеоценоз" запропонував:

а) А. Теслі;

б) В.М. Сукачов;

в) В.І. Вернадський;

г) Г.Н. Висоцький.

5. Поняття "екосистема" запропонував:

а) А. Теслі;

б) В.М. Сукачов;

в) В.І. Вернадський;

г) Г.Н. Висоцький;

д) Г.Ф. Морозов;

е) П.С. Погребняк.

6. Класифікація Г. Крафта – це розподіл дерев на класи:

а) за бонітетом;

б) якістю деревини;

в) за ростом та розвитком крони;

г) за висотою та діаметром.

7. До першого класу Крафту відносять :

а) домінуючі дерева;

б) субдомінуючі дерева;

в) передомінуючі дерева;

г) відмираючі та мертві.

8. В класифікації Б.Д. Жилкіна діаметр середнього дерева прийметься за:

а) 0;

б) 1,0;

в) 1,5;

г) 2,0.

9. Причини диференціації дерев у лісі:

а) спадковість та здатність пристосування до умов місцезростання;

б) якість садивного матеріалу;

в) якість підготовки ґрунту.

10. Процес диференціації та його інтенсивність залежить від:

а) умов місцезростання та особливостей росту деревної породи;

б) кліматичних умов;

в) особливостей росту та розвитку лісового насадження.

11. Природне зрідження лісових насаджень відбувається внаслідок:

а) конкуренції та природного добору між рослинами;

б) виконання рубок догляду;

в) впливу негативних абіотичних чинників;

г) лісової пожежі.

12. Асиметричність кривої розподілу дерев за діаметром на ювенільній та вергінільній стадіях розвитку насаджень дозволяє стверджувати:

а) про наявність процесів диференціації та зрідження;

б) про початок процесів порушення лісового насадження;

в) про особливості просторово-вікової перебудови деревостану.

13. Здатність до самовідновлення є:

а) характерною рисою популяції;

б) ознакою лісу;

в) явищем, не характерним для лісу.

14. Основні складові лісового біогеоценозу:

а) кліматоп, едатоп, екотоп, лісовий фітоценоз, зооценоз, мікробоценоз, біоценоз;

б) екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп; едафотоп; трофотоп;

в) лісовий фітоценоз; мікробоценоз; біоценоз; екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп.

15. Визначте варіант відповіді в якому наведено основні компоненти лісостану:

а) деревостан, підріст, чагарники, підлісок, лісова підстилка, опад;

б) гумус, опад, позаярусна рослинність, чагарники;

в) деревостан, підріст, підлісок, лісова підстилка, поза ярусна рослинність.

16. Деревостани за складом поділяються на:

а) чисті та мішані;

б) похідні та корінні;

в) вказується тільки таксаційна формула складу.

17. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 175 м³/га, клена гостролистого – 100 м³/га, липи – 77 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:

а) 6Д3Ко1Лп;

б)5Д3Ко2Лп;

в) 6Д2Ко2Лп;

г) 7Д2Ко1Лп.

18. Запас насадження за умов свіжого дубово-соснового субору становить 100 м³/га, в тому числі сосни – 95 м³/га, дуба – 5 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:

а) 9С1Д;

б)10С+Д;

в) 10СодД;

г) 7Д2Ко1Лп.

19. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 266 м³/га, клена гостролистого – 16 м³/га, липи – 70 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:

а) 6Д3Ко1Лп;

б)5Д3Ко2Лп;

в) 6Д2Ко2Лп;

г) 8Д2Лп+Кг.

20. Переважаюча, або панівна порода, у межах деревостану – це порода:

а) на яку ведеться господарство;

б) порода, яка переважає за запасом та складом, але не є головною;

в) головна порода;

г) порода, яка переважає за запасом та складом, може бути як головною так й другорядною.

21. За формою деревостани поділяють на:

а) прості;

б) складні;

в) похідні та корені;

г) одно та багатоярусні.

22. Визначити деревні породи, здатні відновлюватися вегетативним шляхом:

а) ялина, ялиця, сосна;

б) дуб, бук, липа, береза, клен, ясен, вільха, тополя, осика;

в) всі деревні породи.

23. Деревостанам вегетативного походження притаманна:

а) висока продуктивність і довговічність;

б) стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями;

в) висока якість деревини;

г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.

24. Деревостанам насіннєвого походження притаманна:

а) висока продуктивність і довговічність;

б) стійкість до негативного впливу абіотичних та біотичних чинників;

в) висока якість деревини;

г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.

25. Дуб здатний відновлюватись вегетативним шляхом :

а) до 10-20 років;

б) до 100-120 років;

в) до 150-160 років.

26. Клас віку - це:

а) проміжок часу протягом якого деревостан вважається господарсько-однорідним;

б) умовний термін, прийнятий з метою систематизації ведення лісового господарства.

27. На теперішній час клас віку для твердолистяних та хвойних порід дорівнює:

а) 5 рокам;

б) 10 рокам;

в) 20 рокам.

28. Для швидкорослих деревних порід клас віку становить:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 7 років.

29. Деревостан вважається одновіковим якщо:

а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку;

б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;

в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.

30. Деревостан вважається різновіковим якщо:

а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку 3 роки;

б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;

в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.

31. Бонітет це – показник:

а) кількості деревини, що росте на одному га;

б) якості деревини;

в) продуктивності деревостану;

г) технічної стиглості деревини.

32. Бонітет визначається на підставі:

а) середнього віку, повноти та середнього діаметру деревостану;

б) середнього діаметру та середньої висоти насадження;

в) середнього віку, середньої висоти та з врахуванням походження деревостану.

33. Бонітувальні таблиці розроблено:

а) Г.Ф. Морозовим;

б) Г.М. Висоцьким;

в) В.М.Сукачовим;

г) М.М. Орловим.

34. На теперішній час встановлено:

а) 5 класів бонітету;

б) 7 класів бонітету;

в) 10 класів бонітету.

35. Повнота деревостану – це:

а) ступінь щільності стояння дерев у деревостані;

б) кількість дерев на одному га;

в) кількість деревини на одному га;

г) характеристика просторової структури деревостану.

36. Абсолютна повнота встановлюється як:

а) сума кількості дерев на одиницю площі;

б) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі;

в) ступінь зімкнутості намету деревостану;

г) на підставі даних про середній діаметр та висоту деревостану.

37. Абсолютну повноту деревостану визначають:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.

38. Відносну повноту деревостану визначають:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.

39. Високоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.

40. Середньоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.

41. Низькоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.

42. Рідколісся – це деревостани з відносною повнотою:

а) 0,8-1;

б) 0,7-0,6;

в) 0,5-0,4;

г) 0,3 і менше.

43. Зімкнутість намету деревостану – це:

а) відношення суми проекцій крон дерев до його площі, характеристика щільності крон дерев у наметі деревостану;

б) сума кількості дерев на одиницю площі;

в) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі.

44. Визначають зімкнутість намету деревостану:

а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;

б) в см²/га або м²/га;

в) в м³/га;

г) не визначають.

45. Густота деревостану – це:

а) кількість дерев на одиницю площі;

б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;

в) кількість деревини на одиницю площі;

г) показник, що дозволяє встановити середню відстань між деревами та площу живлення для однієї рослини.

46. Товарність деревостану – це:

а) показник якості деревини, що визначається виходом ділової деревини, або кількості ділових стовбурів у відсотках;

б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;

в) кількість деревини на одиницю площі;

г) показник, що дозволяє встановити абсолютну повноту деревостану.

47. В Україні встановлено:

а) три класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід;

б) три класи товарності для хвойних і для листяних порід;

в) чотири класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід.

48. Лісовий масив – це:

а) значна цілісна територія лісу, яка має природні межі, або межує з іншими угіддями чи населеними пунктами;

б) ділянка лісу однорідна за лісорослинним ефектом;

в) деяка сукупність територіально поєднаних ділянок лісу;

г) масив, що за своїй ємністю та структурою повністю відповідає фаціальній структурі ландшафту та є досить однорідною геоморфологічною та природно-територіальною одиницею.

49. Поляна – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.

50. Галявина – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.

51. Вікно – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:

а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;

б) 0,5-1 середньої висоти насадження;

в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.

52. Узлісся – це:

а) смуга лісу від межі з відкритим простором шириною 100 м;

б) структурна частина горизонтальної будови біогеоценозу;

в) це велика поляна, що розташована серед насадження;

г) зовнішня смуга на межі лісу та відкритого простору зі специфічним складом лісової рослинності, де домінують чагарникові рослини.

53. В якому насадженні в лісовій підстилці переважає грубий гумус:

а) чистий густий ялинник;

б) складне насадження з ясеня, липи, берези;

в) сосново-букове насадження;

г) буково-ясеневе насадження.

54. На якому ґрунті не можна створити змішаного насадження:

1. свіжий суглинок з прошарками глини;

2. свіжий супісок з прошарками глини;

3. свіжий супісок;

4. сухий піщаний грунт.

55. Вміст якого газу в складі повітря влітку вдень збільшується, а вночі зменшується:

1. вуглекислий газ;

2. кисень;

3. азот.

56. Які насадження найбільш стійкі проти шкідливої дії вітру:

1. чисті насадження, прості по формі;

2. змішані складні насадження.

57. Який вітер найбільш сприятливий для лісу:

1. безвітря, штиль;

2. слабий протягом року;

3. слабий – зимою, штиль – літом;

4. сильний тривалий.

58. Де вітер наносить більше снігу:

1. на лісовій галявині;

2. у полі;

3. у насадженні;

4. на узліссі.

59. Назвіть деревні породи-кальцієфіли:

1. акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;

2. берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;

3. тополі, верби, берест, бузина;

4. ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.

60. Назвіть деревні породи-нітрофіли:

1. акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;

2. берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;

3. тополі, верби, берест, бузина;

4. ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.

61. Назвіть породи-мегатрофи:

1. ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;

2. сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;

3. береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;

4. сосна, ясен, дуб, береза, ялиця.

62. Назвіть деревні породи-мезотрофи:

1. ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;

2. сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;

3. береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;

4. дуб, ялиця, осика, вільха чорна, сосна Веймутова.

д) не має вірної відповіді.

63. Назвіть деревні породи-оліготрофи:

1. ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;

2. сосна, береза, акація біла, ялівець;

3. береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;

4. сосна, ясен, дуб, береза, ялиця;

д) не має вірної відповіді.

64. Лісостан – це:

1. ділянка лісу, відведена під рубку головного користування;

2. елементарна ділянка лісу, однорідна за деревною рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям;

3. сукупність дерев, що є основним компонентом насадження;

4. біогеоценоз.

65. Деревостан – це:

1. біоценоз;

2. зооценоз;

3. сукупність дерев, які є основним компонентом лісостану (насадження);

4. ділянка лісу однорідна за деревиною, чагарниковою рослинністю і живим надґрунтовим вкриттям.

66. Підріст – це:

1. чагарники, рідко дерева, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворювати деревостан у даних ґрунтових або кліматичних умовах;

2. сукупність дерев, які являються основним компонентом насадження;

3. молоде покоління деревних порід під наметом лісу або на вирубках заввишки не більше 1,5 м, яке спроможне сформувати деревостан;

4. сукупність мохів, лишайників, трав’янистих рослин і напівчагарників, що вкривають ґрунт під наметом лісу на вирубках і згарищах.